16 липня 2012 р. № 2а-2481/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого -судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судових засідань Якимець О.І.
представника позивача Величка Р.А.
представника відповідача Тістечка Ю.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - РР»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000282300, № 0000292300 від 20 березня 2012 року ,-
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат - РР»(далі -ТзОВ «Магнат - РР») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області, в якому, згідно уточнених позовних вимог просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо
висновків викладених в Акті № 322/23-0/33087083 від 05.03.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Магнат - РР»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011»щодо заниження податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 436597 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 261740 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 885 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 12625 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 136482 грн. за 1 квартал 2011 року в сумі 24865 грн.;
- визнати протиправними дії ДПІ у Жовківському районі Львівської області щодо
висновків викладених в Акті № 322/23-0/33087083 від 05.03.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Магнат - РР»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011»щодо заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 51763 грн., у тому числі у вересні 201 року на суму 28171 грн., у жовтні 2010 року на суму 7682 грн., у листопаді 2010 року на суму 5731 грн., в грудні 2010 року на суму 5818 грн., в січні 2011 року на суму 2778 грн., в липні 2011 року на суму 1583 грн.;
- скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000282300 та № 0000292300 від 20 березня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зсилається на те, що оскаржувані рішення прийняте на підставі висновка акта перевірки № 322/23-0/33087083 від 05.03.2012 року, в якому податковий орган зазначив про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами -ПП «Бізнесгруп», ПП «Версант», ТзОВ «Іртас», ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд. Позивач звертає увагу суду та той факт, що в акті перевірки зроблено висновок про те, що господарські операції між ними фактично не відбулись. Позивач вважає таку позицію недопустимою, на його переконання податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названими підприємствами, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і внаслідок помилкового розуміння норм цивільного законодавства дійшов до нічим не обґрунтованих висновків.. На підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Бізнесгруп», ПП «Версант», ТзОВ «Іртас», ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. З урахуванням наведеного просив позов задовольнити повністю.
Суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) замінив відповідача його правонаступником - державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснення надав аналогічні до поданих письмових заперечень, в яких зазначив, що аргументи, викладені в позовній заяві вважає такими, що не спростовують наявності виявленого порушення, зафіксованого в акті перевірки і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
ТзОВ «Магнат - РР» зареєстровано як юридична особа Жовківською районною державною адміністрацією 02.09.2004 року № 13981020000000038.
Основними видами діяльності ТзОВ «Магнат - РР»відповідно до довідки з управління статистики серії АА № 061358 від 07.04.2009 року є: здавання в оренду власного нерухомого майна, виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань, оброблення неметалевих відходів та брухту, оптова торгівля будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі, складське господарство (а.с. 27 Том 1).
30.09.2004 року ТзОВ «Магнат - РР»видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18506024.
У період з 24.01.2012 року по 13.02.2012 року ДПІ у Жовківському районі проводила планову виїзну перевірку ТзОВ «Магнат - РР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 року відповідно до затвердженого.
За наслідками перевірки складений Акт № 322/23-0/33080783 від 05.03.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Магнат - РР»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 року»(далі -Акт перевірки).
Під час перевірки встановлено порушення ТзОВ «Магнат - РР», а саме: пп.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чим ТзОВ «Магнат - РР»занижено податок на прибуток підприємства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011»щодо заниження податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 436597 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 261740 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 885 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 12625 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 136482 грн. за 1 квартал 2011 року в сумі 24865 грн. та завищено на загальну суму 55008 грн. в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 55008 грн.;
- п.п.1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 51763 грн., у тому числі у вересні 201 року на суму 28171 грн., у жовтні 2010 року на суму 7682 грн., у листопаді 2010 року на суму 5731 грн., в грудні 2010 року на суму 5818 грн., в січні 2011 року на суму 2778 грн., в липні 2011 року на суму 1583 грн.
На підставі Акта перевірки, ДПІ у Жовківському районі Львівської області винесла податкові повідомлення-рішення:
- № 0000282300 від 20.03.2012 року згідно якого збільшено ТзОВ «Магнат - РР»
суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 484523,00 грн., з яких за основним платежем -381589, грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -102934 грн.
- № 0000292300 від 20.03.2012 року, згідно якого збільшено суму грошового
зобов'язання ТзОВ «Магнат - РР»за платежем податок на додану вартість на загальну суму 64010,25 грн., з яких за основним платежем -51763 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -12247,25 грн.
Суд при вирішенні даного спору виходив з наступного.
ДПІ у Жовківськом урайоні Львівської області провівши опрацювання системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (додаток № 5»розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту») встановлює розбіжності між відображеними показниками ТзОВ «Магнат-РР»у складі податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Бізнесгруп».
Відповідно до даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, сума ПДВ, яка відображена у складі податкового зобов'язання за липень 2010 року ПП «Бізнесгруп»(код ЄДРПОУ 36828601) становить 00,00 грн. Таким чином відхилення ПК становлять за липень 2010 року 5742,19 грн. на користь Позивача.
Судом встановлено, що 1 липня 2010 року між ТзОВ «Магнат -РР»та ПП «Бізнесгруп»було укладено договір поставки товару № 6-07/10 відповідно до умов якого, ПП «Бізнесгруп»зобов'язується поставити і передати у власність ТзОВ «Магнат-РР»визначений договором мінеральний порошок, а ТзОВ «Магнат-РР»зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
На виконання умов цього договору ПП «Бізнесгруп»передало у власність ТзОВ «Магнат -РР»у відповідності до п. 2.1. договору поставки товару № 6-07/10 від 01 липня 2010 року на складі ТзОВ «Магнат - РР»(м. Львів, вул.. Городоцька, 367/2) товарно-матеріальні цінності (мінеральний порошок) на суму 34 453,16 грн., що потверджуються видатковою накладною № РН-7-17001 від 17 липня 2010 року та видатковою накладною № РН-7-28014 від 28 липня 2010 року.
Факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) також підтверджуються податковими накладними № 7170000001 від 17.07.2010р. та № 7280000011 від 28.07.2010 р. а також платіжними документами, які підтверджують факт оплати товару.
У відповідності до п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, заслуг);
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
В Акті перевірки ДПІ у Жовківському районі Львівської області приходить до висновку, що ТзОВ «Магнат - РР»неправомірно сформувало податковий кредит в сумі 5742,19 грн., оскільки у ПП «Бізнесгруп»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси..
З вказаними висновками суд не погоджується, оскільки відсутність трудових ресурсів, певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування тощо не можуть бути доказом неспроможності контрагента платника ПДВ виконати операції із надання поставок та придбання товарів (робіт, послуг), з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - платника ПДВ, позаяк не залежать від волі останнього.
З огляду на викладене вище, суд приходить до переконання, що ТзОВ «Магнат - РР»правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5742,19 грн. (у тому числі у вересні 2010 раку суму ПДВ 4908,86 грн., у тому числі у жовтні 2010 року 833,33 грн.) за період, який перевірявся, згідно податкових накладних № 7170000001 від 17.07.2010 року та № 7280000011 від 28.07.2010 року. Окрім цього, правомірно врахувало у склад валових витрат суму 28710 грн.
Щодо правовідносин ТзОВ «Магнат -РР та його контрагента «Версант»»:
В акті перевірки ДПІ у Жовківському районі Львівської області дійшла висновку про те, що згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, сума ПДВ, яка відображена у складі податкового зобов'язання за серпень 2010 року ПП «Версант»становить 00,00 грн. Відповідно відхилення ПК за серпень 2010 року становлять 11548,89 на користь ТзОВ «Магнат-РР». Зазначена розбіжність виникла внаслідок проведеної ДПІ у Франківському районі м. Львова документальної перевірки ПП «Версант». Крім того, висновок податкового органу про сумнівність підприємства - постачальника ПП «Версант», ґрунтується на тому, що ПП «Версант»на протязі періоду, що перевірявся для здійснення господарської діяльності не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку І на прибуток за 2009 - 2010 роки та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010р., який поданий з нульовими показниками. Згідно з даними поданого до ДПІ у Франківському районі м. Львова Податкового розрахунку ф. 1-ДФ за 2 квартал 2010 року загальна чисельність працюючих у ПП «Версант»становить 1 людина. Вищевикладені обставини на думку відповідача слугують висновку, що відповідні операції з придбання товару у ПП «Версант»документально не підтверджені, що не дає право ТзОВ «Магнат - РР»на податковий кредит в сумі ПДВ 11 548,89.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 «Про податок на додану вартість»платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету І відповідно до законодавства України.
Отже, посилання податкового органу на те, що право позивача на формування податкового кредиту не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгу визнається необгрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Версант»знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, (запис про анулювання свідоцтва платника податку внесено 25.02.11 року). Податкові накладні № 8130000001 від 13.08.2010 року та 8240000001 від 24.08.2010 року виписувались до моменту анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому ТзОВ «Магнат - РР»правомірно включив ПДВ в сумі 11 548,89 грн. до складу податкового кредиту згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»ТзОВ «Магнат-РР»у листопаді 2010 р. суму ПДВ 5818,43, у грудні 2010 р. суму ПДВ 5730,46 в результаті придбаного товару у ПП «Версант».
Висновки податкового органу про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в сумі 11 548,89 грн. по ПП «Версант»ґрунтуються лише на припущенні про неспроможність здійснити контрагентом ті господарські операції, які відображені в обліку суб'єкта господарювання - платника ПДВ, які, в свою чергу базуються на тому, що у контрагента відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи. Відсутність трудових ресурсів, певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування тощо не можуть бути доказом неспроможності контрагента платника ПДВ виконати операції із надання поставок та придбання товарів (робіт, послуг), з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - платника ПДВ, позаяк не залежать від волі останнього.
Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 у справі № 1-7/99, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому ( акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Через відсутність в діях позивача порушень чинного законодавства та, враховуючи індивідуальний характер відповідальності визначений Конституцією України, дії Відповідача є неправомірними.
Слід звернути увагу на те, що ТзОВ «Магнат - РР»01 серпня 2010 року, уклав договір поставки № 01-01/2010 з ПП «Версант».
На виконання п. 3.4. договору поставки № 01-01/2010 від 01 серпня 2010 року ПП «Версант»передав на склад Позивача (м. Львів, вул. Городоцька, 367/2) товарно-матеріальні цінності (мінеральний порошок) на загальну суму 69 293,33 грн. (шістдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 33 копійки), що підтверджуються наступними видатковими накладним: № РН-8-24001 від 24 серпня 2010 року; № РН-8-13001 від 13 серпня 2010 року.
Факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) також підтверджуються податковими накладними № 8130000001 від 13.08.2010 року та 8240000001 від 24.08.2010 року, а також платіжними документами, які підтверджують факт оплати товару.
Таким чином, віднесення суми ПДВ 11 548,89 грн. у тому числі у листопаді 2010 р. суму ПДВ 5818,43 грн., у грудні 2010 р. суму ПДВ 5730,46 грн. до податкового кредиту здійснено з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», окрім цього мав права на врахування у склад валових витрат суму 57444 грн. по проведеній господарській операції.
Щодо правовідносин ТзОВ «Магнат - РР»та ТзОВ «Іртас».
Як встановлено під час перевірки, ТзОВ «Магнат - РР»перераховано аванс ТзОВ «Іртас» за товар (комірка КСО) у вересні 2010 року на суму 9 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1583,33 грн. На перерахований аванс ТзОВ «Іртас»виписано податкову накладну - п/н № 72 від 28.09.2010 року на суму 9 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1583,33 грн. Згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»ТзОВ «Магнат-РР»віднесено у липні 2011 р. суму ПДВ 1583,33 грн. в результаті перерахованого авансу ТзОВ «Іртас» на, що було виписано податкову накладну - п/н № 72 від 28.09.2010 року на суму 9 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1583,33 грн.
