09 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7456/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови та акту державного виконавця, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, з позовними вимогами про визнання неправомірною постанови державного виконавця про передачу ОСОБА_2 1/12 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_1, акту про передачу нереалізованого майна стягувачу, складений державним виконавцем про передачу ОСОБА_2 1/12 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_1
Як зазначено в матеріалах позову, що при проведенні виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа №2-221 виданого 20.12.2010 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесена постанова про передачу ОСОБА_2 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, та акт про передачу нереалізованого майна стягувачу, складений державним виконавцем про передачу ОСОБА_2 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження
Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Суд доходить висновку, що фактично позивачем оскаржуються дії, пов'язані із виконанням рішення суду в цивільній справі, яке прийнято після 01 вересня 2005 року.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 01 вересня 2005 року, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. При цьому, згідно статті 383 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, законом встановлено порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби шляхом звернення до суду, який видав виконавчий документ.
У зв'язку з цим суд доходить висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки цивільний спір розглянуто після набуття чинності новим Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Одночасно суд роз'яснює, що позивач має право звернутися за захистом своїх прав до місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.(квітанція від 27.06.2012 р № ПН2450)
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірною постанови державного виконавця про передачу ОСОБА_2 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, акту про передачу нереалізованого майна стягувачу, складений державним виконавцем про передачу ОСОБА_2 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету суму судового збору в розмірі 50,00грн.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом апеляційної скарги відповідно до ст..ст. 186 та 254 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Суддя О.В. Єфанова