ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 липня 2012 року 14:44 № 2а-7160/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель»
до Головного контрольно-ревізійного управління України
провизнання нечинною вимоги від 25.01.2011 р. № 05-14/65,-
за участю:
позивача: Мазур О.В.,
від відповідача: Троніц М.І.,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Закрите акціонерне товариство «Президент-Готель»(далі по тексту -позивач, ЗАТ «Президент-Готель») звернулось з позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України (далі по тексту - відповідач) з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання нечинною вимогу від 25.01.2011 р. № 05-14/65 в частині зобов'язання позивача доплатити до державного бюджету 1 451,75грн. дивідендів.
В судовому засіданні відповідачем заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача -Державну фінансову інспекцію України на належного -Головне контрольно-ревізійне управління України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при винесенні вимоги від 25.01.2011р. № 05-14/65 неправильно застосував норми матеріального права щодо застосування Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що діяв в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель» за період з 01.01.2006 по 01.11.2010 року за результатами якої складено Акт №05-21/216 від 21.12.2010р. (далі по тексту -Акт ревізії).
Не погоджуючись з висновками Акту ревізії позивачем 04.01.2011р. подано пояснення та заперечення від 30.12.2010р. №287/11-13/01 до Акту ревізії.
Головним контрольно-ревізійним управлінням України надано Висновки на заперечення Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель»до Акту ревізії за підписом заступника Голови ГоловКРУ Н.І. Рубан.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 26.01.1993, № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Порядок проведення перевірок державних закупівель визначається Наказом ГоловКРУ, від 26.06.2007, № 136 "Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби".
Відповідно до п. 43 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006, № 550 "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" орган служби аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу служби або його заступником.
Щодо неправильного застосування Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003р. № 561 є безпідставними, оскільки в Акті ревізії при вставленні спірного порушення взагалі немає посилання на зазначений акт, а отже він не застосовувався.
Крім того, дані методичних рекомендацій не зареєстровані у Міністерстві юстиції України та мають рекомендований характер.
Щодо змісту встановленого ревізією порушення.
Виконання ремонтних робіт за договором ЗАТ «Президент-Готель»з ТОВ «Кийархбуд»в бухгалтерському обліку позивача відображені за кредитом рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами»дебетом рахунків 15 «Капітальні інвестиції»на суму 12 297, 80 грн., 23 «Виробництво»- 8 787,62 грн. та 64 «Розрахунків за податками і платежами»- 4 217,08 грн.
Згідно з даними бухгалтерського обліку ЗАТ «Президент-Готель»по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами»витрати в сумі 6 695,50 грн. спочатку були віднесені позивачем на капітальний ремонт. Однак, в жовтні 2008 року за актами виконаних робіт за червень № 2/8 та вересень № 3/4, № 4/8 в обліку проведено коригування з віднесенням суми 6 659,50 грн. на рахунок 23 «Виробництво: ремонтні затрати»з подальшим списанням на рахунок 90 «Собівартість реалізації», що і вплинуло на збільшення показника «Собівартість реалізованої продукції».
Згідно з п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби»первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Доводи позивача стосовно того, що зміст п. 14 П(С)БО 7 поширюється лише на п'ять випадків, коли збільшується первісна вартість основних засобів є помилковими та недостовірними, оскільки зазначений перелік випадків є не вичерпним.
Крім того, п.31 Методичних рекомендацій № 561, на які посилався позивач, встановлено, що вартість робіт, які приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.
На 29 сторінці Акта ревізії зазначено, що вибірковою перевіркою актів форми № КБ-2в встановлено виконання ремонтних робіт на 8 поверсі Готелю, які підтверджують:
- перепланування будівлі (розбирання цегляних перегородок, облицювання стін гіпсовими і гіпсоволокнистими листами сухої штукатурки);
- розбирання і заміну водогазопровідних труб і каналізаційних труб (розбирання трубопроводів із водогазопровідних труб діаметром до 25 мм. та трубопроводів із чугунних каналізаційних труб із прокладанням трубопроводів водозабезпечення із металопластикових труб діаметром 20 мм.);
- демонтаж та установку алюмінієвих віконних блоків та металевих дверних блоків.
Перелічені види робіт відносяться до поліпшень, в результаті яких продовжено термін корисної експлуатації і поліпшено експлуатаційні показники будівлі, збільшено якість наданих послуг ЗАТ «Президент-Готель».
Таким чином, витрати на ремонт будівлі, результатом якого являються зазначені поліпшення, відносяться до капітальних інвестицій (рахунок 15) з подальшим збільшенням її первісної вартості.
