Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
19 липня 2012 р. № 2-а- 6803/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Ягло І.В.,
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Стома"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство "Стома" з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000040844 від 27.02.2012 року та податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000030844 від 27.02.2012 року в частині зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10115,56 грн.
Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що ним на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами. Висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо зменшення розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2011 року та нарахування штрафних санкцій позивач вважає протиправними та не відповідаючим чинному законодавству України, а податкові повідомлення-рішення СДПІ м. Харкова №0000030844, №0000040844 від 27.02.2012 р. такими, що підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги, з урахуванням змінених позовних вимог, з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та надав заперечення на адміністративний позов.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що СДПІ ВПП у м. Харкові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Стома» з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2011 р. та заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2011 р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ в жовтні 2011 р.
За результатами перевірки складено Акт № 108/44-016/00481318 від 17.02.2012 р. (а.с. 10-53).
На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення №0000030844 від 27.02.2012 р. на загальну суму 17 666,0 грн. та №0000040844 від 27.02.2012 р. на суму 14 605,0 грн. (а.с. 8;9).
Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в Харківській області, Державної податкової адміністрації України.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки № 108/44-016/00481318 від 17.02.2012 року висновки відповідача про порушення АТ «Стома» п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.3, пп. «а» п. 200.4 ст. 200, пп. «і» п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, а саме: позивачем, в порушення вимог зазначених норм законодавства, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р. на 17 666,0 грн. та від'ємне значення ПДВ у сумі 14 605,0 грн.
Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.
Позивач, Акціонерне товариство "Стома" 29.12.1993р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації у виконавчому комітеті Харківської міської ради та отримав відповідне свідоцтво серії А01 за № 076961, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перебуває з кодом 00481318. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та з 14.09.2000р. зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво від 14.09.2000р. за № 100105111. Позивач здійснює господарську діяльність в сфері виробництва та реалізації лікарських засобів та стоматологічних матеріалів. Перелічені обставини визнані сторонами по справі, у суду не має сумнівів в їх достовірності та добровільності визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.
Встановлено, що згідно договору суборенди від 01.09.2009 р., укладеного між ПАТ «Стома» та ТОВ «Мілленіум Фінансові Послуги», ТОВ «Мілленіум Фінансові Послуги» (суборендодавець) передає ПАТ «Стома» (суборендар) в тимчасове платне користування нежитлові приміщення. Об'єкт оренди складається з приміщень, розташованих на другому поверсі будівлі та обладнаних відповідними комунікаційними системами. Місцезнаходження об'єкту оренди - м.Київ, вул. Жилянська, буд. 48, 50 а, 2-ий поверх. Загальна площа об'єкту оренди становить 400,0 квадратних метрів. Мета оренди - розміщення офісу ПАТ «Стома» для ведення господарської діяльності. Згідно до цього договору ТОВ «Мілленіум Фінансові Послуги» надає ПАТ «Стома» послуги з розміщення транспортних засобів ПАТ «Стома». За таких обставин позивачем до податкового кредиту декларації за листопад 2011 року віднесено послуги оренди приміщення, послуги з розміщення транспортних засобів, послуги з управління, експлуатаційні послуги, надані ТОВ «Мілленіум Фінансові Послуги», у сумі 121 386,72 грн., у т.ч. ПДВ 20 231,12 грн., (що з урахуванням коефіцієнту 50,0 % складає - ПДВ 10 115,56 грн.).
Відповідачем зазначається, що у 2010-2011 році ПАТ «Стома» не надавало відомостей до СДП ВПП у м. Харкові, що підприємство має філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та розташовані на території іншої, ніж такий платник податку.
Відповідачем до ПАТ «Стома» наданий запит від 23.01.2012 р. № 935/10/44-019 про надання інформації та доцільності оренди нежитлового приміщення загальною площею 400 кв. м. за адресою: м. Китїв, вул. Жилянська 48,50-а, 2-ий поверх, згідно договору суборенди від 01.09.2009 року з ТОВ «Мілленіум Фінансові Послуги».
На зазначений запит підприємством надана відповідь від 31.01.2012 р. № 153, в якій повідомляє, що згідно наказу №238/1 від 01.09.2009 р. в м.Києві розташовано офіс для представницьких функцій підприємства у столиці країни для проведення переговорів з контрагентами та для оформлення необхідної документації для контролюючих органів виробництва лікарських засобів та виробів медичного призначення. Також в листі ПАТ «Стома» наведено, що офісне приміщення в м. Києві є основним робочим місцем Президента ПАТ «Стома» Кузнецова Я.М. (наказ від 13.05.2009 р.).
На підставі зазначеного відповідачем робиться висновок, що оскільки, підприємством до перевірки не надано документів, які б свідчили про представницькі витрати, що понесені підприємством або його посадовими співробітниками для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, переговорів з контрагентами (як вітчизняними так і іноземними), шляхових листів, мета поїздок щодо використання транспортних засобів у господарській діяльності, квитанцій про сплату послуги на розміщення відповідних транспортних засобів, розрахунок експлуатаційних витрат, тощо.
В свою чергу відповідач зазначає, що підприємством позивача до перевірки надані звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посвідчення про відрядження, але в наданих посвідченнях про відрядження не вказано, що зазначені працівники відряджалися саме у орендований офіс у м. Києві. На підставі цього відповідачем робиться висновок про порушення п. 198.3 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 ПК України, підщ декларації за жовтень 2011 року завищено податковий кредит (р. 15.1 Декларації) у сумі та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою кредиту з ПДВ (р. 19 Декларації) у сумі 10 115,56 грн.
Судом встановлено, що АТ «Стома» включено до рядка 12.4 декларації «послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» за листопад 2011 року податок на додану вартість з компенсації додаткових витрат, в зв' язку з поверненням продукції від ООД «ДЕМ», а саме: компенсація витрат, пов'язаних з сертифікацією та митним оформленням поставки: компенсація сплати за митний термінал, компенсація сплати за отримання довідки від Держпотребстандарта України, компенсація сплати за розміщення продукції на складі тимчасового зберігання, компенсація витрат, пов'язаних з оформленням сертифіката відповідності, компенсація сплати транспортних та митних витрат у сумі 22 444,0 грн., ПДВ 4489,0 грн. Дані послуги не є послугами, отриманими від нерезидента.
За таких обставин відповідачем робиться висновок, що в порушення п. 198.1 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 ПК України, підприємством по декларації за листопад 2011 року завищено податковий кредит (рядок 12.4 Декларації) у сумі 4489,0 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (рядок 19 Декларації) у сумі 4489,0 грн. Всього за даними перевірки декларації за листопад 2011 року завищено податковий кредит на суму 14605,0 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у сумі 14 605,0 грн.
Крім того, СДПІ ВПП у м. Харкові зазначає, що актом документальної позапланової перевірки ПАТ «Стома» з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2011 року, № 12/44-016/00481318 від 12.01.2012 р., встановлено, що в порушення пунктів п. 198.3 ст. 198, п. 198.6. ст. 198, п. 201.1 "і" ст. 200, п. 201.10 ст п. 200.4 «а» ст. 200 ПК України, ПАТ «Стома» у жовтні 2011 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по оренді приміщення, по податковим накладним, в яких відсутні обов'язкові реквізити, чим завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на 17 666,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 17 666,0 грн. за жовтень 2011 року. Завищення підприємством від'ємного значення за жовтень 2011 р. на суму 17 666,0 грн., призвело до завищення бюджетного відшкодування і за листопад 2011 р. на суму 17666,0 грн.
В ході судового засідання судом було з'ясовано, що відповідачем фактів включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, не виявлено.
Оглянувши в судовому засіданні вищезазначені договори, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, ці правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.
Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Відповідно до ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг дії та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.
З аналізу норм законодавства випливає, що оренда приміщення для більш раціонального використання та реалізації підприємством господарської діяльності в іншому населеному пункті, ніж місце реєстрації такого підприємства, не можна ототожнювати з філією, дочірнім підприємством, відокремленим структурним підрозділом, тощо. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні вищезазначеного договору суборенди від 01.09.2009 р., укладеного між ПАТ «Стома» та ТОВ «Мілленіум Фінасові Послуги» від СДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Зазначена вище господарська операція підтверджуються документально первинними бухгалтерськими документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.
Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ.
При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вищевказаними договорами відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.
Натомість відповідачем підтверджується, що підприємством позивача до перевірки надавались звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посвідчення про відрядження, але, як зазначає відповідач, в наданих посвідченнях про відрядження не вказано, що зазначені працівники відряджалися саме у орендований офіс у м. Києві.
З наданого позивачем до матеріалів справи журналу відряджень (а.с.54-58) вбачається, що у листопаді 2011 року до міста Києва було 10 відряджень з загальним терміном перебування у місті 76 днів. До міста Києва для проведення переговорів з контрагентами та для оформлення необхідної документації для контролюючих органів виробництва лікарських засобів та виробів медичного призначення були відряджені працівники наступних підрозділів: керівництво, транспортний цех, відділ стандартизації та реєстрації.
Позивачем зазначається, що виїзди до міста Києва працівників АТ "Стома" мають постійний характер обґрунтовуючи це тим, що всі контролюючі органи з питань виробництва та оптової торгівлі лікарських засобів, виробництва та оптової торгівлі виробами медичного призначення розташовані саме в столиці України. Крім того, більшість підприємств, які є контролерами якості продукції АТ "Стома" та відповідності аналітично-нормативної документації, зразків сировини та виробленого товару вимогам чинного законодавства України, мають своїм місцезнаходженням в м. Київ. В 2011 році відряджень працівників АТ "Стома" до м. Києва було: січень - 6, лютий - 7, березень - 6, квітень - 8, травень --10, червень - 6, липень - 10, серпень - 6, вересень - 7, жовтень -- 9, листопад - 10. Знаходження працівників АТ "Стома" під час перебування в місті Київ в офісі підприємства підтверджується відмітками (підписом та печаткою) в посвідченнях на відрядження представниками Орендаря (ТОВ "Мілленіум Фінансові Послуги"). За листопад 2011 рік комерційними та технічними відділами АТ "Стома" було укладено 5 угод з підприємствами, місцеперебування яких в м. Києві. Укладання договорів є слідством проведення переговорів, які були проведені в офісі АТ "Стома" в місті Київ.
Позивач зазначив, що право підпису на договорах належить Голові Правління, а не Президенту АТ "Стома", основним робочим місцем якого є орендований офіс в м. Київ. Тому всі угоди мають місцем укладання - місто Харків, що є основним робочим місцем Голови Правління АТ "Стома".
До матеріалів справи позивачем надані копії наказів підприємства, з яких вбачається, що відрядження до м. Києва носили систематичний характер (а.с. 59-62), а також копії укладених договорів з контрагентами, які розташовані у м. Києві (а.с.64-70).
Суд критично ставиться до твердження відповідача, що з наданих посвідчень про відрядження не вбачається, що зазначені працівники відряджалися саме у орендований офіс у м. Києві, оскільки відповідачем не доведено зворотнє. Натомість, позивачем наданий наказ № 238/1 від 01.09.2009 року, з якого вбачається, що для розширення представницьких функцій підприємства позивача, проведення переговорів з контрагентами, для можливості оперативного оформлення необхідних документів для здійснення господарської діяльності тощо, підприємство позивача розташовує свій офіс у столиці країни - місті Києві, для чого укладає договір суборенди нежитлового приміщення у м. Києві, вул. Жилянська, б. 48 а., 50, загальною площею 400,0 м.кв. під офіс з ТОВ «Мілленіум Фінансові Послуги». (а.с. 63).
За приписами ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд зазначає, що ведення переговорів та виконання представницьких функцій в офісі працівниками АТ "Стома" в місті Київ не тягне за собою обов'язковості укладення договорів, угод, попередніх договорів або протоколів про наміри. Копії підтверджуючих документів були надані СДПІ м. Харкова під час перевірки та є додатками до позову.
Факт придбання послуг за договором суборенди підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: актами приймання робіт (послуг), виписками з банку на підтвердження оплати послуг ТОВ "Мілленіум фінансові послуги".
Суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.
Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.
У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
В ході судового засідання судом було з'ясовано, що відповідачем фактів включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, не виявлено.
Як вже зазначалось вище датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Податковий кодекс України передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.
Судом встановлено, що формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України.
При цьому платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з отриманням товару, при наявності порушень, допущених одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, такі порушення за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).
При зменшенні суми бюджетного відшкодування при винесенні податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 року № 0000030844 відповідач вказує на порушення підприємством позивача п. 201.10 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до зазначеного п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного
реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій
накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право Позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (Позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Виходячи з вищезазначених норм, питання щодо встановлення від'ємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (контрагентів Позивача) та їх адміністративно-фінансового стану.
Таким чином, на думку суду, Позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання правомірним висновку відповідача про порушення позивачем ПАТ "Стома" вимог п.198.3 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, бо цей висновок спростовується зібраними судом доказами, які долучені до матеріалів справи.
Між тим, судом встановлено, що актом документальної позапланової виїзної перевірки АТ "Стома" (код ЄДРПОУ 00481318) з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2011 року №12/44-016/00481З18 від 12.01.2012, встановлено порушення пунктів п. 198.3 ст.198, 198.6 ст. 198, п.201.1 "і" ст.200, п.201.10 статті 200, п.200.3 , п.200.4 "а" ст. 200 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010року, із змінами та доповненнями, відповідачем встановлено, що АТ «Стома» у жовтні 2011 року неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по оренді приміщення, по податковим накладним, в яких відсутні обов'язкові реквізити, чим, на думку відповідача, завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на 17666,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 17666,00 грн. за жовтень 2011 року. Завищення підприємством від'ємного значення за жовтень 2011 року на суму 17666,000 грн., призвело в свою чергу до завищення бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на суму 17666,00 грн.
На підставі акту перевірки №12/44-016/00481З18 від 12.01.2012 Спеціалізованою Державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові винесені податкові повідомлення-рішення №0000010844 від 19.01.2012 р., яким ПАТ «Стома» було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 38457 (тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 00 коп., №0000020844, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 17666 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп.
Відповідно до ст.56.1. Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Статтею 56.18 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Податкове повідомлення-рішення №0000020844 від 19.01.2012р. є неузгодженими, тому що АТ "Стома", після розпочатої у відповідності до вимог ст. 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження, звернулось з позовом до адміністративного суду, та як встановлено судом податкове повідомлення-рішення №0000020844 від 19.01.2012р є предметом судового розгляду по справі №2а-5500/12/2070. Таким чином, станом на момент проведення перевірки бюджетного відшкодування АТ "Стома" за листопад 2011 року (тобто до 17.02.2012 р.) відповідач був повідомлений про проведення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000020844 від 19.01.2012 р., що згідно ст. 56.15 Податкового кодексу України визнає вказане податкове повідомлення-рішення неузгодженим.
Відповідно до приписів п. 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення №0000030844 від 27.02.2012 року, суд доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10115,56 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000040844 від 27.02.2011, яким підприємству позивача зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14605,0 грн., порушують права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові винесене відносно Публічного акціонерного товариства "Стома", а саме: № 0000040844 від 27.02.2012 року
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові винесене відносно Публічного акціонерного товариства "Стома", а саме: № 0000030844 від 27.02.2012 року в частині зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10115,56 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24.07.2012 року.
Суддя Заічко О.В.