Ухвала від 12.07.2012 по справі К-28095/10-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. м. Київ К-28095/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010р.

у справі №2а-13192/09/1570

за позовом Приватного підприємства «Реалбуд-2007»(надалі -ПП «Реалбуд-2007»)

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (надалі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2009р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0005942310/0 від 13.07.2009р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010р., позов було задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0005942310/0 від 13.07.2009р.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є»за період з 01.07.2007р. по 30.08.2007р., про що складено акт №107/23-80-34930060.

Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 18942,00грн.

А саме, під час перевірки податковий орган поставив під сумнів правомірність та реальністі господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є», оскільки з протоколів допиту бухгалтера та директора ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є»слідує, що вказані особи не підписували бухгалтерських документів зазначеного контрагента позивача. Таким чином, відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав для віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що виписані невстановленими особами.

На підставі зазначених висновків прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005942310/0 від 13.07.2009р., яким позивачеві визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28413,00грн. у т.ч. за основним платежем -18942,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9471,00грн.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що в ході проведених перевірок та судового розгляду справи податковим органом не було представлено обґрунтованих доказів, які б свідчили про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких позивач формував податковий кредит відповідних періодів. При чому, відповідність зазначених податкових накладних приписам п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач не спростовує.

Натомість, матеріали справи свідчать, що 01.07.2007р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є»(Продавець) було укладено договір №28, згідно якого останнє зобов'язалось передати у власність ПП «Реалбуд-2007»належний йому товар в кількості, номенклатурі та по ціні вказаної в Специфікаціях (Додаток до договору), а ПП «Реалбуд-2007»зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар. Відповідно до п.2.2. вказаного договору, загальна сума договору складає 195000,00грн. в т.ч. ПДВ. Як додатки №1-10 до договору, між сторонами підписані специфікації щодо кількості, номенклатури та ціни відчужуваного товару.

На підтвердження здійснення поставки товарів ті їх оприбуткування згідно договору №28 від 01.07.2007р., між сторонами підписано видаткові накладні: №30 від 05.07.2007р., №59 від 26.07.2007р., №68 від 02.08.2007р., №68 від 02.08.2007р., №67 від 01.08.2007р., №54 від 24.07.2007р., №42 від 12.07.2007р., №83 від 15.08.2007р., №80 від 02.08.2007р., №73 від 10.08.2007р., №74 від 10.08.2007р. та №28 05.07.2007р. на загальну суму 113650,15грн. в т.ч. ПДВ -18941,70грн.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є»виписав податкові накладні №54 від 24.07.2007р., №42 від 12.07.2007р., №30 від 06.07.2007р., №28 від 05.07.2007р., №59 від 26.07.2007р., №67 від 01.08.2007р., №72 від 02.08.2007р., №0208-80 від 02.08.2007р., №68 від 02.08.2007р., №73 від 10.08.2007р., №74 від 10.08.2007р. та №83 від 15.08.2007р. на загальну суму 113650,15грн. в т.ч. ПДВ -18941,70грн.

Оплата поставленого товару за договором №28 від 01.07.2007р. здійснена позивачем у повному обсязі, про що в матеріалах справи свідчать копії платіжних доручень №186 від 23.07.2007р., №201 від 31.07.2007р., №188 від 24.07.2007р., №209 від 08.08.2007р., №215 від 09.08.2007р., №210 від 08.08.2007р., №216 від 09.08.2007р., №223 від 14.08.2007р. та №227 від 17.08.2007р. Суми податку на додану вартість, сплачені у з в'язку з придбанням товару на підставі вищевказаного договору, включені ПП «Реалбуд-2007»до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, сплативши вартість отриманого товару від ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є», позивач повністю виконав свої зобов'язання за договорами, сформував свої валові витрати і податковий кредит у відповідності до вимог п.п. 5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду

Таким чином, суди дійшли вірних висновків, що пояснення, надані посадовими особами ТОВ «Торговий Дім «Кураб'є»в ході розслідування кримінальної справи не є підставою для визнання вчинених вказаним суб'єктом господарювання з іншими особами юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини. При цьому, в ході судового розгляду справи встановлено, що протоколи допиту громадян не є належним доказом, а провадження в кримінальній справі, на яку посилався представник відповідача, закрито.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обгрунтованісті прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ М.І. Костенко

___________________ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак

Попередній документ
25406493
Наступний документ
25406495
Інформація про рішення:
№ рішення: 25406494
№ справи: К-28095/10-С
Дата рішення: 12.07.2012
Дата публікації: 16.08.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: