Справа № 2-486/12
іменем України
"13" липня 2012 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі
судді Вовка Є.І.,
при секретарі Пінчук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Український страховий дім" про стягнення страхового відшкодування,
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив: стягнути на користь ОСОБА_1 з ЗАТ „Український страховий дім" страхове відшкодування в сумі 62976 грн. 33 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем-страхувальником та відповідачем-страховиком було укладено договір страхування від 21 листопада 2008 року (далі Договор), об"єктом страхування за яким, визначено автомобіль „RENAULT" з номерним знаком НОМЕР_1, зобов"язання за яким позивач виконав повністю оплативши страхові платежі у повному обсязі, а відповідач свої зобов"язання не виконав, не сплатив на користь позивача страхове відшкодування у розмірі страхової суми 62976 грн. 33 коп., внаслідок настання страхового випадку - викрадення вказаного автомобіля у позивача 04 листопада 2009 року в м. Києві. При цьому, позивачу протиправно було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за вищевказаним договором страхування з посиланням на п.11.2.3 вищевказаного договору, а саме на те, що страхувальник у заяві про страхування свідомо подав страховику неправдиві відомості щодо наявності на вищевказаному автомобілі сигналізації. Вказана відмова, на думку позивача, не відповідає умовам вказаного договору та положенням діючого законодавства.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти задоволення позову, посилаючись на те, що він має сплачувати страхове відшкодування на користь ВАТ „Родовідбанк". Крім того, позивач -страхувальник в порушення умов вищевказаного договору страхування, у заяві про страхування свідомо подав страховику - відповідачу неправдиві відомості щодо наявності на вищевказаному автомобілі сигналізації, зокрема заводської, що не відповідає дійсності, оскільки на автомобілі встановлене лише електронне блокування двигуна. А також позивач в порушення умов вищевказаного договору страхування використовував вказаний автомобіль у якості таксі. Вказані обставини, відповідно до умов договору, призвели до обгрунтованої відмови страховика у виплаті вказаного страхового відшкодування страхувальнику.
Проаналізувавши наведені дані, письмові пояснення відповідача з додатками, всі інші матеріали справи, в тому числі копії: договору страхування від 21 листопада 2008 року з додатками (а.с.7-12); договору купівлі продажу автомобіля з додатками (а.с.13-21); кредитного договору та договору застави ТЗ (а.с.22-27); довідки, протоколу та постанови по кримінальній справі (а.с.28-30); заяв позивача (а.с.31, 32); листів відповідача (а.с.5, 6), суд вважає встановленим, що:
- між позивачем-страхувальником та відповідачем-страховиком було укладено договір страхування від 21 листопада 2008 року (далі Договор), об"єктом страхування за яким, визначено автомобіль „RENAULT" з номерним знаком НОМЕР_1, зобов"язання за яким позивач виконав повністю оплативши страхові платежі у повному обсязі, а відповідач свої зобов"язання не виконав, станом на 13.07.2012 року безпідставно не сплатив страхове відшкодування у розмірі страхової суми (яка з урахуванням франшизи у розмірі 5% складає 59827 грн. 51 коп.) внаслідок настання страхового випадку - викрадення вказаного автомобіля у позивача 04 листопада 2009 року в м. Києві.
Відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, у встановлений в ньому строк.
Відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає встановленим, що позивач, відповідно до умов вищевказаного договору, при його укладанні, повідомив відповідачу ту інформацію, якою володів у повному обсязі, зокрема зазначивши в заяві на страхування протиугонний пристрій - сигналізація. І доводи відповідача не спростовують такого висновку суду, оскільки є не доведеними. В тому числі, суд вважає, що факт повідомлення позивачем відповідачу про наявність електронного блокування двигуна, як сигналізації на вказаному автомобілі не спростовує таких висновків суду, оскільки жодним чином не доводить факт подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей.
Крім того, відповідачем не доведено, що позивач використовував вказаний автомобіль у якості таксі, оскільки лише намагання позивача щодо разового перевезення пасажирів після основної роботи 04 листопада 2009 року, про що повідомив позивач відповідача у письмових поясненнях від 06.11.2009 року, не є доказом використання вказаного автомобіля у якості таксі.
Крім того, відповідачем не доведено, що ВАТ „Родовідбанк" -вигодонабувач за вищевказаним договором, отримав від відповідача вказане страхове відшкодування, та не відмовився від його примусового стягнення з відповідача, а тому суд вважає, що стягнення вказаного страхового відшкодування з відповідача на користь страхувальника не суперечить умовам вищевказаного договору та вимогам діючого законодавства.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_1 з ЗАТ „Український страховий дім" страхове відшкодування в сумі 59827 грн. 51 коп.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі належить розподілити таким чином: стягнути на користь ОСОБА_1 з ЗАТ „Український страховий дім" судові витрати по справі: 120 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 598 грн. 28 коп. стягнути з ЗАТ „Український страховий дім" в доход держави.
Суд вважає, що належить відмовити в задоволенні решти позовних вимог, оскільки вони є необгрунтованими та безпідставними, враховуючи вищевказаний розмір франшизи за договором страхування в розмірі 5% від страхової суми у випадку настання страхового випадку -викрадення автомобіля.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ЗАТ „Український страховий дім" страхове відшкодування в сумі 59827 грн. 51 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ЗАТ „Український страховий дім" судові витрати по справі: 120 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 598 грн. 28 коп. стягнути з ЗАТ „Український страховий дім" в доход держави.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.