Справа № 2/0124/2026/2012р.
0124/5764/2012
23 липня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі - Іваненковій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просить зобов'язати відповідача знести самовільно збудований двоповерховий житловий будинок з мансардою за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача знести існуючий шиферний паркан та замінити його на паркан з сітки-рабиця та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивачці та відповідачу належить на праві власності по ? частки житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у користування ? частки земельної ділянки за тією ж адресою. З 1998 року відповідачем ведеться самовільне будівництво. Оскільки будівництво здійснюється без дозволів відповідних установ, з порушенням вимог будівельних норм і правил, у належній позивачці частці домоволодіння порушені норми інсоляції, що підтверджується розрахунком забезпечення інсоляції.
Позивачка, представник позивачки у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що самочинне будівництво ним не ведеться, а спірна будова збудована, прийнята до експлуатації та ним отримано право власності на неї.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити по наступним підставам.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 1990 року належить ? частка житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1(а.с.8-9).
На підставі державного акту на право постійного користування землею серії IV-КМ №002229 від 10 жовтня 1997 року, у користуванні позивачки та відповідача знаходиться по ? частки земельної ділянки наданої для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с.6-7).
Рішенням Ялтинського міського суду від 12 серпня 1996 року по справі №2-1788 1996 рік визначено порядок користування земельною ділянкою.
В липні 1997 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим №271 (14) ОСОБА_4 було дозволено проведення проектно-дослідницьких робіт по реконструкції сараю, санвузла та будівництва гаражу з житловим приміщенням на ділянці приватного домоволодіння по пров.Проїзджому б.7 у м.Ялті.
В листопаді 1997 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим №467(16) ОСОБА_4 було дозволено провести реконструкцію частини домоволодіння.
Приписом Архітектурно-планіровочного управління Ялтинського міськвиконкому від 28 серпня 1998 року відповідача було зобов'язано припинити будівництво.
Відповідно до листа управління головного архітектора від 31 грудня 1998 року, встановлено, що відстань від існуючого домоволодіння до будуючогося становить менш 2 м., що суперечить ДБН та повинно бути узгоджено з службою пожежної охорони (а.с.19)
Приписом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 20 жовтня 2000 року відповідача було зобов'язано призупинити будівництво до рішення питання протипожежної безпеки та повторної реєстрації об'єкту в інспекції ДАБК (а.с.22).
Відповідно до відповіді Республіканської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби Криму від 22 червня 2001 року листом від 20 червня 2001 року було відкликано висновок по проекту реконструкції спірного домоволодіння (а.с.23).
Відповідно до відповіді Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 06 травня 2004 року листом 30 квітня 2004 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що прийом в експлуатацію спірної споруди проводиться не буде до встановлення порушень містобудівного законодавства (а.с.24).
Представник позивача посилався на наявність самочинної споруди, яка здійснює перешкоди у користуванні власністю.
Однак відповідач у судовому засіданні надав рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 15 жовтня 2007 року №2064, яким був затверджений акт Державної приймальної комісії про прийом до експлуатації закінченого реконструкцією частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом другим зазначеного рішення було передбачено оформлення права власності та видача свідоцтва про право власності відповідачу на спірне майно.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 листопада 2011 року №1262, ОСОБА_4 належить на праві власності житловий будинок літ.А , котельня літ.Б., навіс літ.В, гараж літ.Г., літня кухня літ.Д.
Вказані правові підстави набуття права власності на спірну будівлю на даний час не оспорені, не скасовані, тому є діючими.
Відповідно до розрахунку забезпечення інсоляції приміщень квартири ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, проведеному Ялтинською філією «Кримниироекта» Державного підприємства Головного територіального науково-дослідницького та проектного інституту Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, встановлено порушення інсоляції у квартирі в житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с.25-40).
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Позивачкою суду не надано відповідних доказів, які б підтверджували порушення її прав, як власника, відповідачем, які підлягали захисту судом на підставі 376 ЦК України.
Посилання позивачки на те, що спірна споруда є самочинною не знайшло свого підтвердження.
Таким чином, без скасування свідоцтва про право власності, неможливо пред'являти вимогу про знесення спірної споруди.
Стосовно посилання позивачки на факт порушення норм інсоляції у належній їй частині домоволодіння, судом приймається до уваги той факт, що розрахунок забезпечення інсоляції приміщення квартири ОСОБА_1 проводився без урахування факту належності на праві власності відповідачу спірної будівлі.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивачки про знесення існуючого шиферного паркана та заміну його на паркан з сітки-рабиця, оскільки розрахунок забезпечення інсоляції приміщення квартири ОСОБА_1 здійснювався з урахуванням будівництва спірної будівлі спільно з встановленням паркану, а не окремо паркану.
Тож на підставі вказаного розрахунку встановити факт порушення норм інсоляції саме збудованим парканом неможливо.
Оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не засновані на законі, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст..41 Конституції України, ст.ст.10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.375, 376 ЦК України, ст.90 ЗК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та паркану, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський суд в порядку та строки передбачені ст.294 ЦПК України.
Суддя :