ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
26 липня 2012 року № 2а-4126/12/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»
про стягнення штрафу,
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулася до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» штрафу в розмірі 8 500 грн. за порушення вимог законодавства на ринку фінансових послуг.
Ухвалою суду від 13 квітня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 25 квітня 2012 року.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.
Відповідач в судові засідання 25 квітня 2012 року, 15 травня 2012 року та 14 червня 2012 року не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.
Відповідач повістку про виклик на 14 червня 2012 року отримав 31 травня 2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, проте в судове засідання 14 червня 2012 року не з'явився.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання та клопотання представника позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
Під час письмового провадження у справі 18 червня 2012 року канцелярією суду отримано клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»про відкладення розгляду справи. В клопотанні відповідач також просив суд надіслати на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»ухвалу про відкриття провадження у справі.
Листом від 22 червня 2012 року суд повідомив відповідача, що клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»надійшло до суду після того, як суд ухвалив перейти до письмового провадження у справі. Разом з тим, Окружний адміністративний суд м. Києва надав відповідачу строк для подання заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог до 12 липня 2012 року та надіслав на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»засвідчену належним чином копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач лист суду отримав 2 липня 2012 року, проте заперечення чи пояснення по суті заявлених позовних вимог не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року № 157, та зазначає, що за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України наклала на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах»штраф в розмірі 8 500 грн., проте суму штрафу відповідач у встановлений законодавством термін не сплатив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Постановою № СК-421/11-1369 від 23 грудня 2011 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на фінансових ринках Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України наклала на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах»штраф у розмірі 8 500 грн. та зобов'язала про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови письмово повідомити Держфінпослуг з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату в термін до 31 січня 2012 року.
Зазначена постанова отримана уповноваженою особою Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»3 січня 2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вказана постанова прийнята за результатами розгляду акту про ненадання Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах»документів, які вимагались для інспекції від 15 грудня 2011 року № 968/42/6-н, яким встановлено порушення пункту 5.2 Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28 жовтня 2003 року № 96, щодо невиконання обов'язку керівника та працівників суб'єкта нагляду під час проведення інспекції надати на запит керівника інспекційної групи копії необхідних документів, засвідчених підписом керівника, або особи, яка його заміщає, та печаткою суб'єкта нагляду для приєднання їх до акта інспекції.
Зазначений акт отриманий уповноваженою особою Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»15 грудня 2011 року.
Відповідно до пункту 5.2 Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 жовтня 2003 року № 96, керівники та працівники суб'єкта нагляду під час проведення інспекції зобов'язані:
- на вимогу керівника інспекційної групи підтвердити свої повноваження відповідними документами;
- забезпечити інспекційній групі необхідні умови для проведення інспекції;
- своєчасно надавати інспекційній групі повну та достовірну інформацію щодо діяльності суб'єкта нагляду;
- на запит керівника інспекційної групи надавати копії необхідних документів, засвідчені підписом керівника, або особи, яка його заміщає, та печаткою суб'єкта нагляду, для приєднання їх до акта інспекції;
- на звернення керівника та членів інспекційної групи надавати письмові пояснення.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України позапланової інспекції Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»за програмою перевірки питань, викладених у скарзі ОСОБА_1, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України надано ЗАТ «СК «Інкомстрах»письмовий запит від 10 листопада 2011 року № 968/42/2/1 (вхідний від 10 листопада 2011 року № 1384) з проханням у строк до 16:00 год. 11 листопада 2011 року надати інспекційній групі пояснення та належним чином завірені копії документів по справі ОСОБА_1 для приєднання їх до акту інспекції, проте ЗАТ «СК «Інкомстрах»у встановлений запитом термін належним чином засвідчених копій документів, за переліком, вказаним в запиті, до Держфінпослуг надано не було.
Згідно пункту 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125, рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковим до виконання особами. У разі невиконання рішення Держфінпослуг вживає заходів щодо його виконання у порядку, визначеному законодавством.
Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України).
Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(далі -Закон № 2664, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Відповідно до статті 21 Закону № 2664 державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
- щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Згідно статті 27 Закону № 2664 одним із основних завдань Уповноваженого органу є здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері.
Статтею 28 Закону № 2664 встановлено, що Уповноважений орган, у межах своєї компетенції, зокрема:
- здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;
- проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;
- у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;
- звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
- надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Відповідно до статті 39 Закону № 2664 у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Уповноважений орган, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Уповноважений орган, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Пунктом 3 частини першої статті 40 № 2664 встановлено, що Уповноважений орган може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Згідно пункту 3 частини першої статті 41 Закону № 2664 Уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Уповноваженого органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами на ринках фінансових послуг регулюється статтею 42 Закону № 2664.
Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.
Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту підприємницької діяльності - юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг.
Таким чином, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України правомірно винесла постанову № СК-421/11-1369 від 23 грудня 2011 року про застосування штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.
На момент звернення до суду сума штрафу в розмірі 8 500 грн. товариством не сплачена.
Згідно статті 41 Закону № 2664 штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.
Беручи до уваги те, що суму штрафу до Державного бюджету у розмірі 8 500 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33, код ЄДРПОУ 31282951) до Державного бюджету України штраф у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева