Справа № 2-762/12
іменем України
"13" липня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарях Герасименко І.В., Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.03.2011 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення.
Позивачі зазначали, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження за №1723 від 29.10.1999 року Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_1 була передана на праві спільної часткової власності у рівних долях ОСОБА_5 та членам його сім»ї ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4; право власності на зазначену квартиру було зареєстровано БТІ м. Києва 12.11.1999 року; ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі до 10.05.2001 року.
Оскільки між сторонами виникли неприязні стосунки, що тривають на протязі майже 10 років; спірна квартира фактично перебуває у володінні та користуванні одного відповідача, інших співвласників відповідач до квартири не допускає та чинить перешкоди, тому позивачі змушені були звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві; позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з»явились, своїми заявами просили справу розглядати за їхньої відсутності, підтримуючи позов; відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_7 позов не визнали; стверджуючи, що посилання позивачів на ніби то існуючі перешкоди з боку відповідача є надуманими і не відповідають фактичним обставинам, тому просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).
В судовому засіданні встановлено: згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження за №1723 від 29.10.1999 року Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності у рівних долях ОСОБА_5 та членам його сім»ї -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (сторони по даній справі), тобто кожному із співвласників належить 1/5 частина квартири; право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано БТІ м. Києва 12.11.1999 року за №2757 (а.с.5).
ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі до 10.05.2001 року.
Спірна квартира АДРЕСА_1 є двокімнатної, житловою площею 30,60 кв. м, зареєстровані в квартирі п»ять осіб -сторони по даній справі (співвласники квартири) -а.с.108.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.
Згідно ст.383, 358 ЦК України власник (співвласник) житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї та інших осіб; право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того, згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідач ОСОБА_5 не заперечує про те, що між сторонами склалися конфліктні відносини; також він стверджує, що позивачі фактично не проживають на даний час у спірній квартирі, співвласниками якої вони є також; що в разі спільного проживання між сторонами можливі виникнення конфліктних ситуацій тощо.
Оскільки позивачі, як співвласники спірної квартири, бажають вселитися у квартиру АДРЕСА_1 як співвласники квартири; за встановлених обставин, позивачі мають право вимагати в судовому порядку зобов»язати відповідача не чинити їм перешкоди у здійсненні ними права власності по квартирі АДРЕСА_1, тому позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_7 проти позову, в тому числі посилання на наявність у позивачів іншого житла, є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення суду у даній справі.
Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.ст.11-13, 16, 317, 319, 321, 328, 358, 383, 386, 391 ЦК України, суд -
Позов задовольнити. Зобов»язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди у здійсненні права власності по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як співвласникам.
Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Парамонов М.Л.