ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 липня 2012 року № 2а-8550/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання -Шаповалової К.В.,
та представників:
від прокуратури -Бондарчук І.П.,
від позивача - Іванської О.А.,
від відповідача -Кроль М.Б., Мокрецького О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
доПублічного акціонерного товариства «Центренерго»
простягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій, -
22 червня 2012 року Прокурор Солом'янського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту -позивач, Київське міськвідділення Фонду соцзахисту інвалідів) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»(надалі -відповідач, ПАТ «Центренерго») про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій у розмірі 7 411 879,94 грн.
Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.
Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.
Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 361 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ст.361 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
За змістом частини 5 ст.361 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Таким чином, прокурор може звертатися до суду з позовами про захист, зокрема інтересів держави, в яких обґрунтовує необхідність захисту, та самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.
Підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом слугував факт несплати відповідачем у терміни, визначені законодавством фінансових санкцій за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Так, на підставі даних, зазначених відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ) відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначено суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7 366 209,50 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування (відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 327 інваліда, а працевлаштовані 197 особи). Самостійно визначена сума санкцій платником у встановлені законодавством строки у добровільному порядку не погашена, у зв'язку з чим Київським міськвідділенням Фонду соцзахисту інвалідів була нарахована пеня у розмірі 45 670,44 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на день звернення прокурора до суду з даним позовом становить 7 411 879,94 грн.
У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник позивача вимоги прокурора підтримала та просила їх задовольнити зважаючи на обставини, викладені у позові.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити у його задоволенні. Зокрема, представник відповідача зазначила, що Публічним акціонерним товариством «Центренерго»виконано вимоги по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки товариство подавало всі необхідні звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів до Державної служби зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів про кількість робочих місць на підприємстві. Крім того, представник відповідача наголосила, що товариство не може виконати норматив робочих місць, передбачений законодавством, оскільки більшість посад ПАТ «Центренерго»пов'язана з важкими умовами праці, на яких праця інвалідів не можлива. Водночас, представник відповідача стверджувала, що підприємством виконано вимоги законодавства щодо створення вакансій для інвалідів у необхідній кількості на структурних підрозділах товариства, що підтверджується копіями звітів 3-ПН, які свідчать, що необхідна кількість вакансій була розподілена підприємством по місяцях і за 2011 рік сумарно утворилась необхідна кількість вакантних робочих місць.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 21 березня 1991 року
№ 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі -Закон № 875-ХІІ в редакції на момент спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону передбачено, що діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ст.19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина шоста статті 19 Закону №875-ХІІ).
Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі по тексту -Порядок), відповідно до пункту 2 якого звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно поданого 17.02.2012 року ПАТ «Центренерго»звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ поштова річна) у 2011 році у товаристві працевлаштовані 197 інвалідів. Відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 8180 осіб. Кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону №875-XII визначена ПАТ «Центренерго»у кількості 327 особи.
Публічне акціонерне товариство «Центренерго»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 22927045). Відокремленими підрозділами ПАТ «Центренерго», зокрема є: Вуглегірська теплова електрична станція, Трипільська теплова електрична станція, Зміївська теплова електрична станція, Відособлений структурний підрозділ «Ременерго».
Відповідно частини 2 статті 19 до Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-XII із змінами і доповненнями, направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, -відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Стаття 20 зазначеного Закону передбачає, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.
Форма звітності № 3-ПН щодо наявності вакансій затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005р. №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005р. за №1534/11814.
Протягом 2011 року відповідач інформував місцеві органи Державної служби зайнятості України шляхом подання звітів про наявність вакансій за формою №3-ПН, в яких у тому числі були визначені вакансії, призначені для інвалідів.
Зокрема, відповідачем були подані звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Обухівського районного центру зайнятості станом на 17.01.2011р., 11.02.2011р., 15.03.2011р., 19.04.2011р., 11.05.2011р., 10.06.2011р., 13.07.2011р., 09.08.2011р., 07.09.2011р., 07.10.2011р., 10.11.2011р. 09.12.2011р.; до Зміївського районного центру зайнятості станом на 30.09.2011р.; до Дебальцевського міського центру зайнятості станом на 12.12.2011р.; до Черкаського центру зайнятості станом на 01.06.2011р.,001.07.2011р., 01.08.2011р., 01.09.2011р., 03.10.2011р., 01.11.2011р., 01.12.2011р.
У графі 15 звітів за формою №3-ПН, де наводяться дані про можливість працевлаштування інвалідів, відповідачем зазначено, що перелік, поданих вакансій, призначений частково для працевлаштування інвалідів.
Від Солом'янського районного центру зайнятості м. Києва на запит прокуратури надійшла відповідь з інформацією про неподання товариством до райцентру зайнятості звітів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів а також про відсутність повідомлень від відповідача щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим до вказаного підприємства інваліди з метою працевлаштування не направлялись.
Обухівський районний центр зайнятості у своїми листами №3301-03 від 15.06.2012р. і №09-15/2209 від 19.06.2012р. повідомив прокуратуру про те, що впродовж 2011 року на підставі даних звітів за формою № 3-ПН на заявлені вакансії в березні, червні і у вересні 2011 року направлено до ПАТ «Центренерго»громадян, які мають інвалідність.
Від Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго»надійшов звіт про наявність вакансій, однак безробітні з обмеженими фізичними можливостями не направлялись у зв'язку з рекомендаціями, вказаними у довідках МСЕК.
Зміївський районний центр зайнятості Харківської області в листі від 15.06.2012р. зазначив про отримання від Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго»звітів за формою № 3-ПН та повідомив про ре, що інваліди з метою працевлаштування протягом 2011 року не направлялись, оскільки особи з інвалідністю, які відповідають вимогам вказаних вакансій на час актуальності вакансій на обліку не перебували.
У зв'язку з проведенням перевірки за інформацією Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо можливих порушень вимог законодавства про захист прав інвалідів в діяльності ПАТ «Центренерго»прокуратурою Солом'янського району м. Києва 31 травня 2012 року на ім'я керівника підприємства направлено вимогу про надання інформації та документів.
05 червня 2012 року представником підприємства надані письмові пояснення, в яких останній посилаючись на норми законодавства, якими регулюються спірні правовідносини зазначив, що ПАТ «Центренерго»надавши звіти до державної служби зайнятості та Фонду соціального страхування інвалідів про кількість робочих місць на підприємстві вільних для працевлаштування інвалідів, виконало вимоги Закону щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Водночас, як вбачається із наданих відповідачем звітів по формі 3-ПН структурними підрозділами ПАТ «Центренерго»надавалась наступна інформація про наявність вакантних посад на підприємстві для інвалідів:
- в січні 2011 року на Трипільський ТЕС ВАТ ДЕК «Центренерго»10 вакантних посад, на Зміївській ТЕС -3 вакантні посади, на Вуглегірській ТЕС -4 вакантні посади;
- в лютому 2011 року на Трипільський ТЕС ВАТ ДЕК «Центренерго»12 вакантних посад;
- в березні 2011 року на Трипільський ТЕС ВАТ ДЕК «Центренерго» 11 вакантних посад;
- в квітні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»10 вакантних посад;
- в травень 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»11 вакантних посад;
- в червні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»9 вакантних посад, на Вуглегірській ТЕС -2 вакантні посади;
- в липні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»9 вакантних посад, на Вуглегірській ТЕС -2 вакантні посади;
- в серпні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»11 вакантних посад, на Зміївській ТЕС -1 вакантна посада, на Вуглегірській ТЕС -2 вакантні посади;
- у вересні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»11 вакантних посад, на Зміївській ТЕС -2 вакантні посади, на Вуглегірській ТЕС -4 вакантні посади;
- в жовтні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»8 вакантних посад, Зміївській ТЕС -2 вакантні посади, на Вуглегірській ТЕС -5 вакантних посад;
- в листопаді 2011 року на Трипільський ПАТ ВАТ ДЕК «Центренерго»8 вакантних посад;
- в грудні 2011 року на Трипільський ПАТ «Центренерго»7 вакантних посад, на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго»1 вакантна посада, Зміївській ТЕС -2 вакантні посади, на Вуглегірській ТЕС -9 вакантних посад.
Таким чином, щомісячні звіти, які направлялись відповідачем до Державного центру зайнятості протягом 2011 року свідчать про невиконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній в частині першій статті 19 Закону №875-XII.
Крім того, в своїх письмових поясненнях, наданих представником відповідача та оголошених в судовому засіданні 23 липня 2012 року, остання зазначила про те, що протягом 2011 року до товариства самостійно з метою працевлаштування звернувся лише один інвалід ОСОБА_5, який з урахуванням висновку МСЕК був працевлаштований на посаду заступника начальника цеха по паливу (наказ про прийняття на роботу 30.11.2011р. №717-к). Інші особи, яким встановлена інвалідність самостійно з метою працевлаштування, за твердженням відповідача, до підприємства не звертались.
Щодо направлених Обухівським районним центром зайнятості в березні, червні і у вересні 2011 року трьох осіб, які мають інвалідність з метою працевлаштування, вказані особи відповідно до пояснень представника відповідача не були працевлаштовані на підприємстві. Причиною відмови у працевлаштуванні зазначених осіб представник відповідача пояснила наявними у інвалідів фізичними вадами, що перешкоджають їх роботі на підприємстві.
Так, у червні 2011 року Обухівським районним центром зайнятості для працевлаштування на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго»був направлений ОСОБА_6, 1986 р.н., інвалід дитинства ІІ групи по зору. Згідно даних центру зайнятості, у довідці МСЕК КИО-І №353120 від 21.06.2010р. про умови і характер праці зазначено: «Протипоказана праця, що потребує бінокулярного зору».
Відповідно до звіту по формі №3-ПН станом на 10 червня 2011 року, наданого Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго»до Обухівського районного центру зайнятості, станом на зазначену дату на даному структурному підрозділі ПАТ «Центренерго» було створено 9 вакансій для працевлаштування інвалідів, а саме: вихователь дитячого садка, начальник зміни станції, завідувач здоровпункту, економіст 2 категорії, головний лікар 0,5 ст., стрілець, сестра медична старша в/к 0,5 ст., сестра медична патронаж. в/к 0,5 ст., механік КТП 3 групи.
За твердженням представника відповідача ОСОБА_6 було відмовлено у працевлаштуванні у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 був направлений центром зайнятості на роботу на вакансію стрільця та мав протипоказання за станом здоров'я умовам та характеру праці зазначеної вакансії. При цьому, представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження направлення вказаної особи районним центром зайнятості саме на вакансію стрільця, яка відповідно до посадової інструкції стрільця команди воєнізованої охорони Трипільської ТЕС, крім іншого, потребує фізичних можливостей щодо здійснення візуального контролю або контролю за спеціальним обладнанням (п.4.1.1, п.4.1.8 посадової інструкції) з можливим застосуванням вогнепальної зброї (п.4.1.11, п.4.1.12 посадової інструкції). Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що Законом «Про зайнятість населення»закріплено право Державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, -відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань (абз.4 п.2 ст.19 Закону № 803-XII). Тобто, при направлені інваліда для працевлаштування на підприємства, в установи і організації центр зайнятості враховує наявність вакантних посад а також особисті дані інваліда. При цьому, остаточне рішення щодо можливості працевлаштування інваліда (зважаючи на його побажання) приймає саме роботодавець. Зайняття іншої вакантної посади, створеної для працевлаштування інвалідів ОСОБА_6 (з урахуванням рекомендацій МСЕК) відповідачем не пропонувалось.
Відповідно до листа Обухівського районного центру зайнятості від 22.03.2012р. №157-04, ним у вересні 2011 року для працевлаштування на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго»була направлена ОСОБА_8, 1973 р.н., інвалід дитинства ІІІ групи по слуху. Згідно даних центру зайнятості, у довідці МСЕК КИО-І №351624 від 24.04.2009р. про умови і характер праці зазначено: «Протипоказана праця, що потребує мовного контакту».
Відповідно до звіту по формі №3-ПН станом на 07 вересня 2011 року, наданого Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго»до Обухівського районного центру зайнятості, станом на зазначену дату на даному структурному підрозділі ПАТ «Центренерго»було створено 11 вакансій для працевлаштування інвалідів, а саме: вихователь дитячого садка, електромеханік з ліфтів 6р., завідувач здоровпункту, прибиральник територій, головний лікар 0,5 ст., директор санаторію-профілакторію, сестра медична старша в/к 0,5 ст., сестра медична патронаж. в/к 0,5 ст., прибиральник виробничих приміщень, керівник музичний 2 категорії, сестра медична старша.
В своїх письмових поясненнях представник відповідача зазначила, що ОСОБА_8 була направлена центром зайнятості для працевлаштування на посаду прибиральниці території, однак не була працевлаштована на дану вакансію у зв'язку з невідповідністю кандидатури вимогам вакансії та протипоказаннями по стану здоров'я щодо умов та характеру праці. При цьому, надана на підтвердження наведених доводів посадова інструкція прибиральника території господарського відділу Трипільської ТЕС не може бути визнана судом як беззаперечний доказ неможливості виконання ОСОБА_8 завдань і обов'язків, визначених у п.п.4.1 -4.11 Інструкції. До того ж, докази на підтвердження направлення ОСОБА_8 на конкретну посаду відповідачем не надано. Інші вакантні посади інваліду за твердженням представника відповідача не пропонувались.
В березні 2011 року для працевлаштування на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго»Обухівським районним центром зайнятості направлений ОСОБА_10, 1961 р.н., інвалід дитинства ІІІ групи. У довідці МСЕК КИО-І №197814 від 18.03.2004р. про умови і характер інформація відсутня. Спеціальність ОСОБА_10 -електрик.
Відповідно до звіту по формі №3-ПН станом на 15 березня 2011 року, наданого Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго»до Обухівського районного центру зайнятості, станом на зазначену дату на даному структурному підрозділі ПАТ «Центренерго»було створено 11 вакансій для працевлаштування інвалідів, а саме: вихователь дитячого садка, начальник зміни станції, завідувач здоровпункту, інженер з розрахун. та режимів 1 кат., прибиральник виробничих приміщень, вагар, головний лікар 0,5 ст., стрілець, сестра медична старша в/к 0,5 ст., сестра медична патронаж. в/к 0,5 ст., вантажник. Умови праці для всіх наведених вище вакансій для інвалідів згідно даних звіту №3-ПН визначені підприємством як нормальні.
В письмових поясненнях щодо причин відмови у працевлаштуванні ОСОБА_10 представник відповідача зазначила, що ОСОБА_10, маючи інвалідність був направлений Обухівським районним центром зайнятості для роботи на вакансію електромонтера диспетчерського устаткування та телеавтоматики, яка має шкідливі умови праці, небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу, що підтверджується посадовою інструкцією, доданою відповідачем до пояснень.
Разом з тим, доказів на підтвердження направлення інваліда центром зайнятості на вакантну посаду, яка передбачає шкідливі умови праці і не визначена відповідачем у звіті, як вакансія створена для працевлаштування інваліда підприємством не надано.
З огляду на встановлені судом обставини, доводи представника відповідача щодо наявності поважних причин для відмови у працевлаштуванні інвалідів, направлених Обухівським районним центром зайнятості у 2011 році визнаються судом необґрунтованими і недоведеними.
Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1434 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 р. №1602), Фонд відповідно до покладених на нього завдань сприяє створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, професійному навчанню непрацюючих інвалідів, а також їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації.
Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України «Про зайнятість населення»підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань інваліда.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV (надалі -Закон №2961-IV) індивідуальна програма реабілітації -це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.
Частиною третьою статті 23 зазначеного Закону визначено, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, дитина-інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Відповідно до пунктів 5, 8 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. 757, індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК за його участю.
З огляду на викладене, створення роботодавцями для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда. Однак, при цьому обов'язок щодо створення для інвалідів належних умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації покладено законодавством України на роботодавця.
Зазначена правова позиція суду також підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України (зокрема, ухвалами за результатами розгляду касаційних скарг К-35253/10, К-39400/10).
Наведене спростовує доводи відповідача про невиконання ним визначених законодавством нормативу робочих місць з причин не направлення інвалідів Державною службою зайнятості, а також у зв'язку з тим, що більшість посад ПАТ ДЕК «Центренерго»пов'язана з важкими умовами праці, на яких праця інвалідів не можлива.
Встановлені обставини та зібрані у справі докази дають суду підстави для висновку, що відповідач не здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та не створив умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації інвалідів, а також без поважних причин відмовив у працевлаштуванні інвалідів, направлених Обухівським районним центром зайнятості в березні, червні і у вересні 2011 року.
Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону №875-XII).
Згідно пункту другого Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, обчислення суми адміністративно -господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
В звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ поштова річна) ПАТ «Центренерго»самостійно визначило суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7 366 209,50 грн.
Частиною 2 статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно розрахунку розміру пені за порушення терміну сплати штрафних санкцій ПАТ ДЕК «Центренерго»нарахована пеня у розмірі 45 670,44 грн.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 20 Закону №875-ХІІ).
Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону №875-ХІІ порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів -використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно - господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб -підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що Публічним акціонерним товариством «Центренерго» не було вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплату відповідачем адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7 366 209,50 грн. та нарахованої пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 45 670,44 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго»(код ЄДРПОУ 322927045, юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; фактична адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Солов'яненка) на користь Державного бюджету України (р/р 31219230700001 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач -ГУДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621) заборгованість у розмірі 7 411 879 (сім мільйонів чотириста одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 94 коп., з яких: адміністративно-господарська санкція у розмірі 7 366 209 (сім мільйонів триста шістдесят шість тисяч двісті дев'ять) гривень 50 коп. та пеня у розмірі 45 670 (сорок п'ять тисяч шістсот сімдесят) гривень 44 коп.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська