Cправа № 2a-0770/1661/12
Рядок статзвітності № 8.1.5
Код 05
20 липня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
при секретарі судового засідання Сабадаш В.І.
за участю сторін:
представника позивача -не з'явився;
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатській області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 34074,50 грн., -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 липня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 липня 2012 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та, змінивши позовні вимоги, остаточно просила суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 34074,50 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує наступне. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, згідно якої за період з липня по грудень 2010 року сплаті підлягало 29281,53 грн.. Однак нараховані суми відповідачем не сплачені. Крім того, 17 травня 2011 року позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0007691743, яким визначено суму штрафу у розмірі 698,64 грн.; № 0007711743, яким визначено суму штрафу у розмірі 3745,92 грн.; № 0007701743, яким визначено суму штрафу у розмірі 348,41 грн.. Вказані зобов'язання відповідачем не сплачені.
20 липня 2012 року до суду надійшла заява від представника позивача відповідно до якої останній просить розглянути дану адміністративну справу за наявними матеріалами без участі представника позивача (а.с. 34).
В судові засідання, що проходили 11 червня 2012 року та 20 липня 2012 року відповідач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований 16 квітня 1998 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, про що було видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 (а.с. 11).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є: 88000, АДРЕСА_1 (а.с. 10).
10 лютого 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік № 5084, згідно якої за період з липня по грудень 2010 року нараховано орендну плату в розмірі 29281,53 грн. (а.с. 12).
17 травня 2011 року позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0007691743, яким визначено суму штрафу за платежем «орендна плата з фізичних осіб»у розмірі 698,64 грн. (а.с. 14); № 0007701743, яким визначено суму штрафу за платежем «орендна плата з фізичних осіб»у розмірі 348,41 грн. (а.с. 15); № 0007711743, яким визначено суму штрафу за платежем «орендна плата з фізичних осіб»у розмірі 3745,92 грн. (а.с. 16).
Податковий борг в розмірі 34074,5 грн. підтверджується також розрахунком заборгованості та обліковою карткою платника (а.с.а.с. 9, 20, 21).
Відповідно до статті 14 частини 1 пункту 8 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ, що діяв на час виникнення спірних відносин, до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить також плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Відповідно до статті 14 частини 1 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII, що діяв на час виникнення спірних відносин, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 1 пункту 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III, який діяв на час виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до статті 1 пункту 1.3 Закону України № 2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до статті 5 пункту 5.1. Закону України № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до статті 5 пункту 5.4. підпункту 5.4.1. Закону України № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 287 пункту 287.3 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до статті 126 пункту 126.1 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 11,70,71,86,160-163 КАС України, суд -
Позовну заяву заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби -задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) податковий борг у розмірі 34074,50 (тридцяти чотирьох тисяч семидесяти чотирьох грн. 50 коп.) грн..
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий Гаврилко С.Є.