Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6448/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
10 год. 15 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк
зал судового засідання №109
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко Олег Миколайович при секретарі судового засідання Козуб Е.Д. розглянувши у відкритому судовому засідання позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» м.Краматорськ
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202303/6238 від 28 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229166,25 грн. у т.ч. за основним платежем 183333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45833,25 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Шеботинська І.А., Яковлева Т.П. - за довір.
від відповідача: Шестакав М.А. - за довір.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крусеш» м.Краматорськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000022303/6238 від 28 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 183333 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 45833,25 грн., а всього 229166,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» щодо взаємовідносин з «ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» (код ЄДРПОУ 37190531) за період з 01.08.2001 року по 31.08.2011 рік, за результатами чого складено акт №178/22-4-23178143, яким встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198,3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 183333 грн. у т.ч. за серпень 2011 року у сумі 183333 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000022303/6238 від 28 квітня 2012 року яким донараховано суму грошового зобов'язання ТОВ «Крусеш» з податку на додану вартість у розмірі 229166,25 грн. ( у т.ч. за основним платежем 183333 грн. та за штрафними санкціями 45833,25 грн.). Позивач вважає, що висновки відображені у акті перевірки не відповідають дійсності, є необґрунтованими й такими, що суперечать чинному законодавству України. А висновки відповідача відносно відсутності між сторонами факту реального вчинення господарської операції суперечить діючому законодавству, фактичним обставинам справи та виходить за межі компетенції контролюючого органу. Просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000022303/6238 від 28 квітня 2012 року.
30 липня 2012 року представник позивача надав до судового засідання заяву про зміну позовних вимог відповідно до якої просив суд, приймаючи до уваги, що податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії, з метою повного захисту прав та гарантування дотримання прав та свобод у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську №0000202303/6238 від 28 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229166,25 грн. у т.ч. за основним платежем 183333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45833,25 грн., яке прийнято судом, оскільки не змінює предмету або підставу позову.
Ухвалою від 30 липня 2012 року суд допустив заміну відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Краматорську на його правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби
Представник позивача підтримав позовні вимоги з посиланням на підстави що викладені у позовній заяві та з урахуванням збільшених позовних вимог та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував з тих самих підстав що й викладені у письмових запереченнях на позов, що долучені до матеріалів справи та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крусеш», зареєстрований як юридична особа 03.04.1995 року Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 23178143, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №200011993 серії НБ№199741.
Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у м.Краматорську) є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Краматорську 21 березня 2012 року на підставі ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Краматорську від 06.03.2012 року №389 та направлень на перевірку №№209, 208 від 06.03.2012 року, виданих начальником Державної податкової інспекції в м. Краматорську, проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» щодо взаємовідносин з «ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» (код ЄДРПОУ 37190531) за період з 01.08.2001 року по 31.08.2011 рік, за результатами чого складено акт №178/22-4-23178143.
Щодо підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд вказує на таке.
Відповідно до п.п.21.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 18 жовтня 2011 року вручено під розписку запит податкової інспекції №32510/10/15-213-3 від 14.10.2010 року про надання пояснень та документів відносно взаємовідносин з ТОВ «Перша Технологічна компанія СТГ».
Позивачем на виконання вищезазначеного запиту, листом від 01 листопада 2011 року за №11-324/11 надано пояснення та додано необхідні документі, на підтвердження факту взаємовідносин ТОВ«Перша Технологічна компанія СТГ».
За результатами опрацювання наданої інформації та документів, відповідачем проведено зустрічну звірку даних бухгалтерських та інших документів ТОВ «Крусеш» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Перша Технологічна компанія СТГ» за серпень 2011 року, за результатами чого було складно довідку №2276/1542/23178143 від 07.12.2011 року, згідно з висновками якої вбачається, що звіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин позивача з ТОВ«Перша Технологічна компанія СТГ».
Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Крусеш» в порушення вимог закону, оскільки право податкового органу на проведення такої перевірки, надається лише за умови не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, тоді як позивачем були виконанні зазначені вимоги в строки.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198,3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 183333 грн. у т.ч. за серпень 2011 року у сумі 183333 грн.
Позивач не погодившись з висновками акту перевірки №178/22-4-23178143 від 21.03.2012 року надав до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області заперечення від 19.04.2012 року за №134/04.
Відповідачем листом надано відповідь від 25.04.2012 року за №5781/10/22-4 про результати розгляду заперечень до акту перевірки, відповідно до якої зазначено, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та такими, що не суперечать діючому законодавству.
28 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №000022303/6238, яким, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №178/22-4-23178143 від 21.03.2012 року, яким встановлено порушення п.198.2, п.198,3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у розмірі 229166,25 грн. ( у т.ч. за основним платежем 183333 грн. та за штрафними санкціями 45833,25 грн.).
Зі змісту акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області №178/22-4-23178143 від 21.03.2012 року вбачається наступне.
