Справа № 0124/5232/2012
2/0124/1886/2012
27 липня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, у якій просить суд стягнути з відповідачки на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 19981,25 гривень та матеріальну шкоду у розмірі 2357,79 гривень, а усього у розмірі 22339,04 гривень та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2010 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 2500 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 799,25 гривень за 100 доларів США - 19981,25 гривень, які остання зобов'язалася повернути йому у строк до 30 січня 2011 року. Однак, до теперішнього часу суму боргу не повернула, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду з подібним позовом.
Представник позивача надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. При цьому, висловив свою думку щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не надала.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України та зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України, - на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст.1050 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.
У відповідності до ст.ст. 610, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Судом встановлено, що 12 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_2 взяла у борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2500 доларів США, які зобов'язалась повернути до 30 січня 2011 року, що підтверджується розпискою від 12 грудня 2010 року, оригінал якої долучений до матеріалів справи (а.с.25).
Зазначена розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Як зазначає позивач ОСОБА_1 у своєї позовній заяві, що відповідач ОСОБА_2 до теперішнього часу свої зобов'язання не виконала та грошові кошти у сумі 2500 доларів США - йому не повернула.
При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу у розмірі 2500 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 799,25 гривень за 100 доларів США - 19981,25 гривень з урахуванням індексу інфляції в Україні за весь час прострочення в розмірі 1758 гривень 35 копійок та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 599 гривень 44 копійки.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 також підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 223 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1046-1049 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 19981 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) гривню 25 копійок з урахуванням індексу інфляції в Україні за весь час прострочення в розмірі 1758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) гривень 35 копійок та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 44 копійки, а у сього у розмірі 22339 (двадцять дві тисячі триста тридцять дев'ять) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 223 (двісті двадцять три) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ: (підпис). З оригіналом згнідно
Рішення не набрало законної сили
Суддя: секретар: