Справа № 1570/1832/2012
18 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Маковейчук Т.С.,
за участю сторін:
представника позивача -Жекової Ю.Ю. (за довіреністю від 05.03.2012р.),
представника позивача -Арабулової О.А.
представника відповідача -Приймака І.В. (за довіреністю №24/26-01/12170 від 22.08.2011р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2011/610223/1 від 21.10.2011р. та зобов'язання вчинити дії, щодо визначення вартості фруктози кристалічної хімічно чистої «LevoSweet C», виробленої фірмою «TAT NISASTA INSAAT SANAYI ve TICARET A.S.»(Туреччина) із застосуванням методу за ціною контракту №10/15 від 01.09.2010р. з додатками до нього, за ціною 1,205 доларів США за кг -перший метод визначення вартості, на партію товару, на який була оформлена митна декларація №500000005/2011/650854 від 18.10.2011р. (з урахуванням уточнень до адміністративного позову від 18.07.2012р.)
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.09.2010р. між ТОВ«НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА» та ТОВ «НОВОПРОДУКТ АГ»(Російська Федерація) був укладений контракт №10/15 та Доповнення №1 до контракту від 29.03.2011р., відповідно до якого кількість товару, який придбається позивачем встановлюється 220,00 метричних тон нетто, а ціна 1 (однієї) метричної тони товару, відповідно до п.4 Доповнення №1 складає: 1205,00 доларів США. На виконання умов зазначеного контракту позивачу було поставлено відповідний товар, який було ним задекларовано у митній декларації №500000005/2011/650854 від 18.10.2011р., до якої також було додано необхідні документи. Однак, у прийнятті відповідної митної декларації відповідачем було відмовлено з причин визначення митної вартості, про що оформлена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000003/1/61425 від 21.10.2011р. Крім того, за результатами розгляду ВМД було прийнято рішення про визначення митної вартості товару №500000003/2011/610223/1 від 21.10.2011р. з встановленням суми вартості товару за одиницю -1,3900 доларів США. При цьому, відповідачем зазначено про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та роблять можливим перевірку її обчислення у відповідності до вимог ПКМУ №1766 від 20.12.2006р. та у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів, розрахункових даних для визначення митної вартості за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості №6 на підставі ВМД №125110000/1/820563 від 09.09.2011р. Позивач зазначив, що у зв'язку з незгодою з визначеною митним органом вартістю товару ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»звернулося до митниці із заявою про випуск у вільний обіг товару, зі сплатою податків та зборів за митною вартістю товару, що була визначена відповідачем, відповідно до ч.3 ст.264 Митного кодексу України, на що отримано згоду. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням митного органу про визначення митної вартості, позивач вказує на встановлений чинним законодавством Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ №1766 від 21.12.2006р., на виконання яких ним було надано всі необхідні документи.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у адміністративному позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначав, що відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314, після прийняття вантажної митної декларації для оформлення на етапі митного контролю після вчинення ряду контрольних процедур здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарів. Відповідно до ст.264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, отже, при визначенні митної вартості враховується ряд факторів, що впливають на рівень ціни товару. Згідно з п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008р., контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється поряд із проведенням перевірки поданих документів шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів із рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Так, в ході проведення перевірки документів, поданих декларантом на етапі контролю митної вартості, було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості по товару нижчий ніж мінімальний рівень митної вартості подібних товарів за інформацією цінової бази даних ЄАІС ДМСУ. У зв'язку з викладеним у відповідності до вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості шляхом здійснення відповідного запису у декларації митної вартості товарів, із яким було ознайомлено представника позивача. Однак, декларант повідомив відповідача шляхом здійснення відповідного запису у декларації митної вартості, що не може надати додаткові документи. Представник відповідача зазначив, що у разі якщо декларантом не подано в установлений строк необхідних документів або він відмовився від їх подання, митний орган визначає митну вартість товарів самостійно на підставі наявних у нього відомостей. Крім того представник відповіддача звертав увагу на те, що на адресу Південної митниці не надходило заяви позивача про вільний випуск товарів в обіг, а ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»22.10.2011р. було подано нову ВМД за №500060701/2011/023210 та оформлено спірний вантаж за митною вартістю, що була визначена митним органом, тобто, своїми діями декларант погодився з рівнем митної вартості, визначеної митним органом.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши наявні у справі письмові докази суд встановив наступне.
01.09.2010р. між ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА» та ТОВ «НоваПродукт АГ»(Російська Федерація) був укладений контракт №10/15 (а.с.28) та Доповнення №1 до контракту від 29.03.2011р. відповідно до умов якого продавець - ТОВ «НоваПродукт АГ» продає, а покупець -ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»купує фруктозу кристалічну хімічно чисту «LevosweetC»виробництва Турції, митний код 1702500000, у кількості 220,00 метричних тон нетто. (а.с.24) Згідно з пунктом 2.2 контракту №10/15 ціна 1 метричної тонни товара складає 1205,00 доларов США. Відповідно до п.1.5 початок поставки - січень 2011року, останній день поставки - 31.01.2012р. Відповідно до п.2.6 передбачено, що покупець здійснює оплату за товар, який поставляється по даному контракту в доларах США шляхом банківського переказу коштів з рахунку покупця на банківський рахунок продавця, вказаний в інвойсу продавця, протягом 150 календарних днів з дати відмітки про випуск товару митним органом покупця, вказаній у грузовій митній декларації на даний товар. (а.с.25)
На виконання зазначеного контракту на адресу позивача була поставлена партія товару, у зв'язку із чим ДП «Одеський морський торговельний порт»за договором доручення на надання митно-брокерських послуг від 09.03.2011р. № КД-15781, укладеним з позивачем (а.с.29-30), подав до Південної митниці вантажну митну декларацію №500060701/2011/023156 від 21.10.2011р. (а.с.53) Під час здійснення митного оформлення для перевірки правильності визначення митної вартості товару у графі «для відміток митного органу»відповідачем було зобов'язано ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів у ВМД, а саме копію вантажної митної декларації країни відправлення. Однак, декларант повідомив шляхом здійснення відповідного запису у декларації митної вартості, що не може надати додаткові документи. (а.с.54)
Відповідно до положень ст.86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Такий перелік документів був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від - 01.02.2006р. №80. Зокрема, у Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, визначені наступні документи: 1) митна декларація, 2) товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо; 3) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту); 4) рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару; 4-1) документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Мінфіну з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури; 5) декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України); 6) декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари; 7) облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, форма якої затверджується Мінфіном, або її копія, завірена таким суб'єктом; 8) лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу); 9) документ контролю за доставкою товарів; 10) документи про надання фінансових гарантій; 11) ліцензія митного перевізника; 12) книжка МДП, книжка АТА, книжка CPD; 13) свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами; 14) акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо); 15) посередницький договір; 16) документ на право провадження митної брокерської діяльності; 17) документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів; 18) документи, що визначають країну походження товарів; 19) документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД; 20) платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів); 21) векселі (відповідно до законодавства); 22) документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування; 23) документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом; 24) заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації); 25) документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
У зв'язку із ненаданням ТОВ «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»на вимогу відповідача додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості південною митницею 21.10.2011р. було прийнято рішення про визначення митної вартості №50000000/2011/610223/1 за ВМД №125110000/1/820563 від 09.09.2011р., яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару у розмірі 1,3900 доларів США за одиницю (а.с.16).
Також, 21.10.2011р. відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи попуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000003/1/61425, в якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята товари й транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з таких причин: прийнято рішення про визначення митної вартості від 21.10.2011р. №50000000/2011/610223/1 на підставі МКУ, ПКМУ від 20.12.2006р. № 1766, від 09.04.2008р. № 339 (а.с.12-13).
Як свідчать матеріали справи, позивачем, з урахуванням зазначеного рішення про визначення митної вартості товару, було подано нову митну декларацію №500060701/2011/023210, в якій задекларовано митну вартість у розмірі, визначеному рішенням №50000000/2011/610223/1, за якою товар було випущено у вільний обіг (а.с.56-57).
Відповідно до пп. 21 п. 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р., після прийняття вантажної митної декларації для оформлення на етапі митного контролю поряд з іншими процедурами здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарів.
Згідно зі ст.259 Митного кодексу України від 11.07.2002р., №92-IV (який був чинним на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 01.06.2012р.) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Положеннями ст.262 Митного кодексу України було передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до ст.266 Митного кодексу України 11.07.2002р. було встановлено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6)резервного.
Під час декларування митної вартості товару позивачем був застосований метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно зі ст.265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до п.2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 (був чинний на час зазначених відносин та втратив чинність з 01.06.2012р.) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом, зокрема, шляхом співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 був затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (був чинний на час зазначених відносин та втратив чинність з 01.06.2012р.), який визначав умови та механізм декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком1.
Згідно з п.7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Як вбачається з декларації митної вартості, що подавалась позивачем, що у графі «для відміток митного органу»було вчинено запис: згідно з п.11 ПКМУ від 20.12.2006р. № 1766 щодо необхідності подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів у ВМД: копія вантажної митної декларації країни відправлення (а.с.53-54)
Отже, Південною митницею були витребувані лише ті документи, право вимоги яких встановлено зазначеним вище пунктом Порядку, тобто, визначивши перелік необхідних додаткових документів, митний орган скористався наданим ним правом здійснювати такі дії та діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім цього, підставою для витребування додаткових документів було встановлення, що за результатом аналізу бази даних ЄАІС ДМСУ середній рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом.
При цьому, суд враховує пояснення представників позивача що ними дійсно не було надано копію вантажної митної декларації країни відправлення - Турції у зв'язку із тим, що у них були сумніви щодо можливості надання її Турцією.
Відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст.266 Митного кодексу України, діючого на той час, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до ст.268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.
Зазначений метод не міг бути використаний у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості і репутації на ринку, що є головними ознаками, за якими може проводитись порівняння із ідентичними товарами.
Згідно зі ст.269 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: 1)якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2) країна походження; 3) виробник.
Відповідно до ч.1 ст.270 Митного кодексу України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.
Метод 3 у даному випадку не міг бути використаним у зв'язку з відсутністю відомостей стосовно схожих компонентів товару.
Методи визначення митної вартості товару на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість), порядок визначення за якими встановлений статтями 271-272 Митного кодексу України, не можливо було застосувати у зв'язку з відсутністю інформації, на підставі якої можливо визначити митну вартість товару, зокрема, витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування та інших пов'язаних з такими операціями витрат; вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, як звичайно відображується при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто, витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця вивезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.
Позивач не надав до суду будь-яких даних, які б спростовували неможливість визначення митної вартості товару за вищенаведеними методами.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що митним органом не вірно визначена митна вартість товару у зв'язку із тим, що за відповідним Контрактом постачання товару була прийнята митна декларація №500060701/2011/011567 від 16.06.2011р. на ідентичний товар за цією ж митною вартістю та за цим же контрактом оскільки з моменту прийняття миним органом вказаної декларації пройшло більше 90 днів, що позбавляло можливості відповідача застосування при визначенні митної вартості зазначеної митної декларації. Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідачем і після прийняття оскаржуваного рішення була прийнята митна декларація №500060701/2011/025525 від 21.11.2011р. на ідентичний товар за цим же Контрактом, за цією ж ціною (ціною договору), з огляду на те, що судом встановлено, та не заперечувалось представниками позивача, що при оформленні митної декларації №500060701/2011/025525 від 21.11.2011р. митному органу було надано відповідну копію вантажної митної декларації країни відправлення.
Відповідно до ст.273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі Сторони повинні визнавати чинність загальних принципів оцінки, передбачених наступними параграфами цієї Статті, і вони зобов'язуються втілювати такі принципи щодо всіх товарів, які підлягають стягненню мит чи інших зборів, або імпортним чи експортним обмеженням, основаним на вартості товару чи регульованим будь-яким способом на основі вартості.
Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю»слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 86 Митного кодексу митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Пунктом 2 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. №1227, у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Згідно з ч.3 ст.90 Митного кодексу України внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.264 Митного кодексу України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Частиною 6 вказаної статті встановлено, що після надання банком гарантій, зазначених у частині третій цієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. Відповідно до ч.8 ст.264 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством передбачена можливість випуску у вільний обіг товару до закінчення процедури митного оформлення, а позивач не скористався таким правом, яке мав змогу реалізувати шляхом звернення до митного органу з відповідною письмовою заявою. При цьому, товар був випущений у вільний обіг за вантажними митними деклараціями, в яких позивач самостійно визначив митну вартість товару згідно з рішенням про визначення митної вартості.
Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Митного кодексу України митна декларація -письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Заява за своєю суттю становить форму офіційного звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб з метою ознайомлення їх з певним правом заявника а також з іншою інформацією або обставинами, які мають юридичне значення.
Таким чином, суд вважає, що позивач звернувшись з митною декларацією №500060701/2011/023210 (а.с.56-57), самостійно визначив митну вартість товару відповідно до рішення Південної митниці №50000000/2011/610223/1 від 21.10.2011р., яким визначено рівень митної вартості товару у розмірі 1,39 доларів США за одиницю, тим самим самостійно заявив митним органам про вартість його товару та підтвердив свою готовність сплати митних платежів у розмірі, виходячи з заявленої ним митної вартості, яка становить саме 1,39 доларів США за одиницю.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2011/610223/1 від 21.10.2011р. та зобов'язання вчинити дії, щодо визначення вартості фруктози кристалічної хімічно чистої «LevoSweet C», виробленої фірмою «TAT NISASTA INSAAT SANAYI ve TICARET A.S.»(Туреччина) із застосуванням методу за ціною контракту №10/15 від 01.09.2010р. з додатками до нього, за ціною 1,205 доларів США за кг -перший метод визначення вартості, на партію товару, на який була оформлена митна декларація №500000005/2011/650854 від 18.10.2011р. задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАПРОДУКТ УКРАЇНА»до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2011/610223/1 від 21.10.2011р. та зобов'язання вчинити дії, щодо визначення вартості фруктози кристалічної хімічно чистої «LevoSweet C», виробленої фірмою «TAT NISASTA INSAAT SANAYI ve TICARET A.S.»(Туреччина) із застосуванням методу за ціною контракту №10/15 від 01.09.2010р. з додатками до нього, за ціною 1,205 доларів США за кг -перший метод визначення вартості, на партію товару, на який була оформлена митна декларація №500000005/2011/650854 від 18.10.2011р. -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 23 липня 2012 року
Суддя К.О. Танцюра
.