Позивач отримував послуги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Технологічна Компанія СТГ» за договором купівлі - продажу. Згідно наданих до перевірки документів, позивачем було отримано від ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» товар в асортименті на загальну суму 1100000 грн. у т.ч. ПДВ 183333,33 грн. на підставі видаткових та податкових накладних. Суми податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних було включено до складу податкового кредиту серпня 2011 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних. На момент проведення перевірки, згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що у серпні 2011 року між позивачем та ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» існує розбіжність на суму 183333,33 грн. Крім того, розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар у серпні 2011 року не проводились. Також зазначено, що при досліджені товарно-транспортних накладних та подорожніх листів наданих до перевірки ТОВ «Крусеш» встановлено, що у рядках «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» не зазначено адреси пункту, відсутні номера та серії довіреностей, що передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568). Податковою інспекцію робиться висновок, що по ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» відсутній факт реального вчинення господарських операцій з контрагентами серед яких встановлено взаємовідносини з ТОВ «Крусеш», оскільки у серпні 2011 року діяльність ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» не підтвердило жодним первинним документом щодо здійснення господарської діяльності, руху активів у процесі господарських відносин та реальності змін майнового стану платника податків. Враховуючи вищенаведене податкова вказує на те, що між позивачем та ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» не підтверджуються господарські операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.
Су вважає висновки відповідача такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з п.п. 14.1.181. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Як вбачається з пункту 198.1. статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.6. статті 198 ПКУ передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, між ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» (продавцем) та ТОВ «Крусеш» (покупцем) укладено договір купівлі - продажу №54-06/11 від 30 червня 2011 року, згідно умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар визначений у специфікації, (що є невід'ємною частиною договору), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Місце поставки товару за цим договором є м. Харків.
Згідно укладеного договору та специфікації до нього, позивач, як покупець придбав у ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» послуги, які підтверджуються наступними документами: специфікаціями до договору купівлі - продажу №1 від 30.08.2011 року та №2 від 31.08.2011 року, товарно-транспортними накладними №000108 від 30.08.2011 року та №000109 від 31.08.2011 року, подорожними листами вантажного автомобіля №000243 від 30.08.2011 року та №000241 від 31.08.2011 року, розрахунками - фактурами №6345 від 31.08.2011 року та №6343 від 30.08.2011 року, витягом із журналу реєстрації довіреностей.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (надалі -Закон №996).
Відповідно до статті 1 Закону №996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Крім того, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 3 Закону №996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частиною 2 даної статті передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством., а фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Виконання сторонами умов договорів підтверджується наявними в матеріалах справи та виданими ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» - податковими накладними №1067 від 31.08.2011 року та №1014 від 30.08.2011 року, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів Ф.03-2 №№МНА-000115-000136 та відображено на рахунку позивача №10 «основні засоби» як збільшення балансової вартості.
Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 180 Господарського кодексу України, та того факту, що умови договору купівлі - продажу №54-06/11 від 30 червня 2011 року виконані, суд вважає що сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що операції ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів. З наведених підстав відповідач стверджує про те, що спірна операція не має реального товарного характеру, однак ці обставини не встановлені під час перевірки, за наслідками якої відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.
Згідно положень пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.
За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Як вбачається з акту перевірки, в ньому не зафіксовано неналежно оформлення позивачем податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, всі вони складені відповідно до норм чинного законодавства.
У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ», податкові накладні якого стали підставою для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, на час виникнення спірних правовідносин було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість.
Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від ТОВ «Перша Технологічна Компанія СТГ» та Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідач у акті перевірки вказує на те, що досліджені товарно-транспортні накладні та подорожні листи наданні до перевірки ТОВ «Крусеш» у рядках «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» не містять адреси пункту, відсутні номера та серії довіреностей, що передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568.
Як вбачається зі змісту товарно-транспортних накладних №000108 від 30.08.2011 року та №000109 від 31.08.2011 року, в графах «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» вказано місто Харків та Краматорськ відповідно. Однак, відповідач вказує на те, що в зазначених графах повинно бути в повній мірі зазначено по якому адресу знаходиться пункти навантаження та розвантаження. Крім того відсутні номера та серії довіреностей.
З цього приводу суд зазначає наступне. Форма бланку товарно-транспортної накладної, затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.1995 року №488/366 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», вбачається, що метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно пункту 2 вказаного Указу, державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
Таким чином, наказ Мінтрансу, Мінстату України 29.12.1995 року №488/366 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, на які посилається відповідач, також не містять вимог до заповнення товарно-транспортних накладних, а саме рядків «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» та необхідність заповнення номерів та серій довіреностей.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.
Оскільки судом встановлено, що господарські операції згідно договору купівлі-продажу №54-06/11 від 30 червня 2011 року були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.01.2012 року №0000012301 було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» м.Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202303/6238 від 28 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229166,25 грн. у т.ч. за основним платежем 183333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45833,25 грн. - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську №0000202303/6238 від 28 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Крусеш» м. Краматорськ з податку на додану вартість у розмірі 229166,25 грн. у т.ч. за основним платежем 183333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45833,25 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крусеш» м. Краматорськ судовий збір у розмірі 2146 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 липня 2012 року в присутності представників сторін
Повний текст постанови складено та підписано 03 серпня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кониченко О.М.