ДПІ у Жовківському районі Львівської області в Акті перевірки зазначає, що згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, сума ПДВ, яка воображена у складі податкового зобов'язання за вересень 2010 року ТзОВ «Іртас»становить 00,00 грн. Відповідно відхилення ПК за вересень 2010 року становлять 1583,33 грн. на користь ТзОВ «Магнат-РР».
В ході перевірки відповідач також використовував матеріали ДПІ у Сихівському районі м. Львова, щодо документування безтоварних господарських операцій, нікчемних правочинів з ТзОВ «Іртас»»(код ЄДРПОУ 34419121) (акт від 17.02.2011 № 117/23-2/34419121).
В результаті вищезазначених обставин податковий орган дійшов до висновку, що операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Іртас»документально не підтверджені, що не дає права ТзОВ «Магнат - РР»на формування податкового кредиту в сумі 1583 грн.
У відповідності п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 1 та ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується саме платника податку і не може автоматично поширюватися на його контрагентів.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні (чи невідображенні) в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки інших платників.
Нормою ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами до бюджету податків чи наявність інших і їхніх порушень не може впливати на результати діяльності Товариства.
В Акті перевірки податковий орган посилається на листи БТІ, Головного управління Держкомзему у Львівській області, управління Державтоінспекції, в яких вказано, що ТзОВ «Іртас»не мало у власності та користуванні офісних та складських приміщень; не мало у власності та користуванні земельні ділянки;не мало автотранспортних засобів.
На підставі вищезазначених листів ДПІ у Жовківському районі Львівської області дійшов до висновку, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення дальності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже первинні документи представлені ТзОВ «Магнат - РР»до перевірки не підтверджують зв'язку витрат з господарською діяльністю підприємства.
Суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Жовківському районі м. Львова, з огляду на те, що відсутність у ТзОВ «Іртас»виробничих потужностей, складських приміщень та основних фондів, як таких, не спростовує факту придбання товару у контрагента позивача ТзОВ «Іртас»- згідно виписаної накладної № 91 від 21.09.2010 року та податкової накладної № 72 від 28.09.2010 року на суму 9 500,00 грн. в т.ч. ПДВ1583,33 грн. Відповідач не проаналізував та не довів необхідність їх наявності на праві власності у Контрагента для продажу товару (комірка КСО 386) Позивачу. Можливе не оформлення TзOB «Іртас»трудових або цивільно-правових відносин з найманими працівниками, тягне за собою юридичну відповідальність саме для цього суб'єкта і не може обмежувати право ТзОВ «Магнат - РР»на формування податкового кредиту внаслідок господарських операцій, які дійсно мали місце.
Водночас, відносини у сфері оподаткування регулюються пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказана норма фактично встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку та визначає, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств.
За змістом указаної норми відповідний податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податкову обліку фактичним обставинам.
ДПІ у Жовківському районі Львівської області належними та допустимими доказами, не доведено факт невідповідності задекларованих наслідків спірних господарських операцій на придбання товару ТзОВ «Магнат - РР»у податковому обліку фактичним обставинам, в той час як норма ст. 71 КАС України покладає обов'язок доведення цього на податковий орган як суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладеного вище, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Магнат - РР»виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, отриманої від ТзОВ «Іртас»та понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ., а отже ТзОВ «Магнат»правомірно відніс до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період , згідно податкової накладної № 72 від 28.09.2010 року. Зазначені обставини дають право ТзОВ «Магнат - РР»у липні 2011 р. включити ПДВ в сумі 1583,33 грн. до складу податкового кредиту, в результаті придбаного товару у ТзОВ «Іртас».
Щодо правовідносин ТзОВ «Магнат - РР»з ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд»..