В ході ревізії на запит ГоловКРУ від 08.12.2010р. № 05-14/1336 щодо правильності віднесення робіт до капітального чи поточного ремонту Державною архітектурно-будівельною інспекцією надано відповідь від 14.12.2010р. № 40-14-6798 про те, що роботи в актах, виконавцем яких є ТОВ «Кийархбуд-24», мають характер капітального ремонту.
Згідно наданої відповіді, капітальний ремонт будівлі -це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єктів. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Таким чином, віднесення в обліку вартості виконаних робіт в сумі 8 787,62 грн. на рахунок 23 «Виробництво», замість 15 «Капітальні інвестиції», призвело до завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 040 Звіту про фінансові результати за 2008 рік та заниження вартості необоротних активів на суму 8 787,62 грн., чим порушено вимоги п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92.
Вказане порушення призвело до заниження розміру прибутку у рядку 220 «Чистий прибуток».
Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та постанови КМУ від 08.04.2009р. № 315 «Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у 2008 році»для ЗАТ «Президент-Готель»встановлена частка прибутку, що в обов'язковому порядку спрямовується на виплату дивідендів (відсотків) до державного бюджету у розмірі 25 % чистого прибутку.
В результаті коригування (зменшення) суми завищеної собівартості в розмірі 8 787,00 грн. (рядок 040) фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування мають становити 11 597,00 грн. (рядок 170, 3170,00 грн. + 8 878,00 грн.), податок на прибуток від звичайної діяльності 2 989,00 грн. (рядок 180, 11 957,00 грн. х 25%), фінансові результати від звичайної діяльності (рядок 190) та чистий прибуток (рядок 220) повинен скласти 8 968,00 грн., внаслідок чого сплата дивідендів до державного бюджету у 2008 році має становити 2 242,00 грн. (8968,00 грн. х 25%).
Суд не приймає до уваги судово-економічну експертизу, яка проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 18.06.2012р. та якою встановлено, що висновки акту ревізії та пункту 3 вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.01.2011р. № 05-14/65 щодо невірного віднесення позивачем вартості ремонтно-будівельних робіт на суму 8 788 201,94 грн. на рахунок 23 «Виробництво»замість 15 «Капітальні інвестиції», не підтверджуються, у зв'язку з наступним.
При складанні Висновку експертом досліджувався лист Державної архітектурно-будівельної інспекції від 14.12.2012, проте не взято до уваги, що в даному листі Державна архітектурно-будівельна інспекція при дослідженні актів форми КБ-2в зробила висновок, що роботи в даних актах мають характер капітального ремонту.
Слід зазначити, що Державна архітектурно-будівельна інспекція є центральним органом виконавчої влади який забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Таким чином, Державна архітектурно-будівельна інспекція є уповноваженим органом, який має право надавати обґрунтовані роз'яснення з приводу кваліфікації виконаних робіт як поточного чи капітального ремонту.
В той же час, необхідно зазначити, що при наданні відповіді Державна архітектурно-будівельна інспекція досліджувала саме акти виконаних робіт ТОВ «Кийархбуд-24»з ремонту приміщень 3-10 поверхів номерного фонду позивача за 2008 рік, тобто ті ж самі акти, які досліджувались ГоловКРУ при проведенні ревізії та експертом при складанні Висновку.
Таким чином, не взяття експертом при проведенні дослідження до уваги листа Державної архітектурно-будівельної інспекції від 14.12.2012 є необґрунтованим.
Крім того, головним аргументом висновку експерта є нібито неправильне застосування ГоловКРУ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 p. N 561 та посилання експерта на лист Міністерства фінансів України від 28.09.2011 №31-08410-07-16/23728.
Проте з даним твердженням експерта погодитись не можна, оскільки в Акті ревізії при встановленні спірного порушення взагалі немає посилання на зазначені Рекомендації, а отже вони не застосовувались.
Крім того, дані методичні рекомендації не зареєстровані у Міністерстві юстиції України та мають суто рекомендаційний характер.
ГоловКРУ було встановлено, що віднесення в обліку вартості виконаних робіт в сумі 8 787,62 тис. грн. на рахунок 23 «Виробництво», замість 15 «Капітальні інвестиції», призвело до завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 040 Звіту про фінансові результати за 2008 рік та заниження вартості необоротних активів на суму 8 787,62 тис. грн.., чим порушено вимоги п. 14 ЩС)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509.
Крім того, лист Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 31-08410-07-16/23728 не містить точної відповіді на поставлене питання, а містить лише припущення стосовно того, що відповідно до п. 30 Методичних рекомендацій витрати на капітальний ремонт основних засобів можуть бути визнані витратами звітного періоду.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
На думку колегії суддів, Закрите акціонерне товариство «Президент-Готель»не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, відповідач діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено повністю.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову Закритому акціонерному товариству «Президент-Готель»відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 25.07.2012р.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді:
Є.В. Аблов
А.Б. Федорчук