Постанова від 26.07.2012 по справі 2а/0470/6591/12

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6591/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є.

при секретаріВітушко Л.Г.

за участю:

представника позивача Рязанцевої А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2012 року №0000322301 на суму 5319,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 22.02.2012р. № 611/23-307/23824169 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011 року. Вважають дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення відповідачем було прийнято на підставі того, що податковими органами було встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" завищено податковий кредит на загальну суму 3546,00 грн., а саме у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 3546,00 грн. На думку, позивача, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки, позивач у жовтні 2011 року придбав у ФОП ОСОБА_1 Ноутбук HP EliteBook 2760, що підтверджується рахунком на оплату № ОВ91 від 13.10.2011р., платіжним дорученням № 1454 від 14.10.2011р., згідно якого позивач перерахував ФОП ОСОБА_1 21276,00 грн., та видатковою накладною №90 від 18.10.2011р., згідно якої ФОП ОСОБА_1 передав позивачу зазначений ноутбук. Крім того, придбаний ноутбук знаходиться в розпорядженні позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 10. Таким чином, на підставі зазначеного було фактично здійснено господарську операцію, а тому висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 3546,00 грн., а саме у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року є необґрунтованими. На підставі вищенаведеного просять суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, обставини викладені у позовній заяві підтвердила.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю, та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.78). Відповідачем надані до суду письмові заперечення на адміністративний позов відповідно до яких зазначено, що в ході перевірки позивача не було надано документів, що підтверджують транспортування товару. Також, до відповідача надійшов від Рокитнянської МДПІ акт перевірки від 15.12.2011р. про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за період з 01.03.2010р. по 01.12.2011р. Згідно висновків зазначеного акту перевірки, правочини укладені ФОП ОСОБА_1 мають ознаки нікчемності та є нікчемними. Позивачем не доведено факт фактичного отримання товару від ФОП ОСОБА_1 та правомірність включення до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року безпідставно віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 3546,00 грн. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" 01.06.1998р. зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.53).

ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (а.с.11).

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 14.02.2012р. №155 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб - інспектором податкової служби другого рангу Стрєлюхіним О.Ю. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011 року (а.с.10).

За результатами перевірки 22.02.2012р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено акт № 611/23-307/23824169 (а.с.10-19).

У ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011 року було встановлено порушення:

1) п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" завищено податковий кредит на загальну суму 3546,00 грн., а саме у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 3546,00 грн. (а.с.19).

На підставі акту перевірки, 12.03.2012р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0000322301 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" з податку на додану вартість в сумі 5319,00 грн. (а.с.9).

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" у жовтні 2011 року придбало у ФОП ОСОБА_1 Ноутбук HP EliteBook 2760.

За придбаний товар ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" було сплачено кошти відповідно до рахунку-фактурі № ОВ91 від 13.10.2011р. (а.с.30), та платіжного доручення № 1454 від 14.10.2011р., згідно якого позивач перерахував ФОП ОСОБА_1 21276,00 грн. (а.с.31).

Також, було виписано видаткову накладну №90 від 18.10.2011р., згідно якої ФОП ОСОБА_1 передав ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" Ноутбук HP EliteBook 2760 (а.с.32), та податкову накладну № 266 від 18.10.2011р. (а.с.33).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, сума податку на додану вартість за вищезазначеною податковою накладною ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість, дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що придбаний ноутбук знаходиться в розпорядженні позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 10 (а.с.34).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, у діях ТОВ "Роменський завод продовольчих товарів" при придбанні Ноутбуку HP EliteBook 2760 у ФОП ОСОБА_1 у жовтні 2011 року була наявна господарська мета, а саме, використання даного товару у господарській діяльності.

Отже, доводи представника відповідача стосовно нікчемності вказаного правочину є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Оцінуючи, докази дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2012 року №0000322301 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" з податку на додану вартість в сумі 5319,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 109,40 гривень.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року №0000322301 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" з податку на додану вартість в сумі 5319,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський завод продовольчих товарів" в рахунок повернення судового збору 109,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 липня 2012 року

Суддя Н.Є. Куделько

Попередній документ
25403206
Наступний документ
25403209
Інформація про рішення:
№ рішення: 25403208
№ справи: 2а/0470/6591/12
Дата рішення: 26.07.2012
Дата публікації: 22.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: