Справа № 2а/1770/2147/2012
08 червня 2012 року 15год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_2
відповідача: представник Панчук А.В.,
третьої особи відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Рівненському районі
про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі, - ФОП ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (далі, - Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Рівненському районі (далі, - ДПІ в Рівненському районі) про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) та скасування даної постанови.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», так як зазначений у постанові стягувач - ДПІ в м. Рівне не має права на отримання згідно відкритої постанови боргу в сумі 14685,98 грн. Крім того, вказав суду на те, що всупереч вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії державним виконавцем провадяться не за місцем проживання боржника. Так, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) адресою боржника зазначено АДРЕСА_1, хоча фактично ФОП ОСОБА_1. проживає за адресою: АДРЕСА_2. Враховуючи наведене, вважає постанову Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) протиправною і такою, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що 31.05.2012 року після отримання Відділом ДВС Рівненського міського управління юстиції позовної заяви ФОП ОСОБА_1. і ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року про відкриття провадження у даній справі, державному виконавцю стало відомо про те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) допущено граматичну помилку щодо зазначення найменування стягувача, замість ДПІ в Рівненському районі, помилково вказано ДПІ в м. Рівне. У зв'язку з чим, 31.05.2012 року, на підставі ст.83 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову, якою виправлено допущену граматичну помилку в частині найменування стягувача. Вважає, постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню. На підставі наведеного просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДПІ в Рівненському районі участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила. Причини неприбуття представника суду не повідомила. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 року по справі №2-а-4470/08/1770 задоволено адміністративний позов ДПІ в Рівненському районі до ФОП ОСОБА_1. про стягнення заборгованості в сумі 14685,98 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1. за рахунок активів заборгованість на загальну суму 14685,98 грн.
29 листопада 2011 року Рівненським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №2-а-4470/08/1770 було видано виконавчий лист щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1. за рахунок активів заборгованості на загальну суму 14685,98 грн. (зворотній бік а.с.20). В графі "стягувач" даного виконавчого листа зазначено ДПІ в Рівненському районі (вул. Відінська, 8, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 22586549), в графі боржник - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Судом також встановлено, що зміст виконавчого листа повністю відповідає резолютивній частині постанови.
23 квітня 2012 року ДПІ в Рівненському районі на адресу Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції було подано заяву про примусове виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 року та виконавчий лист №2а-4470 від 29.11.2011 року (а.с.20).
28.04.2012 року на підставі виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду №2а-4470 від 29.11.2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Панчук А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 32365270) (а.с.4).
Надаючи правову оцінку постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) та діям державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції щодо її винесення, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 (далі -Закон №606-XIV).
Відповідно до ст.17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема і виконавчі листи, що видаються судами.
Статтею 18 цього Закону встановлено вимоги до виконавчого документу, згідно з яким у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Відповідно до ч. 1ст. 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (зокрема, виконавчого листа, що виданий судом): 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, виконавчий лист Рівненського окружного адміністративного суду №2а-4470 від 29.11.2011 року повністю відповідає вимогам встановленим ст.18 Закону №606-XIV, був пред'явлений до виконання належним стягувачем і належному органу державної виконавчої служби та в межах встановлених для цього строків. Таким чином, суд вважає, що у державного виконавця Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Панчук А.В. були відсутні правові підстави для відмови ДПІ в Рівненському районі у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що державний виконавець Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Панчук А.В. під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у ній зазначено стягувачем орган, який не має права на отримання згідно відкритої постанови боргу в сумі 14685,98 грн., з наступних підстав.
Судом встановлено, що після отримання заяви стягувача про примусове виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2009 року на підставі виконавчого листа №2а-4470 від 29.11.2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Панчук А.В. 28.04.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 32365270) (а.с.4). В графі «стягувач» даної постанови зазначено ДПІ в м. Рівне (вул. Відінська, 8, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 22586549), в графі «боржник» - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Поміж тим, у виконавчому листі №2а-4470 від 29.11.2011 року стягувачем зазначено - ДПІ в Рівненському районі (вул. Відінська, 8, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 22586549). Помилка, яка містилася у оскаржуваній постанові, стосувалася лише найменування стягувача, а не його реквізитів (адреси, коду ЄДРПОУ).
Частиною 3 ст.83 Закону№606-XIV встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2012 року державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Панчук А.В. було винесено постанову (а.с.25), в резолютивній частині якої постановлено: «Виправити допущену граматичну помилку в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме: назву стягувача на ДПІ в Рівненському районі, по виконанню виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду №2а-4470 від 29.11.2011 року про стягнення з СПД ОСОБА_1 заборгованості на суму 14685,98 грн.».
Відтак, твердження позивача про невідповідність постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) вимогам Закону №606-XIV, у зв'язку з неправильним зазначенням найменування стягувача, суд вважає безпідставними.
Судом також не беруться до уваги доводи представника позивача про те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270) неправильно вказано адресу боржника, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ДПІ в Рівненському районі в адміністративному позові по справі №2-а-4470/08/1770 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1. заборгованості в сумі 14685,98 грн., поштовою адресою відповідача зазначила: АДРЕСА_1. Як наслідок, у виконавчому листі Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року та винесеній на підставі нього постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270), в графі адреса боржника зазначено: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
З матеріалів даної адміністративної справи, а саме: свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.41) вбачається, що місцем проживання ФОП ОСОБА_1. є: АДРЕСА_2 Поряд з цим позивачем у позовній заяві (а.с.3) в даній справі поштовою адресою ФОП ОСОБА_1. зазначено: АДРЕСА_1. Судом також встановлено, що всю надіслану на адресу: АДРЕСА_1 поштову кореспонденцію, як по даній адміністративній справі, так і по виконавчому провадженню отримувала ФОП ОСОБА_1., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.15) та не заперечується представником позивача.
У відповідності до ч.1 ст.20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Таким чином, суд вважає, що ДПІ в Рівненському районі, звернувшись з виконавчим листом від 29.11.2011 року (заявою про примусове виконання рішення суду) до Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції реалізувала своє право, встановлене законом, на вибір місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ч.2 ст.20 Закону №606-XIV встановлено, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місцяпроживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Відтак, твердження відповідача про те, що виконавчі дії державним виконавцем провадяться не за місцем проживання боржника, суд вважає безпідставними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270), діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб визначений чинним законодавством, а тому підстави для визнання даної постанови протиправною і її скасування у суду відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції доведено перед судом та підтверджено належними доказами правомірність своїх дій щодо винесення та надсилання ФОП ОСОБА_1. постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012 року (ВП 32365270).
За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ткачук Н.С.