< Позивач > < відповідач > < третя особа > Дарницький районний суд міста Києва < Суд-місто >
Справа № 6-328/12
іменем України
"26" липня 2012 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Басалаєва А.В., при секретарі Деак Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Тертичної В.В. про тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_2
До суду надійшло подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Тертичної В.В. про тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_2.
Вимоги подання обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 не виконує рішення Дарницького районного суду міста Києва та має майнові зобов'язання перед фізичними особами в Україні.
В судове засідання державний виконавець не з'явилась. У своєму поданні просила розглядати справу без її участі.
З метою з'ясування обставин щодо повноти вчинення державним виконавцем виконавчих дій по виконавчому листу № 2-2364 від 20 травня 2009 року, Дарницький районний суд міста Києва просив надати матеріали відповідного виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи № 6-328/12 та копії виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 2-2364 від 20 травня 2009 року суд приходить до наступного.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 8 липня 2008 року у справі № 2-2364/08 стягнуто з громадянина ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти у сумі 758 904,42 грн.
27 травня 2009 року виконавчий лист було пред'явлено до виконання відділу виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві. Проте постановою державного виконавця від 20 грудня 2011 року виконавчий лист було повернуто без виконання з огляду на відсутність будь-якого майна на яке можливо звернути стягнення.
Дана постанова державного виконавця була оскаржена до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 березня 2012 року скаргу ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Сидоренка Р.Г. про повернення виконавчого документа стягувачеві. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції прийняти виконавчий лист від 20 травня 2009 року № 2-2364 до виконання.
Скасовуючи вказану постанову державного виконавця суд виходив з того, що державний виконавець не в повній мірі скористався повноваженнями, передбаченими частиною третьою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснив заходи, необхідні для своєчасного і повного виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 758 904,42 грн.
Зокрема державний виконавець не скористався правом звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 2-2364 від 20 травня 2009 року судом встановлено, що з метою повного, своєчасного виконання виконавчого листа № 2-2364 від 20 травня 2009 року державний виконавець постановою від 12 серпня 2011 року наклав арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.
Також державний виконавець звернувся із запитом до Головного управління земельних ресурсів про надання інформації про місце реєстрації та наявність зареєстрованих земельних ділянок. Листом від 20 вересня 2011 року Головне управління земельних ресурсів поінформовало, що за громадянином ОСОБА_2 в автоматизованій системі ПК «Кадастр»земельні ділянки в межах м. Києва не зареєстровані.
На запит державного виконавця Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна поінформувало, що квартира АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 на праві власності не зареєстрована.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 14 Цивільного процесуального кодексу України).
Примусове виконання рішення в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і вказаного Законом.
Повноваження державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження передбачені частиною третьою статті 11 Закону.
Пунктом 18 цієї частини Закону визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань тощо.
Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Таким чином, наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням є підставою для обмеження її праві виїзду за межі України.
Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень суду»від 24 березня 2008 року № 261/08 визнано за необхідне вжиття заходів, спрямованих на посилення забезпечення захисту конституційних прав і свобод людини щодо належного виконання рішень судів, підвищення ефективності їх виконання.
Одним із таких засобів може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзді за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливе на підставі рішення за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Обмеження у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.
Враховуючи повноту вчинення виконавчих дій, наявність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань у розмірі 758 904,42 грн. (сімсот п'ятдесят всім тисяч дев'ятсот чотири гривні 42 коп.) суд приходить до висновку про обґрунтованість подання .
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 19, 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208 -210, 293, 3771 ЦПК України, суд -
Подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Тертичної В.В. про тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - задовольнити.
Обмежити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя