Справа № 435/778/12
2/435/1189/2012
Іменем України
30 липня 2012 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Бондар Я.М.,
при секретарі - Джемерчук О.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Артеменко Світлани Миколаївни, розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із даним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що при виконанні трудових обов'язків підземного електрослюсаря дільниці № 23 на шахті «Родіна»ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», 27.02.2006 року з ним стався нещасний випадок в результаті чого він був тяжко травмований. Внаслідок травми, він був направлений до 5 - ї міської лікарні, встановлено діагноз закритий перелом внутрішньої лодижки і заднього краю лівої великоберцової кістки без значного зміщення. За висновком МСЕК позивачу первинно 26.09.2006 року було встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності. При наступних переоглядах в 2008 та 2010 році в стані здоров'я позивача не відбулося покращення, тому відсоток втрати працездатності залишався без змін в розмірі 25%, наступний переогляд 01.10.2012 року. Позивач в момент нещасного випадку переніс стрес, страх, шок, а потім і сильний фізичний біль. В наступному перев'язки та лікування спричиняли йому біль через, що він постійно приймав обезболюючі ліки. Крім фізичних болів позивач почав переносити й моральні страждання та переживання, викликані пошкодженням його здоров'я, а причиною моральних страждань є те що він усвідомив, що тепер після нещасного випадку він втратив працездатність, в майбутньому буде змушений переносити фізичний біль і ніколи не зможе вести колишній нормальний спосіб життя. Дуже часто, навіть без наявних причин його турбують болі в лівій нозі, виникає отікання він постійно прихрамує. Від отриманої травми у позивача почав прогресувати деформівний артроз суглобу першого ступеню. При незначній фізичній роботі, при ходьбі на незначну відстань та при підйомі до своєї квартири по сходинках виникає гострий біль, так як після травми виникла деформація в нозі, особливо це відчувається при зміні погоди. Ці болі не дають позивачеві змоги відпочити, викликають безсоння, роздратованість, нервозність та постійну втому. Для зменшення відчуттів фізичного болю та безсоння позивач постійно змушений приймати медикаменти. Регулярний прийом медикаментів впливає на здоров'я, порушує роботу нирок та печінки. Душевний біль спричиняє й той фактор, що раніше позивач відчував себе бадьорою та життєрадісною людиною, приносив в сім'ю достаток та впевненість, був опорою для сім'ї та старих батьків, а тепер стан його здоров'я різко погіршився і тепер сам потребую допомоги, як фізичної так і моральної.
Згідно Протоколу засідання комісії з охорони праці № 17 від 13.04.2006 встановлено, що процент вини позивача в нещасному випадку становить - 20,8 %. При цьому відповідно до Закону України «Про підвишеної небезпеки»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», підприємство-відповідач Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»є об'єктом підвищеної небезпеки, тому працюючи на даному підприємстві позивач перебував під дією шкідливих факторів, тому відповідач несе відповідальність за шкоду незалежно від вини працівника. Просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 192000 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю.
Представник відповідача позов не визнала та у своїх запереченнях зазначила, що винним у заподіянні шкоди є сам позивач.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2008 року обов'язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені законами про Державний бюджет відповідно за 2006 та 2007 роки.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Як випливає з трудової книжки позивача, копія якої долучена до матеріалів справи, він з 27.03.20000 по 26.09.2011 року працював на підземних роботах у нині Публічному акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат».
За висновком МСЕК від 29.09.2006р., позивачу було первинно встановлено за виробничим каліцтвом 25% втрати професійної працездатності. При повторних переоглядах 07.10.2008 року відсоток втрати працездатності підтверджений -25% (копії висновків у матеріалах даної цивільної справи).
Згідно до Акту розслідування нещасного випадку від 02.03.2006р., копія якого є в матеріалах справи, причиною нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці потерпілим, яке виявилося у пересуванні по дільничним виробкам без дотримання особливої обережності.
Відповідно до Протоколу засідання комісії з охорони праці № 17 від 13.04.2006 встановлено, що процент вини позивача в нещасному випадку становить - 20,8 %.
Представник відповідача не заперечила, що підприємство-відповідач є суб'єктом господарської діяльності, що має у власності та користуванні об'єкти підвищеної небезпеки.
Із виписних епікризів з історії хвороби та довідок лікувальних закладів, досліджених у судовому засіданні, копії яких є у матеріалах даної цивільної справи, встановлено, що позивач неодноразово знаходився на лікуванні від наслідків виробничого каліцтва, переносив фізичний біль, перебуває на диспансерному обліку у травматолога, потребує щоквартального амбулаторного лікування, періодичного стаціонарного лікування та санаторного оздоровлення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, враховуючи ступінь вини самого позивача у настанні нещасного випадку, та визначити розмір відшкодування, керуючи принципами розумності, виваженості та справедливості, у розмірі п'ятнадцять тисяч гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 153, 173, 2371 КЗпП України, 1167 ЦК України, ст.ст. 7, 8,10, 11, 60, 88, 212- 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовільнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»на користь ОСОБА_3 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд.
Суддя Бондар Я.М.