Рішення від 17.07.2012 по справі 2-4243/12

Справа № 2-4243/12

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

"17" липня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Семенченко Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_3 15 грудня 2008 року отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 63 000,00 доларів США з умовою сплати при поверненні позики додатково 72 000,00 доларів США. При фактичному одержанні грошових коштів в зазначеному розмірі відповідачем особисто була надана позивач розписка. Відповідно до наданої розписки відповідач зобов'язувався повернути борг з урахуванням відсотків в розмірі 135 000,00 доларів США. Додатково 15 липня 2009 року відповідач отримав у позику від позивача грошові кошти в сумі 40 000,00 доларів США. При фактичному одержанні грошових коштів в зазначеному розмірі відповідачем особисто була надана позивачу розписка. Загальна сума грошових коштів переданих в позику позивачем на користь відповідача становить 103 000,00 доларів США. Загальна сума боргу, з урахуванням зобов'язання відповідача по сплаті відсотків зазначених в розписці від 15.12.2008 року, становить суму 175 000,00 доларів США. В розписках про отримання грошових коштів від 15.12.2008 року та 15.07.2009 року не встановлено строк повернення наданої позики. 24 листопада 2011 року позивачем було направлено цінним листом на адресу відповідача вимогу про повернення позики від 24.11.2011 року. Дану вимогу відповідач отримав особисто 10.12.2011 року, однак свої зобов'язання не виконав. Ніяких пояснень боржник не надав, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду захистом порушеного майнового права.

В позовних вимогах просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму 175 000, 00 доларів США, що еквівалентно 1 398 197,50 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи за місцем його реєстрації, у зв'язку з чим суд проводить заочний розгляд справи, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 63 000,00 доларів США з умовою сплати при поверненні позики додатково 72 000,00 доларів США, що підтверджується розпискою (а.с. 2).

Відповідно до даної розписки відповідач зобов'язувався повернути борг з урахуванням відсотків в розмірі 135 000,00 доларів США.

Додатково 15 липня 2009 року відповідач отримав у позику від позивача грошові кошти в сумі 40 000,00 доларів США, що підтверджується розпискою (а.с. 3).

Загальна сума грошових коштів переданих в позику позивачем на користь відповідача становить 103 000,00 доларів США. Загальна сума боргу, з урахуванням зобов'язання відповідача по сплаті відсотків зазначених в розписці від 15.12.2008 року, становить суму 175 000,00 доларів США.

В розписках про отримання грошових коштів від 15.12.2008 року та 15.07.2009 року не встановлено строк повернення наданої позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути грошові кошти за вимогою кредитора в 30-ти денний строк, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо іншим не встановлено договором.

24 листопада 2011 року позивачем було направлено цінним листом на адресу відповідача вимогу про повернення позики від 24.11.2011 року, що підтверджується поштовою квитанцією від 24.11.2011 року та описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового відділення (а.с. 6, 7).

Розрахунок суми позики та відсотків при пред'явлені вимоги позивачем проведений в гривні виходячи з курсу НБУ долара США до гривні станом на день складання вимоги (24.11.2011 року), а саме долар США до гривні становив 798,97 грн. за 100 доларів США.

Загальна сума боргу становить 1 398 197,50 грн., що є еквівалентом 175 000,00 доларів США, яка складається з: суми в розмірі 1 078 609,50 грн., що є еквівалентом 135 000,00 доларів США зобов'язання по поверненню якої виникає на підставі розписки від 15.12.2008 року та суми в розмірі 319 588,00 грн., що є еквівалентом 40 000,00 доларів США зобов'язання по поверненню якої виникає на підставі розписки від 15.07.2009 року.

Дану вимогу відповідач отримав особисто 10.12.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 8).

Згідно приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України відповідач мав виконати зобов'язання по поверненню позики та сплати відсотків не пізніше 10 січня 2012 року, однак свої зобов'язання не виконав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (зокрема, грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалися, на його банківський рахунок. Наявність розписки у Відповідача підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, оскільки позов задовольняється, то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені витрати по справі судового збору в розмірі 3 219,00 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 1 398 197,50 (один мільйон триста дев'яносто вісім тисяч сто дев'яносто сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3 219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя:

Попередній документ
25468482
Наступний документ
25468484
Інформація про рішення:
№ рішення: 25468483
№ справи: 2-4243/12
Дата рішення: 17.07.2012
Дата публікації: 02.08.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу