Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6518/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09-45 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стирана В.В.
при секретарі Тютюннику М.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача 1 - Цуріна А.В., Єфременко Т.В.,
представника відповідача 2 - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області, Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання незаконним та скасування наказу від 20.02.2012 року, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди,
Позивач 27 березня 2012 року звернулася до суду із позовом до прокуратури Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання незаконним та скасування наказу від 20.02.2012 року, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду до участі у розгляду справи у якості другого відповідача залучено Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона проходила службу в органах прокуратури з 16.08.1993 року.
За період служби працювала на посадах помічника прокурора Марїнської міжрайонної прокуратури, помічника прокурора Слов'янського району, старшого помічника прокурора Слов'янського району.
За час перебування на службі в органах прокуратури отримала класний чин - молодший радник юстиції. Загальний стаж роботи в органах прокуратури складає більше ніж 18 років.
Рішенням атестаційної комісії прокуратури області від 23.11.2011 року вона визнана такою, що не відповідає займаній посаді.
Вважає це рішення незаконним за наступних підстав.
Її службова характеристика містить необ'єктивну оцінку виконання нею службових обов'язків та складена посадовою особою - прокурором району ОСОБА_4, відносно якого вона ставила питання про притягнення його до, передбаченої Законом, відповідальності. В своїх запереченнях на атестаційні документи вона аргументовано висловила свою незгоду, але вони не були прийняті керівництвом до уваги та проігноровано.
Також, характеристика, складено прокурором, не містить відомостей про стан її здоров'я, яке значно погіршилося внаслідок спричинення їй ушкоджень середнього ступня тяжкості з боку чоловіка скаржниці ОСОБА_5- ОСОБА_6
За фактом спричинення їй тілесних ушкоджень Слов'янським МУ ГУМВС України у Донецькій області порушено кримінальну справу № 44-11-2522 за ч. 1 ст.122 КК України від 30.08.2011 року. Внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень вона неодноразово знаходилася на лікарняних, як амбулаторно, так і тривалий час у стаціонарних лікарнях міста.
Також, 26.09.2011 року Слов'янським МУ ГУМВС України у Донецькій області порушено другу кримінальну справу № 44-03-11-2638 за ч.3 ст.185 КК України за фактом крадіжки майна, по якій вона також виступала потерпілою.
Однак, про вищезазначені факти, які є об'єктивною реальністю, в її службовій характеристиці та атестаційних документах не йдеться ані слова.
Позивач вказує, що незважаючи на її неодноразові вимоги, начальником відділу роботи з кадрами прокуратури області та його заступником не надано їй можливості для ознайомлення з довідками перевірок, які передували атестації, внаслідок чого в процесі проведення атестації вона була позбавлена можливості належним чином доказувати їх необ'єктивність та заангажованість і опонувати перевіряючим, оскільки не була знайома із змістом тих довідок.
З 28.11.2011 року по 29.12.2011 року вона перебувала на лікарняному, в тому числі з 01.12.2011 року по 16.12.2011 року - на стаціонарному лікуванні у лікарні міста Слов'янська.
06.12.2011 року, тобто в період перебування її на лікуванні в стаціонарі лікарні, її було терміново по мобільному телефону викликано до відділу роботи з кадрами прокуратури області для ознайомлення із рішенням атестаційної комісії від 23.11.2011 року про її невідповідність займаній посаді.
Незважаючи на її хворобливий стан, біль та підвищену температуру, співробітники відділу роботи з кадрами, порушуючи норми КЗпП Україну, ознайомили її із рішенням комісії, однак ні копії цього рішення , ані копій документів, що вона підписувала, не надали.
Вважає, що 06.12.2011 року відповідачем було порушено процедуру ознайомлення з рішенням комісії, оскільки вона знаходилася у хворобливому стані і перебувала на стаціонарному лікуванні, а саме ознайомлення із рішенням - незаконним, з наведених вище підстав.
Позивачем було оскаржено рішення атестаційної комісії від 23.11.2011 року до Генеральної прокуратури України, однак відповіді ще не отримала.
10.01.2012 року, вже після виходу з лікарняного, її викликали до відділу роботи з кадрами прокуратури області. Саме з цієї дати вона вважає законним та правильним рахувати перебіг двомісячного строку для оскарження рішення.
Нею були підготовлені рапорти на ім'я прокурора області від 12.01.2012 року. від 24.01.2012 року, від 30.01.2012 року, від 06.02.2012 року, від 15.02.2012 року, а також заява та скарга від 27.02.2012 року, які були подані прокурору області на особистому прийомі.
На всіх копіях документів маються відповідні відмітки про їх отримання, однак до теперішнього часу жодної відповіді від прокурора області вона не отримала.
02.02.2012 року вона перебувала на лікарняному, та 02.02.2012 року наказом Генерального прокурора України було ліквідовано прокуратуру Слов'янського району, де вона працювала, та прокуратуру міста Слов'янська, та на їх базі створено Слов'янську міжрайонну прокуратуру.
У своїх рапортах вона просила прокурора області перевести її на нищу посаду - посаду помічника прокурора, однак її рапорти, мабуть, не розглянуті, ніякого наказу або відповіді на свої рапорти, вона не отримала.
15.02.2012 року вона, знаходячись на лікарняному, підготувала рапорт на ім'я прокурора області про надання їй відпустки без збереження заробітної плати, у зв'язку із тим, що її мати - ОСОБА_7, яка є учасником війни, інвалідом 2 групи, тяжко хворіє та відповідно до медичного висновку потребує постійної сторонньої допомоги. При цьому вона вказувала дату, з якої просила надати відпустку - з 16.02.2012 року та термін відпустки - 30 днів, відповідно до Закону.
У разі відмови у наданні вказаної відпустки вона просила звільнити її за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію з 16.02.2012 року. До рапорту вона додавала копію медичного висновку, що її мати - ОСОБА_7 потребує постійної сторонньої допомоги. Однак, до теперішнього часу відповідного наказу прокурором області не видано, ніяких пояснень та відповіді на свій рапорт вона так і не отримала.
20.02.2012 року прокурором області видано наказ про її звільнення за ст. 46-2 Закону України «Про прокуратуру» та п.2 ст. 40 КЗпП України.
З вказаними наказом вона ознайомлена 22.02.2012 року, однак копії наказу їй не надано до теперішнього часу, хоча в день звільнення та наступний день вона перебувала на робочому місці.
З 22.02.2012 року вона не працює.
Вважає цей наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а її звільнення незаконним.
Крім того, вважає, що незаконними діями відповідача спричинено їй моральної шкоди, оскільки було порушено її нормальних життєвих зв'язків та породило її невпевненість у майбутньому.
Після ознайомлення із наказом, їй до сліз стало боляче та гірко сприймати той факт, що закінчивши із відзнакою юридичну академію, відпрацювавши в органах прокуратури більше 18 років, вона, за рішенням атестаційної комісії - не відповідає займаній посаді.
Погіршився стан її здоров'я і самопочуття, почався сильний головний біль, виникли сильні душевні переживання, вона зрозуміла, що тепер не зможе забезпечити ні себе, ані свою матір, яка є інвалідом 2 групи, учасником війни, окрім того сильно хвилюється за неї, за її роботу, оскільки вони мешкають удвох. Вона тривалий час перебувала у напруженні, її покинула емоційна рівновага, відсутній сон, вона стала роздратованою та перебуває у постійному сильному депресивному стані, якій кожного дня ще дужче посилюється.
Внаслідок незаконного звільнення, вона вимушена тепер позичати кошти у знайомих з метою забезпечити сім'ю необхідним. Це змушує її докладати значних зусиль для організації свого життя , внести до нього суттєвих корективів, та шукати кошти, необхідні для забезпечування її сім'ї. Її моральні страждання посилюються постійними нервовими стресами та пов'язаними із ними конфліктами у сім'ї.
Моральна шкода була також заподіяна тим, що до моменту звільнення вона пропрацювала в органах прокуратури більше 18 років, і за цей час здобула певних життєвих зв'язків, почувала себе захищеною, бо мала роботу та впевненість у завтрашньому дні. Однак, безпідставним звільненням всі ці зв'язки були геть зруйновано.
Враховуючи, що у неї на утриманні знаходиться мати - інвалід 2 групи, яка дуже хворіє, то таке незаконне звільнення змусило її докладати значних зусиль для організації власного життя та життя її сім'ї.
Моральну шкоду оцінює у 20 000 грн.
Просила визнати незаконним та скасувати рішення атестаційної комісії прокуратури Донецької області від 23.11.2011 року про невідповідність займаній посаді, визнати незаконними та скасувати наказ прокуратури Донецької області від 22.02.2012 року щодо звільнення її посади старшого помічника прокурора Словянського райну за ст.ст. 462 Закону України «Про прокуратуру» та п.2 ст.40 КЗпП України, поновити її на посаді старшого помічника прокурора, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Позивач у судовому засіданні наполягала на вимогах позову, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представники відповідача 1 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, надавши суду письмові заперечення, вважали вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просили у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає встановленим наступне.
Позивач - ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури, остання посада старший помічник прокурора Слов'янського району Донецької області.
Рішенням атестаційної комісії прокуратури Донецької області від 23.11.2011 року старшого помічника прокурора Слов'янського району Донецької області ОСОБА_1 визнано такою, що за своїми діловими та особистими якостями не відповідає займаній посаді.
Наказом прокурора Донецької області від 02.02.2012 року № 166-о ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого помічника прокурора Слов'янського району Донецької області на підставі ст. 462 Закону України «Про прокуратуру» та п.2 ст.40 КЗпП України.
Наказом прокурора Донецької області від 20.02.2012 року № 3345-о внесено зміни до наказу від 02.02.2012 року № 166-о, згідно яких датою звільнення ОСОБА_1 є 20.02.2012 року після закінчення тимчасової непрацездатності.
Позивач із рішенням атестаційної комісії від 23.11 2011 року та наказом 20.02.2012 року № 3345-о відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються її права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернулася до суду із даним позовом.
Проблемою даного спору є питання щодо правомірності звільнення з органів прокуратури.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем доведено суду правомірність спірних рішення та наказів з наступних підстав.
Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Згідно із частиною 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами.
Згідно пункту 4 частини 2 зазначеної статті Закону, у редакції чинної на час звільнення ОСОБА_1, прокурори і слідчі можуть бути звільнені з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також у таких випадках, за результатами атестації у разі невідповідності працівника займаній посаді.
Нормами частини 1 статті 462 Закону передбачене, що прокурори і слідчі можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді.
Підставою для звільнення позивача вказано рішення атестаційної комісії від 23.11.2011 року.
Згідно частини 4 статті 46 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.
Таким порядком є Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 12 вересня 2005 р. N 2958ц (зі змінами та доповненнями).
У відповідності до пункту 2 розділу І Положення регламентує утворення та діяльність атестаційних комісій і визначає порядок проведення атестації працівників органів прокуратури України та Національної академії.
Згідно пункту 1 розділу І Положення атестація - це управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації стажистів прокурорів і слідчих, а також: працівників Національної академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини, з метою: визначення відповідності працівників прокуратури та навчальних закладів займаним посадам, стану їх професійної підготовки; оцінки стану професійної підготовки та придатності стажистів за діловими і моральними якостями до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого; формування резерву кадрів на висунення; удосконалення професійної майстерності; визначення напрямів підвищення кваліфікації, професійної підготовки і перепідготовки; внесення і обґрунтування пропозицій щодо призначення та переміщення кадрів.
Атестація прокурорів, слідчих і працівників Національної академії, яким присвоєні класні чини, проводиться один раз у п'ять років, а дострокова, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків. Дострокова атестація може призначатися за ініціативою безпосереднього керівника або керівника вищого рівня (пункт 4 розділу І Положення).
Як вбачається із матеріалів справи атестування старшого помічника прокурора Слов'янського району Донецької області ОСОБА_1 проводилася у зв'язку із неналежним виконанням нею службових обов'язків, тобто є достроковою атестацією.
На кожного працівника, який підлягає атестації, складаються атестаційні документи - біографічна довідка та характеристика ділових і особистих якостей (пункт 1 розділу Ш Положення).
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Положення в атестаційних документах зазначаються підстави проведення атестації, основні біографічні дані працівника, вказуються нагороди та заохочення, наявні дисциплінарні стягнення.
Службова характеристика повинна містити оцінку виконання працівником, який проходить атестацію, службових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість і діловитість, відданість справі, морально-психологічні якості, риси характеру, ставлення до підлеглих, вміння приймати рішення у складних ситуаціях, стан здоров'я, поведінку в сім'ї та побуті, а також наявні недоліки в роботі та особистій поведінці, дані про усунення ним недоліків, зазначених у попередній атестації, та виконання рекомендацій атестаційної комісії. Характеристика завершується висновком про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді чи про неповну службову відповідність з умовою повторного атестування через шість місяців чи через рік.
Судом встановлено, що характеристику ділових і особових якостей ОСОБА_1 підписано прокурором Слов'янського району Донецької області ОСОБА_4, який був безпосереднім керівником позивача.
Як свідчать матеріали справи, позивач негативно характеризувалася: неналежно ставиться до виконання службових обов'язків, систематично порушувала виконавську дисципліну, двічі притягувалася до дисциплінарної відповідальності, останній раз у червні 2010 року (наказ № 673-о) за неналежне виконання службових обов'язків та відсутність виявлення поваги до норм та правил суспільного життя, не забезпечувалося систематичного та якісного нагляду за додержанням прав дітей, якість документів реагування, підготовлених нею, знаходяться на край низькому рівні, без урахування дійсного стану законності та базувалися на неперевірених даних, ОСОБА_1 припускала порушення виконавської дисципліни при проведенні планових заходів. Так, нею не виконано п.10 плану роботи прокуратури району на І півріччя 2011 року щодо проведення у березні перевірки додержання вимог Закону України «Про звернення громадян» в Слов'янській державній районній адміністрації, а заплановану в квітні згідно до п.16 перевірку додержання вимог законодавства, спрямованого на захист та охорону прав дітей, які виховуються в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, проведено лише в липні 2011 року. Згідно до наказів про розподіл обов'язків в 2010-2011 роках передбачена обов'язкова участь ОСОБА_1 в розгляді справ судом про позбавлення батьківських прав, однак з 9 проведених Слов'янським міськрайонним судом у вказаному періоді засідань, ОСОБА_1 взято участь лише в одному. В поточному році старшому помічнику прокурора ОСОБА_1. доручено проведення 2 перевірок в порядку ст.97 КПК України, при цьому, 1 постанову про відмову у порушенні кримінальної справи скасовано прокурором, інша перевірка тривала понад 10 діб. Як в минулому так і в поточному роках ОСОБА_8 систематично допускалися порушення трудової дисципліни в частині несвоєчасного прибуття до робочого місця, відсутності на робочому місці без поважних причин протягом всього дня 09.12.2010 року, мали місце чисельні факти некоректної поведінки стосовно працівників прокуратури району. За характером ОСОБА_1 емоційно неврівноважена, до виконання обов'язків ставилася безвідповідально, виявляла неповагу до прокурора району та колективу. ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає.
Також, атестаційні документи обговорюються на оперативних нарадах у відповідного керівника і подаються в атестаційну комісію після ознайомлення з ними працівника, який підлягає атестації. (пункт 4 розділу Ш Положення).
Як вбачається із протоколу оперативної наради при прокурорі Слов'янського району від 13.10.2011 року, на нараді, у присутності прокурора Слов'янського району Данілова О.В., заступника прокурора Мартіросяна Є.М., старшого помічника прокурора Бакуменка О.М., старшого помічника прокурора ОСОБА_1. помічника прокурора ОСОБА_28., помічника прокурора ОСОБА_26., обговорено атестаційні документи старшого помічника прокурора ОСОБА_1., зокрема, інформацію прокурора Данілова О.В. щодо характеристики ділових та особистих якостей ОСОБА_1 нарадою вирішено атестаційні документи ОСОБА_1 направити до атестаційної комісії прокуратури Донецької області для розгляду по суті.
Працівник, який підлягає атестації, має бути ознайомлений з підготовленими на нього атестаційними документами під розписку не пізніше ніж за тиждень до атестації. У разі незгоди із службовою характеристикою працівник може подати атестаційній комісії свої заперечення та додаткові відомості щодо службової діяльності. Якщо працівник відмовляється від ознайомлення, складається відповідний акт (пункт 5 розділу ІІ Положення).
Із зазначеною характеристикою ділових та особливих якостей ОСОБА_1 ознайомлена 13.10.2011 року, про що свідчить її особистий підпис та позначка про незгоду із характеристикою.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач при обговоренні атестаційних документів виразила незгоду із викладеним та надала письмові заперечення.
ОСОБА_1 вказує, що прокурором Слов'янського району ОСОБА_4. було неправомірно підписані її атестаційні документи, оскільки вона подавала скаргу про притягнення його до відповідальності.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення, атестаційні документи готують, зокрема, прокурори міст, районів, міжрайонні прокурори і військові прокурори гарнізонів - на підпорядкованих їм прокурорсько-слідчих працівників.
Отже, що оцінку ділових та особистих якостей позивача, які були взяті за основу при прийнятті рішення про його невідповідність займаній посаді, вправі давати прокуратур, яку вона підпорядковується, що і було зроблено в даному випадку.
Позивач у своїх доводах вказує на поверховість та завуальованість проведення атестації щодо неї, однак суд вважає вказані доводи безпідставними з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 3 розділу IV Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, якщо характеристика містить висновок про невідповідність чи неповну службову відповідність працівника займаній посаді, атестація проводиться після попереднього вивчення його роботи, про результати якого повідомляється на засіданні комісії.
Як вбачається із протоколу засідання атестаційної комісії прокуратури Донецької області б/н від 31.10.2011 року, знято з порядку денного розгляд атестаційних документів старшого помічника прокурора Слов'янського району ОСОБА_1. у зв'язку із необхідністю перепровірки об'єктивності наданої їй характеристики ділових та моральних якостей, доручено заступнику голови атестаційної комісії прокуратури Донецької області начальнику відділу роботи з кадрами ОСОБА_9, членам атестаційної комісії - начальнику організаційно - контрольного відділу Сухиніну А.О. та начальнику управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Жеребченку Г.В., з виїздом на місце, організувати проведення повторної перевірки доводів, приведених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо об'єктивності наданих атестаційних документів.
Підставою для зняття з порядку денного атестаційних документів ОСОБА_1 стало те, що прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури області Агафонова Т.І. проінформувала членів атестаційної комісії о результатах проведеною нею перевірки практичної діяльності ОСОБА_1 та заявила, що частина заперечень, наданих ОСОБА_1, знайшли своє підтвердження, що ставить під сумнів об'єктивність наданої прокурором району характеристики підлеглій працівниці. Вказала, що вважає, що ОСОБА_1 справляється із виконанням покладених на неї службових обов'язків. Прокурор Данілов О.В. із результатами цієї перевірки не згоден.
Судом встановлено, що згідно наказу прокурора Слов'янського району Донецької області «Про розподіл обов'язків між оперативними працівниками прокуратури Слов'янського району» № 5 від 07.11.2011 року, старший помічник прокурора ОСОБА_1. здійснює правозахисну діяльність щодо захисту прав і свобод дітей.
Як вбачається із довідки про результати перевірки організації роботи та контролю виконання у прокуратурі Слов'янського району Донецької області від 09.11.2011 року б/н, складеної старшим прокурором організаційно-контрольного відділу прокуратури області Антошиною М.А., вивченням номенклатурної справи «Довідки перевірок у сфері захисту прав і свобод дітей» встановлено, що протягом поточного року у цій сфері працівниками прокуратури проведено 16 перевірок, з яких 7 - особисто ОСОБА_1, 9 - іншими працівниками. При цьому, у порушенні вимог 11.1.4 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 8 від 01.04.2010 року, жодна із довідок ОСОБА_1 не містить резолюції прокурора про погодження із висновками перевірок та списання їх до наряду, окрім довідки від 30.09.2011 року (перевірка додержання вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у ВАТ «Донрибкомбінат» та Слов'янському міському УПтСЗН), яка прокурору надана лише 03.11.2011 року. Вивченням підстав проведення ОСОБА_1 перевірок встановлено, що 2 із 7 здійснено на виконання плану роботи прокуратури району на 1 півріччя 2011 року, інші 5 проведені за власною ініціативою, проте перевірки проведені у відсутності письмових вказівок прокурора району, прокурору області про проведення цих перевірок повідомлено не було, плани перевірок не складалися та прокурором району не погоджувалися. Зміст довідок перевірок свідчить про неповноту і поверховість їх проведення, неналежну підготовку до проведення перевірок та невикористання інформаційного забезпечення, методичних рекомендацій, інформаційних листів та завдань. Більш того, при наявності довідок матеріали перевірок у прокуратурі та старшого помічника прокурора ОСОБА_1. відсутні. Планом роботи на 1 півріччя 2011 року передбачено 28 заходів, з яких 6 у сфері захисту прав і свобод дітей. До теперішнього часу залишено невиконаними 4 заходи, виконавцем яких є ОСОБА_1 Рапорти про продовження строків виконання не складалися.
Висновком перевірки є те, що стан організації роботи прокуратури Слов'янського району та виконання контролю у сфері захисту прав і свобод дітей не в повній мірі відповідає вимогам наказу Генерального прокурора України 1-2005 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України».
Крім того, як вбачається із довідки щодо результатів перевірки організації правозахисної діяльності старшого помічника прокурора Слов'янського району Донецької області ОСОБА_1 від 17.11.2011 року б/н, складеної начальником управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Г.Жередченко, встановлено, що на території району спостерігається ріст злочинності серед неповнолітніх, водночас аналітичні дослідження та узагальнення з актуальних питань правозахисної діяльності щодо захисту прав і свобод дітей протягом 2010-2011 року не проводилися. Відповідно до статистичних даних прокуратури району протягом поточного року за втручання органів прокуратури реально не поновлено права жодної дитини. При цьому, за результатами перевірок, проведених ОСОБА_1 підготовлено лише 3 документи реагування, за результатами розгляду яких відшкодовано коштів в сумі 10 тис. грн. На момент перевірки, у старшого помічника прокурора ОСОБА_1. накопичувальні справи по пріоритетним напрямкам правозахисної діяльності в сфері захисту прав і свобод дітей не сформовані, інформаційні матеріали щодо стану законності по забезпеченню прав і свобод дітей у Слов'янському районі фактично відсутні, аналітичні та методичні матеріали прокуратур вищого рівні з питань здійснення правозахисної діяльності щодо захисту прав і свобод дітей у старшого помічника прокурора району відсутні. Також, ОСОБА_1 не забезпечено участь у розгляді судами справ обов'язкової категорії, а саме, 9 справ вказаної категорії, ОСОБА_1 прийняла участь лише в одній. Знайшли підтвердження доводи прокурора району щодо порушення виконавської дисципліни при виконанні ОСОБА_1 планових заходів, а саме, заплановану в квітні перевірку додержання вимог законодавства, спрямованого на захист та охорону прав дітей, які виховуються в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, виконано лише в липні 2011 року, перевірка додержання вимог Сімейного кодексу України, законодавства про опіку та піклування у виконавчих комітетах Билбасівської та Черкаської селищних рад, передбачену на 1 півріччя поточного року проведено поверхово та без результативно. До теперішнього часу не виконано плану роботи прокуратури району на 1 півріччя 2011 року щодо перевірки в дошкільних та учбових закладах Черкаської селищної та Малинівської сільської рад додержання вимог Законів України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про дитяче харчування». Разом з тим, проекти документів реагування, що готуються ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах перевірок. В жовтні поточного року за результатами перевірки додержання посадовими особами ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта імені А.Ф. Засядько» вимог законодавства, яке регулює трудові відносини з неповнолітніми працівниками, ОСОБА_1 складено проекти 2 протестів, один з них на наказ керівництва підприємства про прийняття неповнолітнього на роботу з випробувальним строком, а також проект 1 подання про усунення порушень, які були передані на підпис прокурору району. Однак, на момент внесення вказаних документів реагування, порушення вимог трудового законодавства вже були усунуті в повному обсязі на підставі приписів Територіальної інспекції праці в Донецькій області, а винні особи притягнуті до адміністративної відповідальності. Проект подання, який підготовлено ОСОБА_1 «фактично» складений із проектів двох протестів та за формою дублював акт Інспекції. Вказані документи реагування не були підписані прокурором району, з посиланням на недопущення підміни контролюючого органу.
Висновком перевірки є те, що організація роботи старшого помічника прокурора Слов'янського району ОСОБА_1. з захисту прав і свобод дітей не відповідає вимогам галузевого наказу Генерального прокурора України № 3/1 від 21.06.2011 року «Про особливості правозахисної діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей».
Крім того, як вбачається із довідки по службовій атестації старшого помічника прокурора Слов'янського району ОСОБА_1. від 16.11.2011 року б/н, складеної старшим прокурором відділу роботи з кадрами прокуратури області Кравцовим В.А., погодженої із начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області О. Бойченко, проведеною перевіркою з виїздом до прокуратури Слов'янського району встановлено, що вивчено особову справу ОСОБА_1 та наглядове провадження за скаргами на дії ОСОБА_1 , проведено співбесіди з кожним працівником прокуратури району, жителями, які мешкають на одній вулиці із ОСОБА_1, щодо стану умов для роботи ОСОБА_1 встановлено, що прокурором створено умови для роботи, вона має окремий службовий кабінет, в якому є всі необхідні меблі, забезпечена службовим телефоном, в наявності комп'ютер, однак остання на ньому не працює, доступу до її службового кабінету ні прокурор, ані інші працівники прокуратури не мають, оскільки вона замінила замок в дверях і ключ від нього нікому не надає. В колективі зарекомендувала себе як неврівноважена та схильна до конфліктів особа. Вона належним чином не виконує покладені на неї службові обов'язки щодо здійснення нагляду за додержанням законів про права і свободи неповнолітніх, у зв'язку з чим іншим працівникам прокуратури доводиться виконувати її роботу, відмовляється виконувати планові заходи та вказівки прокурора з службових питань, неадекватно реагує на конструктивну критику, безпідставно звинувачує всіх в упередженому ставленні до неї, неодноразово демонстративно залишала оперативні наради при прокурорі району, спілкується з працівниками на підвищених тонах, у грубій та принизливій формах, постійно припускає запізнення на роботу. Така поведінка ОСОБА_1 створює в колективі негативний морально-психологічний клімат та заважає працювати всім оперативним працівникам. Вивченням у прокуратурі району сформованих особових справ оперативних і технічних працівників встановлено, що особова справа ОСОБА_1 відсутня у спеціаліста 1 категорії, а завжди знаходиться у кабінеті ОСОБА_1, яка відмовилася її повернути до канцелярії для відповідного ведення та зберігання, посилаючись на небажання надання працівникам прокуратури інформації про неї. Крім того, перевіркою щодо дотримання ОСОБА_1 норм та правил суспільного життя, поведінки в побуті встановлено, що протягом 2010-2011 року до прокуратури Донецької області надійшло 39 скарг від сусідів ОСОБА_1 з питань неналежної поведінки її у побуті та використання службового становища. У своїх скаргах заявники зазначили, що ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації при спілкуванні з сусідами за місцем проживання, проявляє неповагу до них, висловлюється на їх адресу нецензурним виразами і погрозами щодо притягнення їх до кримінальної відповідальності та фізичною розправою у разі оскарження її поведінки, використанням службового становища у власних цілях. Як вбачається із характеристик комітету мікрорайону «Словважмаш» міста Слов'янська сусіди позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_17 зарекомендували себе з позитивної сторони, підтримують з сусідами нормальні відносини, тоді як ОСОБА_1 зарекомендувала себе як скандальна мешканка, дружніх стосунків з сусідами не підтримує. За результатами перевірок з ОСОБА_1 проводилася профілактично - виховна робота, та зверталась увага на необхідність дотримання морально-етичних норм поведінки у побуті та неприпустимість порушень вимог чинного законодавства. Однак, ОСОБА_1 належних висновків не зроблено, продовжує проявляти некоректну поведінку у побуті, що спричиняє повторні обґрунтовані скарги заявниць ОСОБА_5 та ОСОБА_17 як до керівництва прокуратури області, так і до Генеральної прокуратури України.
Висновком перевірки є те, що поведінка старшого помічника прокурора ОСОБА_1. у колективі і побуті є явно неадекватною, є виразом неповаги до колег та суспільства, яка порочить звання працівника прокуратури та ставить під сумнів її психічний стан.
Крім того, у своїх доводах щодо необ'єктивності та упередженості спірного рішення атестаційної комісії ОСОБА_1 вказує на те, що при проходженні попередньої чергової атестації у 2006 році, вона була визнана такою, що відповідає займаній посаді.
Дійсно, згідно наданих представниками відповідача 1 у якості доказів у справі атестаційних документах за 2006 рік ОСОБА_1, розглянутих на засіданні атестаційної комісії прокуратури Донецької області 21.10.2006 року, рішенням атестаційної комісії було визнано ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді.
Разом з тим, ОСОБА_1 було рекомендовано усунути встановлені недоліки у роботі та надано індивідуальне завдання щодо вивчення методичних рекомендацій, позитивного досвіду роботи інших прокуратур щодо здійснення нагляду за додержанням законів про адміністративне правопорушення, захисту прав та свобод неповнолітніх.
Щодо ділових якостей позивача, то судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вона тричі притягувалася до дисциплінарної відповідальності, а саме:
- наказом прокурора Донецької області від 31.05.2001 року № 484-о за неналежне
виконання службових обов'язків при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів ОСОБА_1 оголошено догану;
- наказом прокурора Донецької області від 13.03.2006 року № 259-о за неналежне
виконання службових обов'язків при проведенні дослідчої перевірки за фактом смерті ОСОБА_18 ОСОБА_1 оголошено догану;
- наказом прокурора Донецької області від 18.06.2010 року № 673-о за неналежне
виконання службових обов'язків, відсутність виявлення поваги до норм та правил суспільного життя ОСОБА_1 оголошено догану.
Суду не надано доказів оскарження позивачем вказаних наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 4 розділу IV Положення встановлено, що комісія на підставі оцінки стану професійної підготовленості працівника, його особистих якостей та результатів службової діяльності приймає рішення про відповідність чи невідповідність працівника займаній посаді або про неповну службову відповідність з умовою повторної атестації через шість місяців чи через рік. У разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді комісія рекомендує відповідному керівникові перевести цього працівника за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади.
Як вбачається із матеріалів справи, атестаційні документи ОСОБА_1 були розглянуті на засіданні атестаційної комісії прокуратури Донецької області 23.11.2011 року та одноголосно прийняте рішення, що за своїми діловими та особистими якостями старший помічник прокурора Слов'янського району ОСОБА_1. займаній посаді не відповідає.
Із аналізу вказаних доказів у їх сукупності суд вважає доведеним, що висновки атестації щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді, під час судового розгляду знайшли своє об'єктивне підтвердження та є обґрунтованими.
Пунктом 8 розділу IV Положення передбачено, що протягом 5 днів після затвердження рішення комісії з ним має бути ознайомлений працівник, який пройшов атестацію.
Рішення атестаційної комісії було затверджено прокурором Донецької області 02.12.2011 року.
Із рішенням атестаційної комісії ОСОБА_1 була ознайомлена 06.12.2012 року, про що свідчить її особистий підпис.
Зазначене вище свідчить про те, що атестація та ознайомлення з її результатами ОСОБА_1 проведені відповідно до вимог Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що відповідачем 1 порушено норми діючого законодавства, оскільки її не переведено на іншу нижчу посаду помічника прокурора Слов'янського району згідно її рапортів на ім'я прокурора Донецької області від 20.01.2012 року та від 30.01.2012 року (надійшов до прокуратури області 06.02.2012 року).
З цього приводу суд вважає встановленим наступне.
Відповідно до пункту 10 розділу IV Положення працівник, якого комісією визнано таким, що не відповідає займаній посаді, не пізніше двох місяців після ознайомлення з рішенням може бути переведений за його згодою на іншу посаду. У разі відсутності такої згоди трудовий договір з ним розривається на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.
Отже, переведення особи, яка не відповідає займаній посаді, за її згодою на іншу посаду чи розірвання договору є виключно правом роботодавця.
Як вбачається із листа прокуратури Слов'янського району від 26.01.2012 року № 11/62 позивачу на адресу її реєстрації було направлено відповідь про неможливість переведення на посаду помічника прокурора Слов'янського району у зв'язку із відсутністю вакантних посад.
Суду у якості доказів у справі було надано рапорти помічників прокурора та слідчого прокуратури Слов'янського району - ОСОБА_19 від 25.01.2012 року, ОСОБА_26. від 16.01.2012 року, ОСОБА_27. від 16.01.2012 року, ОСОБА_28. від 16.01.2012 року, про відмову зайняти посаду старшого помічника прокурора Слов'янського району, яку займає ОСОБА_1
Позивач вказує, що особа із прізвищем ОСОБА_19 не працювала у прокуратурі Слов'янського району.
У відповідності до статті 69 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
В силу частин 1-2 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Представники відповідача 1 у судовому засіданні пояснили, що вказані рапорти надані прокуратурою Слов'янського району, у зв'язку із чим вони не можуть надати відомості щодо проходження служби ОСОБА_19
Отже, суд не приймає до уваги вказаний рапорт ОСОБА_19, оскільки вважає, що він не є належним доказом у справі.
Також, із матеріалів справи, а саме: акту від 06.12.2011 року, вбачається та підтверджено самою ОСОБА_1, що їй було запропоновано на вибір наступні вакантні посади: помічника прокурора Волноваського району Донецької області, помічника прокурора міста Дзержинська, помічника прокурора Совєтського району міста Макіївки, помічника Мар'їнського міжрайонного прокурора, помічника прокурора Олександрівського району Донецької області, помічника прокурора Приморського району міста Маріуполя, однак ОСОБА_1 відмовилася від запропонованих їй посад.
Однією із підстав неправомірності свого звільнення позивач вказує те, що її було звільнені з органу, якого вже не існувало.
Суд вважає вказані ствердження необґрунтованими з огляду на наступне.
Позивача звільнено наказом прокурора Донецької області від 02.02.2012 року № 166-о.
Як вбачається із акту відмови від ознайомлення з наказом про звільнення від 03.02.2012 року, складений начальником роботи з кадрами прокуратури Донецької області Бойченко О., заступником начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області Федотовим О., старшим прокурором відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області Кравцовим М., спеціалістом відділу роботи з кадрами ОСОБА_25 , ОСОБА_1 відмовилася ознайомитися із наказом про звільнення від 02.02.2012 року.
Також, як вбачається із матеріалів справи, наказом Генерального прокурора України № 26ш від 02.02.2012 року ліквідовано у штатному розписі прокуратури Донецької області прокуратури міста Слов'янська та Слов'янського району та утворено у структурі та штатному розписі прокуратури Донецької області Слов'янську міжрайонну прокуратуру.
Згідно штампу вхідної кореспонденції прокуратури Донецької області вказаний наказ надійшов до прокуратури 03.02.2012 року, що підтверджує безпідставність доводів ОСОБА_1
Із листів комунального лікувально-профілактичного закладу «Слов'янська центральна районна лікарня» та КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов'янська» вбачається, що ОСОБА_1 з 02.02.2012 року по 17 лютого 2012 року перебувала на амбулаторному лікуванні в зазначених медичних закладах.
Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності стосуються як передбачених ст. 40 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
У зв'язку із зазначеним, наказом прокурора Донецької області від 20.02.2012 року № 345-о внесено змін до наказу від 02.02.2012 року № 166-о щодо дати звільнення ОСОБА_1, якою вказано 20.02.2012 року.
Із наказом ОСОБА_1 ознайомлена 22.02.2012 року, про що свідчить її особистий підпис.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Також, відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, судом зроблено висновок про те, що атестація позивача проведена з дотриманням Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України та Закону України «Про прокуратуру» та відповідачем дотримано порядок звільнення позивача з підстав невідповідності займаній посаді, а тому спірні рішення атестаційної комісії від 23.11.2011 року та накази від 02.02.2012 року та від 20.02.2012 року про звільнення позивача є обґрунтованими.
Крім того, позивач вказує, що рішеннями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку оцінює у 20 000 грн.
У відповідності до Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім цього розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Проте, суд вважає, що позивачем не надані належні докази, які підтверджують заподіяння їй моральної шкоди, не надані суду пояснення з яких вона виходила при оцінюванні завданої моральної шкоди.
Крім того, у судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про неправомірність рішення та наказів відповідача 1.
З огляду на вкладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання незаконним та скасування наказу від 20.02.2012 року, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм статті 94 КАС України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 98, 112, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області, Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії, визнання незаконним та скасування наказу від 20.02.2012 року, поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди, відмовити у повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 11 липня 2012 року.
Повний текст постанови буде виготовлено 16 липня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі апеляційної скарги, або у порядку ст. 186 КАС України.
Суддя Стиран В.В.