Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
20 липня 2012 р. № 2-а- 7015/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,
представники сторін та третьої особи - не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Вовківської загальноосвітньої школа 1-2 ступенів Кегичівської районної ради Харківської області
до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія"
про скасування розпорядження, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Вовківська загальноосвітня школа 1-2 ступенів Кегичівської районної ради Харківської області з адміністративним позовом до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія", в якому просить суд скасувати розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 147 від 18.05.2012 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що розпорядженням Кегичівської районної державної адміністрації № 363 Вовківській загальноосвітній школі 1-2 ступенів було рано дозвіл на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування будівель закладу освіти площею 1,85 га, і постійного користування в дослідних та навчальних цілях площею 16,8559 га із земель державної власності на території Вовківської сільської ради. Вищезазначеним розпорядженням на позивача було покладено низку обов'язків щодо замовлення та виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення цих ділянок землевпорядній організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на цих видів робіт, а також в термін 1 рік представити до райдержадміністрації проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для погодження та затвердження, у зв'язку із чим було укладено договір з СТОВ «Надія» щодо здійснення сільськогосподарських дослідних робіт, на виконання яких останнім були сплачені кошти та понесені витрати щодо виготовлення технічної документації.
У зв'язку із протестом прокурора Кегичівського району Головою Кегичівської районної державної адміністрації видане розпорядження № 147 від 18.05.2012 року, яким було скасоване розпорядження голови райдержадміністрації «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки».
Позивач вважає, що Розпорядження голови Кегичівської райдержадміністрації Харківської області від 18.05.2012 року №147 " Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 30 вересня 2011 року " таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, я зв'язку із чим просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив поданий позов задовольнити.
Представник відповідача, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації від 18.05.2012 року №147 не суперечить закону, оскільки земельна ділянка площею 16,8559 га, дозвіл щодо якої було надано позивачеві, раніше перебувала у користуванні на підставі договору оренди землі від 05.08.2009 № 040969600109 у громадянина ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. В зв'язку з тим, що ні спадкоємці, ні особи, які, можливо, вели спільну обробку земельної ділянки з померлим орендарем до райдержадміністрашї не звернулись, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 25.01.2011 № 24 дію вищезазначеного договору оренди було припинено. Отже, в зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка виявилася вільною, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 30.09.2011 № 363 позивачеві надано дозвіл на розробку проекту відведення вищезазначеної земельної ділянки на право постійного користування в дослідних та навчальних цілях та встановлено терміни, в які необхідно виготовити та подати на затвердження відповідну правовстановлюючу документацію.
На виконання протесту прокурора Кегичівського району від 08.05.2012 № 04-27-524 щодо незаконного надання дозволу Вовківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів на виготовлення правовстановлюючої документації на право постійного користування земельною ділянкою площею 16,8559 га на території Вовківської сільської ради в дослідних та навчальних цілях, вищезазначене розпорядження було скасовано, оскільки, як вбачалося зі змісту цього протесту, існує рішення Кегичівського районного суду від 27.12.2010, яким визнано факт проживання однією сім'єю померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та останню визнано спадкоємицею по закону.
Відповідачем, з метою недопущення порушення вимог земельного законодавства в частині реалізації права на оренду землі та враховуючи те, що статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки, а їх невиконання без поважних причин тягне за собою передбачену законом відповідальність, прийняте оскаржуване позивачем розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.05.2012 № 147.
Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників сторін та третьої особи на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Встановлено, що 30 вересня 2011 року розпорядженням Кегичівської районної державної адміністрації № 363 позивачу, Вовківській загальноосвітній школі 1 -2 ступенів, було надано дозвіл на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування будівель закладу освіти площею 1,85 га, і постійного користування в дослідних та навчальних цілях площею 16, 8559 га із земель державної власності на території Вовківської сільської ради (а.с. 5).
Зазначеним розпорядженням Вовківську загальноосвітню школу 1-2 ступенів було зобов'язано в місячний термін замовити виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок землевпорядній організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання цих видів робіт, а також в термін 1 рік представити до райдержадміністрації проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для погодження та затвердження.
На виконання цього розпорядження 29 листопада між позивачем та СТОВ «Надія» було укладено договір № 112 та додаткову угоду від 08.02.2012 року (а.с. 8-9), відповідно до умов яких СТОВ «Надія» прийняло на себе обов'язок щодо виготовлення технічної документації на землю та ведення сільськогосподарської обробки земельної ділянки зазначеної в розпорядженні Кегичівської РДА № 363 від 30.09.2011.
На виконання умов договору та розпорядження Кегичівської РДА № 363 від 30.09.2011р. СТОВ «Надія» замовило в проектній організації проект відводу на земельні ділянки площею 16, 8559 га та 1, 85 га. Під час виконання зазначених робіт СТОВ «Надія» було сплачено 4135,13 грн. в якості оплати за послуги щодо виготовлення технічної документації (платіжне доручення № 37 від 03 лютого 2012 року) (а.с. 11). Також, СТОВ «Надія» було сплачено 18888,00 грн. за виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (платіжне доручення № 598 від 06 грудня 2011 року ) (а.с. 10).
Частиною 2 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" №586-Х1У 09.04.1999 року (далі - ЗУ "Про місцеві державні адміністрації") встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади вищого рівня.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації, завдань і здійснення ними своїх повноважень.
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій зазначені в статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та є виключними.
Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 16,8559 га, дозвіл щодо якої було надано позивачеві, раніше перебувала у користуванні на підставі договору оренди землі від 05.08.2009 № 040969600109 у громадянина ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно вищезазначеного договору право оренди земельної ділянки після смерті фізичної особи орендаря переходить до його спадкоємців або інших осіб, які використовували цю земельну ділянку спільно з орендарем.
Відповідачем зазначається, що у зв'язку з тим, що ні спадкоємці, ні особи, які, можливо, вели спільний обробіток земельної ділянки з померлим орендарем до райдержадміністрації не звернулись, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 25.01.2011 № 24 дію вищезазначеного договору оренди було припинено.
Згідно пунктів «а», «б», «в», «г» ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Отже, в зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка виявилася вільною, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 30.09.2011 № 363 позивачеві надано дозвіл на розробку проекту відведення вищезазначеної земельної ділянки на право постійного користування в дослідних та навчальних цілях та встановлено терміни, в які необхідно виготовити та подати на затвердження відповідну правовстановлюючу документацію.
Як вбачається з матеріалів справи 29 травня 2012 року директору Вовківської загальноосвітньої школи надійшов лист від Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, яким було повідомлено, що на виконання протесту прокурора Кегичівського району Кудревича А.М. від 08.05.2012 № 04-27-254 щодо незаконного надання дозволу Вовківській загальноосвітній школі 1-2 ступенів на виготовлення правовстановлюючої документації на право постійного користування земельної ділянкою площею 16,8559 га на території Вовківської сільської ради в дослідних та навчальних цілях, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 18.05.2012 № 147 скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 30.09.2012 № 363 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки».
Судом встановлено, що причиною видання протесту слугувала ухвала Кегичівського районного суду від 27.12.2010 року, відповідно до якої визнано факт проживання однією сім'єю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та останню визнано спадкоємицею по закону.
Резолютивною частиною цієї ухвали визначено, що за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право власності в порядку спадкування за законом на майно ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме на автомобіль НОМЕР_1 вартістю 100000 грн, приватне підприємство з основними фондами вартістю 50000 грн, 10% статутного фонду СТОВ «Надія» в сумі 5150 грн., яке знаходиться в АДРЕСА_1, заробітну плату ОСОБА_1 в СТОВ «Надія» в сумі 33416 грн. Всього майна на загальну суму 188566 грн.
Також ухвалою суду визнано відмову ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від грошової компенсації вартості надлишкового майна один одному.
Суд зазначає, що протест прокурора Кегичівського району Кудревича А.М. від 08.05.2012 № 04-27-254 винесено із посиланням на ст.21 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 39-40 ).
Приписи наведеної норми закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, адже спір у справі виник з приводу реалізації прокурором повноважень згідно з ст.21 Закону України «Про прокуратуру» та вчинення суб'єктом права відмови у визнанні обґрунтованої владної вимоги, висунутої прокурором.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи відповідність дій та рішень прокурора у спірних правовідносинах вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив, що із зазначеної ухвали Кегичівського районного суду Харківської області вбачається, що за результатом розгляду зазначеної справи судом ухвалено мирову угоду, а провадження в справі закрито, що залишилось поза увагою Прокуратурою Кегичівського районну.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII, із змінами та доповненнями, протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
З положень наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що протест може бути принесений прокурором як до органу, котрий видав опротестований акт, так і до вищестоящого органу управління.
Водночас з цим, суд зауважує, що в силу Закону України «Про прокуратуру» факт принесення прокурором протесту створює у відповідної особи лише обов'язок розглянути даний акт прокурорського реагування по суті, імперативним обов'язком задовольняти протест згаданий суб'єкт права не обтяжений.
За приписами ст.43 Закону України «Про місце державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду (ч.1 ст.43); дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або неоскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики (ч.2 ст.43); розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку; накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.
З положень наведеної норми закону слідує, що волевиявлення у вигляді скасування актів може бути здійснено головою районної державної адміністрації лише відносно наказів керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, повноваженнями по перегляду рішень, прийнятих головою РДА, керівник райдержадміністрації не наділений.
Таким чином, в силу приписів ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» спірне розпорядження № 147 від 18.05.2012 року може бути скасовано в позасудовому, тобто адміністративному порядку, лише головою Харківської обласної державної адміністрації.
Тобто, голова Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області фактично скасував раніш видане своє розпорядження.
Положення ст.21 Закону України «Про прокуратуру» даного правила не змінюють, оскільки визначають лише порядок принесення прокурором протесту, і не врегульовують обсяг повноважень суб'єкта права, до якого прокурором принесений такий протест.
Таким чином, нормами чинного законодавства, не передбачені повноваження щодо надання голові районної державної адміністрації повноважень на скасування своїх розпоряджень. Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, частиною 1 ст.38 Закону «Про місцеві державні адміністрації» на місцеві державні адміністрації покладений обов'язок забезпечувати додержання прав і свобод громадян.
За таких обставин судом робиться висновок, що голова Кегичівської РДА Харківської області не мав повноважень на винесення розпорядження №147 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 30 вересня 2011 року".
Стосовно зазначення відповідача, що однією з підстав видання Розпорядження №147 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 30 вересня 2011 року" є протест прокурора Кегичівського району від 08.05.2012 року, судом зазначається наступне.
Відповідно до Закону України "Про прокуратуру", завдання прокурорського нагляду полягає у додержанні і правильному застосуванні законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення та усунення порушень закону.
Виходячи з системного аналізу норм закону України «Про прокуратуру», судом зазначається, що при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право опротестувати акти виконавчих органів місцевих райдержадміністрацій та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, а також прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акту незаконним і подання такої заяви зупиняє дію правового акта (ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 21 ЗУ «Про прокуратуру»).
Як встановлено судом під час судового розгляду справи, прокурором Кегичівського району внесено вказаний протест на ім'я голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, тобто посадовій особі, яка не правомочна усунути порушення.
За таких обставин, внесення прокурором протесту до Кегичівської РДА, тобто до суб'єкта владних повноважень, який видав опротестований акт, визнається судом не правомірним.
Отже, відповідач у спірних правовідносинах не мав правових підстав для задоволення принесеного прокурором протесту.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
З огляду на викладене, розпорядження відповідача - голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області № 147 від 18.05.2012 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації" від 30 вересня 2011 року №363", винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Вовківської загальноосвітньої школа 1-2 ступенів Кегичівської районної ради Харківської області до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" про скасування розпорядження - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області " Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.09.2011р. № 363 " від 18.05.2012 року за № 147.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25.07.2012 року.
Суддя Заічко О.В.