Відповідач в Акті перевірки зазначає, що згідно даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, (додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту») встановлено розбіжності між відображеними показниками ТзОВ «Магнат-РР»у складі податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд», а саме : в липні 2010 року на суму ПДВ 13626,14 грн.; в серпні 2010 року на суму ПДВ 9 635,95 грн.; в вересні 2010 року на суму ПДВ 9627,42 грн.
ТзОВ «Магнат-РР»до складу податкового кредиту згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»включено у вересні 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 41613,44 грн., які виписані в липні, а саме податкова накладна від 17.07.2010 № 80-1 на суму 130488,64 грн., в тому числі ПДВ 21741,44 грн. та податкова накладна від 24.07.2010 № 93 на суму 119232,0, в тому числі ПДВ 19872,00 грн.
В Акті перевірки податковий орган зазначає, що сума ПДВ, яка відображена у складі податкового зобов'язання за липень 2010 року ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд»становить 27987,30 грн. Відповідно відхилення ПК становить за липень 2010 року 13626,14 грн.
Дане твердження Відповідача не відповідає дійсності, оскільки контрагент ТзОВ «Магнат - РР
«ЕкспертЛьвівмаркетбуд» згідно додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів »за липень 2010 року відображає 41613,44 грн., що відповідає сумі включення ТзОВ «Магнат - РР»до складу податкового кредиту.
ТзОВ «Магнат-РР»до складу податкового кредиту згідно додатку 5«Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»включено у вересні 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 39199,36 грн., які виписані в серпні, а саме: податкова накладна від 05.08.2010 № 104 на суму 144314,24 грн., в тому числі ПДВ 19136,00 грн. та податкова накладна від 06.08.2010 № 105 на суму 120380,16 в тому числі ПДВ 20063,36 грн.
Відповідач в акті № 322/23-0/33087083 від 05.03.2012 р. зазначає, що сума ПДВ, яка відображена у складі податкового зобов'язання за серпень 2010 року ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд»становить 29563,41 грн. Відповідно відхилення ПК становить за серпень 2010 року 9635,95 грн.
Дане твердження Відповідача не ззнайшло свого підтвердження, оскільки контрагент Позивача «ЕкспертЛьвівмаркетбуд»згідно додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів »за серпень 2010 року відображає 39199,36 грн., що відповідає сумі включення ТзОВ «Магнат - РР»складу податкового кредиту.
ТзОВ «Магнат-РР»до складу податкового кредиту згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»включено у жовтні 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 38422,56 грн., та січні 2011 року на суму ПДВ 14926,08 грн. які виписані у вересні 2010 року, а саме: від 15.09.2010 № 133 на суму 136428,48 грн., в тому числі ПДВ 22738,08 грн.; від 24.09.2010 № 141 на суму 94106,88 грн., в тому числі ПДВ 15684,48 грн.;н від 06.09.2010 № 128-1 на суму 89556,48 грн., в тому числі ПДВ 14926,08 грн.
Відповідач в Акті перевірки зазначає, що сума ПДВ, яка відображена у складі податкового зобов'язання за вересень 2010 року ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд»становить 43721,22 грн. Відповідно відхилення ПК становить за вересень 2010 року 9627,42 грн.
Таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки контрагент позивача «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» згідно додатку № 5 «Розшифровки додаткових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів »за вересень 2010 року відображає 53348,64 грн., що відповідає сумі включення позивача складу додаткового кредиту.
Згідно Акта перевірки, вбачається, що відповідачем для обгрунтування висновків про порушення нормподаткового законодавства використано акт ДПІ у Сихівському районі м.Львова, щодо документування безтоварних господарських операцій, нікчемних правочинів з ПП «ЕкспертЛьвівмаркетбуд»(акт від 05.08.2011 № 3003/23-209/35563037 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2011р.), при цьому, відповідачем вказано про те, що у вказаному акті «прописано нікчемні правочини». З огляду на це, можна дійти висновку про те, що доводи Акта перевірки позивача від 05.08.2011 року за № 3003/23-209/35563037 грунтуються виключно на відомостях актів перевірок контрагентів позивача, які містять самостійні доводи органів державної податкової служби про нікчемність господарських операцій, які вчинені ТзОВ «Віктор Ко»та ТзОВ «Іртас».
Однак, п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
З огляду на це, висновки про порушення податкового законодавства платником податків можуть ґрунтуватись виключно на аналізі первинної документації платника податків щодо якого проводиться відповідна перевірка.
Із змісту Акта перевірки вбачається, що збільшення грошових зобов'язань ТзОВ «Магнат - РР»грунтується виключно на самостійних висновках відповідача про нікчемність господарських операцій, в яких позивач виступав покупцем. При цьому, такі правочини, на думку відповідача, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України, оскільки порушують публічний порядок, і з огляду на ст.216 України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У ст.203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.
У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, чітко визначений ст.228 ЦК України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Польща Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п.18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 року № 9).
3 огляду на наведене, будь-які господарські операції Позивача не можуть бути
кваліфіковані за ст.228 ЦК України, отже і правові підстави для висновків про їх нікчемність на підставі вказаної норми - відсутні.
Таким чином, суд приходить до переконання, що ТзОВ «Магнат - РР»правомірно відніс до складу податкового кредиту сум ПДВ та не здійснював завищення податкового кредиту на суму ПДВ 32889 гри., а саме за вересень 2010 року на суму 23262 грн., за жовтень 2010 року на суму 6849 грн., за січень 2010 року на суму 2778 грн. по взаєморозрахунках з ПП «ЕкспертЛьвівМаркетБуд»..
ДПІ у Жовківському районі Львівської області в ході перевірки, встановлює порушення пп..5.3.9 п.5.3., пп..5.2.1. п.5.2., п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) Позивачем занижено податок на прибуток підприємства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 436 597 грн., у тому числі за 4 кв. 2009 року в сумі 261 740 грн., за 1 кв. 2010 року в сумі 885 грн. за 2. кв. 2010 року в сумі 12625 грн., за 3 кв. 2010 року в сумі 136482, за 1 кв. 2011 року в сумі 24865 грн. Та завищено на загальну суму 55 008 в тому числі за 4 кв. 2010 року в сумі 55008 грн.
Так, в ході перевірки відповідач встановлює, що позивачем згідно декларації з податку на прибуток за 2009 рік було задекларовано валових витрат 9 236 599 грн. , згідно даних перевірки 8189636,00 грн., що призвело на думку Відповідача заниження податку на прибуток підприємства за період 2009 року на суму 1 046 960 грн.
Згідно даних бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ «Магнат-РР», а саме аналіз рахунка: 20, 28, 65, 66, 92, 6414 за 2009 рік - валові витрати позивача за 2009 рік становлять 9613038,79 грн.
- Дт. 20 кр. 63 -4 757 614,76 грн. (матеріали які придбані для використання у господарській діяльності);
- Дт. 28 кр. 63 - 706 610, 44 грн. (товар який придбаний для використання у господарській діяльності);
- Дт. 92 кр. 15 - 528 578,00 грн. (витрати на покращення основних фондів в межах 10 % від
балансової вартості основних засобів на 01.01.2009 року);
- Дт. 92 кр. 31 - 3 299,16 грн. (послуги банку);
- Дт. 92 кр. 68-3 456 615,44 грн. (послуги сторонніх організацій, а саме: електроенергія,
газ, водопостачання, зв'язок, оренда обладнання для виробництва продукції);
- Дт. 81 кр. 66 - 65 560,76 грн. (заробітна плата);
- Дт. 82 кр. 65 - 24 428,53 грн. (податки з фонду заробітної плати);
- Дт. 84 кр. 641/4 - 70 331,70 грн. (місцеві податки).
У відповідності до п. 5.1. ст 5. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Положеннями п. 5.2. ст 5. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються:
пп. 5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
пп. 5.2.6. Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді, пп. 5.2.7. Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
В результаті самостійно виявлених помилок, ТзОВ «Магнат-РР»у відповідності з даними бухгалтерського та податкового обліку (підтверджені первинними документами) , а саме аналіз рахунка : 20, 28, 65, 66, 92, 6414 за 2009 рік, Позивач був вправі включити до складу валових витрат суму витрат, не віднесену до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді, а саме 376440 грн.
Як встановлено судом, відповідач при проведенні планової виїзної перевірки не врахував валових витрати підприємства за 2009 рік, що фактично становлять 9 613 038,79 грн. та підтверджені первинними документами (за попередні звітні періоди), котрі подавав позивач - не прийнялись відповідачем до уваги, що призвело до хибного висновку про відсутність підтверджуючих документів та заниження податку на прибуток підприємства за період 2009 року на суму І 046 960 грн.
Відповідач в Акті перевірки встановлює завищення валових витрат в 1 кв. 2010 року на суму 3540 грн., за 2 кв. 2010 року на суму 50500 грн., в 3. кв. 2010 року на суму 295024 грн. та в 1 кв. 2011 року на 99461 грн. - загальна сума за всі періоди становить 448525 грн.
Також в даному акті відповідач встановлює заниження валових витрат на суму 220028 грн. в тому числі за 4 кв. 2010 року на суму 220028 грн.
Отже проаналізувавши вищевикладені обставини вбачається, що не врахувавши суму невключених у 2009 році валових витрат, а саме 376440 грн. (що підтверджується первинними документами) Відповідач дійшов хибного висновку про завищення валових витрат в 2010 році в сумі 349 064 грн., в тому числі за 1 кв. 2010 року на суму 3540 грн., за 2 кв. 2010 року на суму j00 грн., в 3. кв. 2010 року на суму 295024 грн.
Випливає, що результаті самостійно виявлених помилок позивач у відповідності п. 5.2.7 ст. 5. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств » вправі включити до складу валових витрат 2011 року суму невключених валових витрат у наступні звітні періоди, а саме 247 404 грн.
Відповідач встановлює завищення валових витрат в 1 кв. 2011 року на суму 99 461 грн., дані викладені в акті не відповідають дійсності оскільки, як вбачається з вищезазначених розрахунків, Позивач був вправі включити до складу валових витрат суму витрат, не віднесену до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді, а саме 247 404 грн., а отже не міг завищити валові витрати на 99 461 грн.
Таким чином, податковий орган при проведенні перевірки не врахував валові витрати підприємства за 2009 рік та не взяв до уваги документи котрі подавав позивач за попередні звітні періоди, а тому висновки відповідача про відсутність підтверджуючих документів та заниження податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 436 597 грн., у тому числі за 4 кв. 2009року в сумі 261 740 грн., за 1 кв. 2010 року в сумі 885 грн. за 2. кв. 2010 року в сумі 12625 грн., за 3 кв. 2010 року в сумі 136482, за 1 кв. 2011 року в сумі 24865 грн., а отже Позивач правомірно відніс на валові витрати за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 на суму 436 597 грн., у тому числі за 4 кв. 2009 року в сумі 261 740 грн., за 1 кв. 2010 року в сумі 885 грн. за 2. кв. 2010 року в сумі 12625 грн., за 3 кв. 2010 року в сумі 136482, за 1 кв. 2011 року в сумі 24865 грн. не відповідають дійсності.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення якими визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість правомірними.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 165 КАС України, суд,-
адміністративний позов задовольнити повінстю.
Визнати протиправнимими висновки Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області викладені в Акті № 322/23-0/33087083 від 05.03.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Магнат - РР»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011».
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000282300 та № 0000292300 від 20.03.2012 року винесені Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - РР»сплачені судові витрати в сумі 2178 (дві тисячі сто сімдесять вісім) грн. 1 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження
Повний текст постанови виготовлений 20 липня 2012 року.
Суддя Мричко Н.І.