вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
16 липня 2012 р. (17:03) Справа №2а-11888/11/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представників відповідача (ТОВ"РБК"Оріон") - Слишинського С.К., довіреність № 1 від 03.01.2011р., Рудько Р.І., довіреність № б/н від 18.04.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Оріон", Приватного підприємства "ПАН БУД"
про стягнення коштів за нікчемним правочином.
Обставини справи: Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Оріон"(далі відповідач), Приватного підприємства "ПАН БУД"(далі другий відповідач) про стягнення коштів в розмірі 95471,04 грн.за нікчемним правочином.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами внаслідок укладання нікчемних правочинів неправомірно задекларовані показники, оскільки на підставі нікчемних договорів отримано будівельні матеріали на загальну суму 95471,02 грн., у т.ч. ПДВ 15911,83 грн.
Представник позивача у судове засідання 16.07.2012р. не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, однак 16.07.2012р. від нього до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки представника у судове засідання.
Розглянувши зазначене клопотання суд вважає його необґрунтованим та залишає без задоволення, оскільки суду не надано жодних доказів щодо неможливості з'явлення представника позивача у судове засідання. Крім того, в матеріалах справи є письмові пояснення з викладеною позицією позивача.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи є письмові пояснення всіх учасників судового процесу, закінчення терміну розгляд справи, визначеного у ст. 122 КАС України, наявність доказів того, що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.
Представники відповідача (ТОВ"РБК"Оріон") у судовому засіданні 16.07.2012р. проти позову заперечували, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких висновки акту документальної перевірки від 19.05.2011року № 556/23-4/19008168 стосовно нікчемності правочинів не відповідають дійсності, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Другий відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-
З 10.05.2011р. по 16.05.2011р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Оріон" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Колективним підприємством "Альянс" за листопад 2010 року, Приватним підприємством "ПАН БУД" за грудень 2010 року, за результатами якої складений Акт перевірки № 556/23-4/19008168 від 19.05.2011р. (далі Акт перевірки) (а.с.53-60).
Зазначеною перевіркою, встановлено, що ТОВ "Ремонтно-будівельна компанія "Оріон"в порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, що спричинило зниження податку на прибуток у сумі 79239,25 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р. занизило ПДВ на загальну суму 63392,00 грн., у т.ч. за листопад 2010 року у сумі 47480,00 грн. та за грудень 2010 року у сумі 15911,83 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000132301 від 27.05.2011р. та №0000142301 від 27.05.2011р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки, в грудні 2010 року ТОВ "РБК "Оріон"укладено договори підряду по об'єктам, в яких виступив підрядником, а саме:
- поточний ремонт територіального центру в смт. Первомайске, договір № 30 від 18 листопада 2010 року.;
- капітальний ремонт житлового приміщення в смт. Первомайске, договір № 32 від 29 листопада 2010 року;
- поточний ремонт приміщень УТСЗН Джанкойської РДА, договір № 4807-R1-01-15.2 від 10 грудня 2010 року;
- поточний ремонт приміщень Роздольненської РДА, договір № 4807-R1-01-21.2 від 08 листопада 2011 року.;
- капітальний ремонт приміщень УТіСЗН Первомайської РДА, договір № 4807-R1-01-22.2 від 15 листопада 2011 року;
- поточний ремонт Красноперекопського відділення ПАТ "Райффайзен банк "Аваль", договір № 27 від 03 грудня 2010 року.
Згідно вищевказаних договорів ТОВ "РБК"Оріон" отримало будівельні матеріали від ПП "ПАН БУД" на загальну суму 95471,02 грн., у т.ч. ПДВ 15911,83 грн., що підтверджується податковими накладними № 809 від 14.12.2010р. на загальну суму 66994,34 грн., у т.ч. ПДВ 11165,72 грн. та № 784 від 08.12.2010р. на загальну суму 28476,68 грн. у т.ч. ПДВ 4746,11 грн.
Проте, як зазначає позивач, документи, які б свідчили про транспортування будівельних матеріалів від ПП "ПАН БУД", а також складські документи відсутні, у зв'язку з чим, факту передачі та отримання будівельного матеріалу, за вказаними податковими накладними не встановлено, що у свою чергу дає змогу вважати про нікчемність зазначених правочинів.
Окрім того, позивач посилається на те, що у відповідачів були відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів призначених обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Таким чином, фінансово-господарська діяльність відповідачів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчіть про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ними та позивачем є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Проте, суд вважає необхідне зазначити наступне.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Суд відзначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
При судовому розгляді предметом доказування є факти,які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб,які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
В свою чергу, частиною 1 статті 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012р. у адміністративній справі № 2а-13356/11/6/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Оріон" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132301 від 27.05.2011р. та № 0000142301 від 27.05.2011р., встановлено про безпідставність висновків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладених в акті перевірки № 556/23-4/19008168 від 19.05.2011р. щодо не отримання та не використання у господарській діяльності будівельних матеріалів, отриманих за вищевказаними договорами.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012р. у адміністративній справі № 2а-13356/11/6/0170, зокрема встановлено, що виконані з використанням вказаних матеріалів роботи були здані замовникам та відображені у бухгалтерському обліку та у податковій звітності відповідачів.
Доставка матеріалів зі складу ПП "ПАН БУД"(м.Сімферополь, вул.Монтажна, 10-г) по обє'ктам проводилась автотранспортом ТОВ "РБК "Оріон", що підтверджується маршрутними листами з вказаними маршрутами руху та списання ПММ, наданими до перевірки.
Оплата отриманих матеріалів: на 01.12.2010р дебіторська заборгованість по ПП "ПАН БУД"склала 23944,49грн; платіжне доручення від 02.12.2010р. №133 - 29000,00грн; і платіжне доручення від 13.12.2010р. №145 - 14000,00грн. У зв'язку з тим, що об'єкти - бюджетної сфери, і матеріали були оплачені замовниками в травні 2011 року на 01.01.2011 року виникла кредиторська заборгованість в сумі 28476,53грн
Матеріали отримані у постачальників, передавались для виконання робіт по об'єктам матеріально відповідальній особі, та в подальшому, на підставі норм витрат матеріалів Ф-29, списувались.
Роботи по цим об'єктам виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами (актами КБ-2, КБ-3, актами прийомки виконаних робіт, листами-відзивами замовників).
Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012р. у адміністративній справі № 2а-13356/11/6/0170, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000132301 від 27.05.2011 року та №0000142301 від 27.05.2011 року.
Зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012р. в адміністративній справі № 2а-13356/11/6/0170, яка залишена без змін згідно ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012р. має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про те, що зміст правочинів між відповідачами не суперечать законодавству, моральним засадам суспільства, договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем нікчемності правочинів та відсутність достатніх доказів для стягнення з відповідачів 95471,04 грн. суми, одержаної за вищеназваними договорами, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 16.07.2012р.
У повному обсязі постанову складено та підписано 23.07.2012р.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.