73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"25" липня 2012 р. 10 год.39 хв.Справа № 2-а-2512/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Леутській Н.І.,
за участю:
представника позивача - Алексеєвої Н.С.,
представника відповідача - Зеленіної С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Валагро"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій,
встановив:
Приватне підприємство "Валагро" (далі - позивач, ПП) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, складання акту від 01.06.2012р. № 86/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку" та визнання нікчемними угод, укладених ПП "Валагро" з контрагентами - покупцями, - постачальниками за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України стосовно порядку проведення перевірок, оскільки податкове законодавство розрізняє порядок проведення зустрічних звірок та документальних невиїзних перевірок. З акту від 01.06.2012 р. № 84/15-3/33015134 неможливо зрозуміти, що проведено відповідачем - зустрічна звірка чи документальна невиїзна перевірка, оскільки назва даного акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки …", а у вступній частині акту вказано, що проведено документальну невиїзну перевірку. За результатами зустрічної звірки складається довідка, а відповідачем складений акт. Проте, якщо ДПІ проводилася документальна невиїзна перевірка, то для її проведення необхідний наказ, який відповідачем не видавався. Згідно Податкового кодексу України до повноважень органів державної податкової служби не віднесено визнання угод нікчемними, недійсність угоди може бути встановлена виключно рішенням суду.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, так як дії ДПІ у м. Херсоні відповідають вимогам податкового законодавства, відповідачем здійснені заходи щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт від 01.06.2012 р. № 84/15-3/33015134.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Приватне підприємство "Валагро" зареєстровано як юридична особа 14.10.2010 р. за № 1 499 102 0000 012629 та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Херсоні.
01.06.2012 р. посадовою особою відповідача складено акт № 86/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку", у висновку якого зазначено: враховуючи те, що у ПП "ВАЛАГРО" (37353053) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з 01.02.2012 р. по 31.03.12 мають ознаки нікчемності.
Як вбачається з даного акту його назва "Про неможливість проведення зустрічної звірки...", однак у вступній частині акту вказано, що головним державним податковим ревізором згідно із пп.20.1.4 п.201 ст.20, п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Валагро".
Порядок та умови проведення перевірок визначаються Податковим кодексом України. Зокрема, Податковим кодексом України передбачено проведення зустрічних звірок (п.73.5 ст.73 ПК України) та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок (ст.75 ПК України), які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.
У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що ДПІ по відношенню до позивача проводилась зустрічна звірка, тому, розглядаючи справу, суд надає оцінку правомірності дій податкового органу, виходячи із фактичних обставин та законодавчо встановленого порядку проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків.
Так, відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 р., зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що у разі відсутності в податкового органу інформації, яка необхідна для проведення зустрічної звірки, орган державної податкової служби повинен надіслати або вручити представнику суб'єкта господарювання офіційний запит про надання інформації та її документального підтвердження, і у разі отримання від суб'єкта господарювання необхідної інформації орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якої повинна складатися довідка, яка має бути вручена (надіслана) суб'єкту господарювання.
Суд погоджується із позицією позивача про те, що ні ПК України, ні Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок не передбачено складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, яким по суті є акт від 01.06.2012 р. № 86/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".
Представник відповідача зазначила, що запит позивачу про надання інформації та її документального підтвердження не надсилався поштою у зв'язку із складанням акту «Про результати перевірки достовірності юридичної адреси ПП "Валагро"» від 01.06.2012р. № 615/15-3, яким встановлено, що ПП "Валагро" за юридичною адресою не знаходиться.
Суд критично ставиться до даної обставини, оскільки акт відсутності за юридичною адресою та акт перевірки складені 01.06.2012р., тобто в один день. Відсутність юридичної особи за юридичною адресою не може підтверджуватись одним актом посадових осіб податкового органу. У акті не вказано час, коли проводилась перевірка (обідня перерва, закінчення робочого дня). Крім цього судом встановлено, що у ЄДРПОУ станом на 10.04.2012р. та на 25.07.2012р. статус відомостей про юридичну особу позивача - підтверджено.
Таким чином суд вважає протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 01.06.2012 р. № 86/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку"
У акті від 01.06.2012 р. № 86/15-3/37353053 зазначено, що враховуючи те, що у ПП "Валагро" (37353053) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з 01.02.2012 р. по 31.03.12 мають ознаки нікчемності.
Суд вважає дії відповідача щодо визнання нікчемними угод протиправними з наступних підстав.
Відповідно до ст.83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно п.5.2 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.011 р. за № 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
Як вбачається зі змісту акту від 01.06.2012 р. № 86/15-3/373530 жодної з вимог вказаного Наказу ДПІ не виконало. У акті не конкретизовано, з якими саме контрагентами визнано нікчемними угоди, а зроблено висновок про нікчемність усіх угод за період лютий, березень 2012 року.
Окрім цього, ст.215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.
Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.
Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.
Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.
Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
ДПІ не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги ПП "Валагро" у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
Задовольнити повністю позовні втимоги Приватного підприємства "Валагро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, складання акту від 01.06.2012р. № 86/15-3/37353053 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро"щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку"та визнання нікчемними угод, укладених ПП "Валагро"з контрагентами - покупцями, - постачальниками за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 липня 2012 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8