ун. № 2608/1802/12
пр. № 2/2608/2736/12
23 липня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Руденко Ю.Ф.
за участю представника позивача Жук Л.В.
відпвідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства «Антонов»філія «Серійний завод «Антонов»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
У лютому 2012 року ДП «Антонов»філія «Серійний завод «Антонов» звернувся до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що під час контрольних перевірок інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складі № 316 цеху 64 (центральний склад кольорового прудка, важкого прокату) по акту № 1/2011 від 17.02.2011 року, контрольної перевірки інвентаризації цінностей згідно розпорядження № 83 від 06.10.2011 року по акту № 1/2011 від 07.10.2011 року та контрольної перевірки інвентаризації цінностей згідно наказу № 298 від 13.10.2011 року по акту № 2/2011 від 14.11.2011 року було виявлено нестачу титанових прудків у кількості 8291,12 кг на суму 3477051,30 грн. та деяких інших елементів. Оскільки товарно-матеріальні цінності приймалися на склад згідно приймальних актів, карток складського обліку матеріалів та підписувалися матеріальнио-відповідальними особами якими відповідно до укладених договорів про повну-матеріальну відповідальність на той час були ОСОБА_2 -завідувач центрального складу № 312,316 цеху 64 (наказу № 77 УК від 16.07.2003 року) та ОСОБА_3 -комірник цеху 64 складу № 316 (наказ № 135/УК від 13.11.2001 року) зазначена шкода підлягає стягненню із цих осіб. А тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ДП «Антонов»філія «Серійний завод «Антонов»майнову шкоду у розмірі 3477051,30 грн., судовий збір у розмірі 3219,00 грн.
Представник ДП «Антонов»філія «Серійний завод «Антонов» в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.
ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала. Зазначила, що підписаний нею договір про майнову відповідальність від 22.07. 2003 року чітко вказує на те, що її матеріальна відповідальність настає лише за умови вини. ЇЇ вини у крадіжці не має. Додатково пояснила, що вона неодноразово зверталася до керівництва із проханням вжити заходів по заміні віконних рам, оскільки окремі вікна були забиті тоненькими фанерами, деякі вікна взагалі були вибиті, рами вікон кріпилися до стін за допомогою цвяхів, що взагалі є не допустимим при збереженні дорогого металу. Єдине, що робило керівництво так це періодично замінювало замки. Згідно ст. 6 договору про повну матеріальну відповідальність підприємство зобов'язане створити нормальні умови праці і обстановку, яка забезпечить збереження матеріальних цінностей, що знаходиться на складі, але підприємством жодних таких заходів не вжито, що являє собою недбалість, в результаті якої і сталися крадіжки. Крім того пояснила, відносини у сфері матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підпрємству регулюються положеннями глави ІХ кодексу законів про працю України, згідно якої працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП Украни). При поладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями працівника. А пояснила, що вона не порушувала трудових обов'язків, ніяких винних протиправних дій не вчиняла, та жодної шкоди підприємству не завдавала.
ОСОБА_3Г.у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавала.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу № 2922к від 24.12.2009 року було створено Філію Державного підприємства „Антонов" „Серійний завод „Антонов" (а.с.108).
Згідно виписки з наказу Київського державного авіаційного заводу «Авіант»№ 77/Ук від 16.07.2003 року ОСОБА_2 з 16.07.2003 року була зачислена на роботу на посаду завідуючої складом цех № 64 (а.с.7).
Згідно виписки з наказу Київського державного авіаційного заводу «Авіант»№ 7135/Ук від 13.11.2002 року ОСОБА_3 з 04.11.2002 року була переведена на посаду старшого кладовщика цеху № 64 (а.с.9).
25.11.2002 року з ОСОБА_3 було укладено договір про майнову відповідальність матеріально-відповідальної особи № 2763 (а.с.39).
22.07.2003 року договір про майнову відповідальність матеріально-відповідальної особи був укладений з ОСОБА_2 (а.с.40).
Відповідно до п.3 зазначених договорів у випадку виявлення нестачі матеріальних цінностей, наднормативного природного зменшення або їх псування з провини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 останні повинні відшкодувати КД Авіаційному заводу вартість зіпсованих або тих, яких не вистачає матеріальних цінностей.
Відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України від 10.07.2009 р. № 476 прийнято рішення про припинення діяльності ДП „КАЗ „Авіант" шляхом реорганізації -приєднання його до ДП „АНТК ім. О.К. Антонова" (а.с.104-106).
Відповідно до карток складського обліку матеріалів підприємства ОСОБА_2 були отримані такі матеріальні цінності як: металеві прудки загальною вартістю 34770551,30 грн. (а.с.41-103).
Під час контрольних перевірок інвентаризації товарно-матеріальних цінностей згідно з наказом № 60 від 14.02.2011 року на складі № 316 цеху 64 по акту № 1/2011 від 17.02.2011 року та контрольної перевірки інвентаризації згідно з розпорядженням № 83 від 06.10.2011 року по акту № 1/2011 від 07.10.2011 року та контрольної перевірки інвентаризації цінностей згідно з наказом № 298 від 13.10.2011 року по акту № 2/2011 від 14.11.2011 року було вияявлено нестачу титанових прутів у кількості 8291,12 кг. на суму 3477051,30 грн. (а.с.22-29; 30-37,38).
У відповідності до ст. 134 КЗпП України, якщо між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, такі працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди підприємству заподіяної з їх вини. Тобто, у даному випадку, для вирішення справи необхідно встановити факт настання шкоди, а також встановити наявність вини особи, яка несе матеріальну відповідальність. Як пояснив представник позивача, що опитування осіб, які могли бути причетними до крадіжки металу не проводилося, охорона, яка працювала в той період звільнена, службового розслідування не проводилось, до правоохоронних органів керівництво підприємства не зверталось.
Таким чином суд вважає, що вина відповідачів у настанні шкоди, яку зазнав позивач не доведена. Один лише факт наявності у відповідачів відповідальності за таку шкоду підприємству не є доказом вини у разі настанні такої шкоди.
Керуючись ст.ст. 134 КЗпП України, ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства «Антонов»філія «Серійний завод «Антонов»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: