вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
04 жовтня 2011 р. (10:00) Справа №2а-5730/11/0170/24
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю судового засідання Іванової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим
до Комунального підприємства «Молодіжне-1»
про стягнення,
за участю:
представника позивача - не з'явився;
представника відповідача - не з'явився.
Обставини справи. Державна податкова інспекція в Сімферопольскому районі АР Крим (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Молодіжне-1» (далі - відповідач), в якому просить стягнути податкову заборгованість у розмірі 115269,84 грн., у т.ч. з податку на додану вартість у сумі - 83085,40 грн., земельного податку у сумі 1225,27 грн., податку з доходів фізичних осіб у сумі - 30959,17 грн.
Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 04.10.2011 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, надав до суду клопотання (а.с. 50), відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Відповідач у судове засідання, яке відбулося 04.10.2011 р., не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - оголошенням у газеті «Сільскій труженік» № 66 (9479) від 17.09.2011 р. (а.с. 54), про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази по справі у їх сукупності, суд,-
Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, Державна податкова інспекція в Сімферопольскому районі АР Крим у відносинах з суб'єктами господарювання, є суб'єктом владних повноважень, який виконує владні управлінські функції на підставі та в межах повноважень, встановлених законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Комунальне підприємство «Молодіжне-1» (код ЄДРПОУ 34842870, юридична адреса: 97501, АР Крим, Сімферопольский район, смт. Молодіжне, вул. Шкільна, 3) 25.01.2007 року зареєстровано Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацію (а.с. 13 -зворотній бік), Витягом з ЄДРПОУ (а.с. 9-10), Довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 11).
КП «Молодіжне-1» взятий на облік в ДПІ в Сімферопольскому районі АР Крим як платник податків та зборів (обов'язкових платежів) 29.01.2007 року за № 2254, що підтверджено довідкою позивача № 1148 від 20.12.2010 року (а.с. 13).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Позивач просить стягнути суму податкового боргу 83085,40 грн. з податку на додану вартість, яка складається з самостійно узгодженого відповідачем податкового зобов'язання, не сплаченого у встановлені терміни.
Судом встановлено, що КП «Молодіжне-1» самостійно задекларовано податок на додану вартість згідно з наступним.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за 11 місяць 2010 р. № 41368 від 20.12.2010 р. (а.с. 25-28) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 54 856,00 грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за 12 місяць 2010 р. № 9006468918 від 20.01.2011р. (а.с. 29-30) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 40 053,00 грн.
Заборгованість було частково сплачено на суму 1909,47 грн. та частково погашено за рахунок переплати у сумі 11288,13 грн., що підтверджено даними особового рахунку відповідача (а.с. 15-18).
Сума заборгованості, яка на час розгляду справи не сплачена, складає 83 085,40 грн.
Відповідно до п. 2,3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 є узгодженим.
Позивач просить стягнути суму податкового боргу 1225,27 грн. з земельного податку, яка складається з самостійно узгодженого відповідачем податкового зобов'язання, не сплаченого у встановлені терміни.
Судом встановлено, що КП «Молодіжне-1» самостійно задекларовано суму земельного податку, яка підлягає сплаті до бюджету згідно з наступним.
Відповідно до податкового розрахунку з земельного податку на 2010 р. № 2947 від 01.02.2010р. (а.с. 31) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 7930,55 грн. на рік, по 660,87 грн. щомісячно.
Відповідно до даних особового рахунку відповідача (а.с. 21-24), відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання з земельного податку за листопад та грудень 2010 року, терміном сплати до 30.12.10 р. та, відповідно до 30.01.11 р.
Суму заборгованості було частково погашено за рахунок переплати у сумі 96,48 грн., що підтверджено даними особового рахунку відповідача.
Заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 1225,27 грн.
Положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про плату за землю" визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно з статтею 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181 є узгодженим.
Позивач просить стягнути суму податкового боргу 30959,17 грн. з податку на доходи фізичних осіб, яка складається з самостійно узгодженого відповідачем податкового зобов'язання, не сплаченого у встановлені терміни.
Судом встановлено, що КП «Молодіжне-1» самостійно задекларовано суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету згідно з наступним.
Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 № 9000568784 від 19.02.2011р. (а.с. 32) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 41278,92 грн.
Суму заборгованості було частково сплачено у сумі 4295,70 грн. та частково погашено за рахунок переплати у сумі 6025,22 грн., що підтверджено даними особового рахунку відповідача (а.с. 19-20).
Заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 30 959,17 грн.
Податковий борг виник після набрання чинності Податковим кодексом України, підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення -рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.
З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:
- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;
- після спливу 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На адресу відповідача позивачем направлена податкова вимога №1/21 від 05.01.2011 р. (а.с. 14), яка була отримана відповідачем - 11.01.2011р., згідно поштового повідомлення (а.с. 14).
На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги у встановленому діючим законодавством порядку.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених Податковим кодексом України.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.
Відповідно до пп. 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги викладене суд, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень і відповідачем -фізична чи юридична особа судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Молодіжне-1» (код ЄДРПОУ 34842870, юридична адреса: 97501, АР Крим, Сімферопольский район, смт.Молодіжне, вул. Шкільна, 3) з рахунків у банках, які його обслуговують податковий борг в загальній сумі 115269 гривні 84 копійки:
- на користь Державного бюджету Сімферопольского району (р/р № 31118029700268, код платежу 14010100, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34741037) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 83085 гривень 40 копійок;
- на користь Державного бюджету Сімферопольського району (р/р № 33215811700270, код платежу 13050124, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34741037) заборгованість з земельного податку у сумі 1225 гривень 27 копійок.
- на користь Державного бюджету Сімферопольського району (р/р № 33216854700270, код платежу 11019924, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34741037) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 30959 гривень 17 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.