ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/110
м. Київ
17 липня 2012 року 11:18 № 2а-7577/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_2,
представник відповідача Ящук І.М.,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, ВО КМР (КМДА) про визнання протиправними дій по ненаданню відповіді на заяву від 15.03.2012 р. та зобов'язання надати відповідь у встановленому законом порядку про отримання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2012 р. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-7577/12/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012 р. судом ухвалено перейти до вирішення справи № 2а-7577/12/2670 за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований виконавчим комітетом Житомирської міської ради 24.05.2006 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП № 2 305 000 0000 010793 від 24.05.2006 р.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку від 22.12.2010 р. позивач є платником єдиного податку та здійснює виїзну та роздрібну торгівлю напоями та кавою.
Торгівлю напоями позивач здійснював за допомогою пересувних кав'ярень на базі автомобілів ЗАЗ-110557.
Позивач зазначив, що він мав намір розмістити в місті Києві три пункти пересувних кав'ярень для продажу напоїв населенню міста Києва, а саме:
- пересувну кав'ярню на базі автомобіля ЗАЗ-110557 (днз НОМЕР_2) біля парку на Львівській площі;
- пересувну кав'ярню на базі автомобіля ЗАЗ-110557 (днз НОМЕР_3) за адресою: Золотоворотський провулок, 1 (в районі виходу ст. метро "Золоті ворота");
- пересувну кав'ярню на базі автомобіля ЗАЗ-110557 (днз НОМЕР_4) за адресою: Золотоворотський провулок, 3.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Голови КМДА із заявою № 11901 від 15.03.2012 р. про надання письмових дозволів на розміщення пунктів продажу (пересувних кав'ярень) для здійснення господарської діяльності (продаж напоїв населенню міста Києва) за вищевказаними адресами.
Позивач зазначив, що в отриманому від ВО КМР (КМДА) листі № 041/06-1172 від 30.03.2012 р. не було надано відповіді на вищевказану заяву (задоволення чи відмова у наданні дозволів на торгівлю), а лише надано пропозиції щодо здійснення іншої господарської діяльності.
Позивач вважає дії ВО КМР (КМДА) стосовно ненадання відповіді на заяву у встановленому законом порядку протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Разом з тим, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі -Закон № 2806-IV); Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".
Судом встановлено, що листом № 041/06-1172 від 30.03.2012 р. Головне управління внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення ВО КМР (КМДА) в межах наданих повноважень повідомило позивача, що рішенням КМР від 26.01.2012 р. № 2/7339 "Про деякі питання здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах" Головному управлінню внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення ВО КМР (КМДА) надано повноваження щодо організації залучення пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та видачі довідки про функціональне призначення тимчасової споруди.
Розпорядчими документами КМР та її виконавчого органу регулюється розміщення об'єктів дрібнороздрібної торговельної мережі лише тимчасових споруд - невеликих одноповерхових споруд висотою не більше чотирьох метрів, які зводяться з полегшених конструкцій та встановлюються тимчасово без улаштування заглиблених фундаментів: торговельних кіосків, торговельного обладнання, низькотемпературних прилавків, лотків, ємностей, торговельних автоматів, інших пристроїв для роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.
Відповідач, враховуючи, що об'єкти пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі не відносяться до тимчасових споруд, та, як наслідок, відсутність повноважень на видачу таких дозволів, запропонував позивачу здійснювати свою діяльність з використанням автотранспортних засобів на спеціально облаштованих майданчиках в межах територій ринків або під час ярмарків.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до Голови КМДА стосовно надання письмових дозволів на розміщення пунктів продажу (пересувних кав'ярень) для здійснення господарської діяльності керувався нормами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", зазначивши, що даним Законом визначені правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та порядок діяльності адміністраторів.
Разом з тим, суд вважає доцільним зазначити, що Голова КМДА не є адміністратором та уповноваженою особою для надання дозволів на розміщення пунктів продажу (пересувних кав'ярень) для здійснення господарської діяльності, оскільки згідно розпорядження ВО КМР (КМДА) від 25.01.2012 р. № 115 "Про надання адміністративних послуг в Міському дозвільному центрі" надання адміністративних послуг забезпечено виключно в Міському дозвільному центрі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач повинен був звернутися з відповідною заявою до Міського дозвільного центру.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону № 2806-IV об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Виходячи з аналізу вищевказаної норми Закону, суд дійшов висновку, що об'єкти пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі не відносяться до об'єктів, на які видаються документи дозвільного характеру. Крім цього, вичерпний перелік документів дозвільного характеру міститься у Законі України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності". Дозвіл на розміщення об'єктів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі даним Законом не передбачений.
Суд критично ставиться до твердження позивача про протиправність дій відповідача по ненаданню відповіді на заяву від 15.03.2012 р., оскільки судом встановлено, що відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" у п'ятнадцятиденний термін було розглянуто дану заяву та надано відповідь, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія листа № 041/06-1172 від 30.03.2012 р. При цьому, як вбачається з позовних вимог, необґрунтованість наданої відповідачем відповіді позивачем не оскаржувалась.
Відтак, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд не вбачає протиправності в діях відповідача та не вбачає підстав для зобов'язання відповідача надати відповідь на заяву позивача від 15.03.2012 р. про отримання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова