Справа № 2a-0770/3532/11
Ряд статзвіту № 8.2.3
Код - 11
21 травня 2012 року місто Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д. за участю секретаря судового засідання Луцанич А.М. та сторін, які беруть участь у справі:
представника позивача: Беран М.І.;
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 травня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 травня 2012 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області, в якому просило суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іршавському районі №4923582350 від 18.10.2011р.
20.12.2011р. представник позивача надав суду додаткове обґрунтування позовних вимог, якими уточнив позовні вимоги, а саме: просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іршавському районі №4923582350 від 18.10.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 05.10.2011р. по 07.10.2011р. працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р. у розмірі 121106,00 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок. За результатами перевірки складено Акт від 12.10.2011р. №904/23-50/32637362. На підставі зазначеного Акту 18.10.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №4923582350, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121106,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 60533,00 грн. Позивач не погоджується із висновками викладеними в Акті перевірки від 12.10.2011р., оскільки ТОВ «Вест Експрес»при визначенні податкового кредиту дотримувалось вимог ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і жодні порушення передбачені п. 198.6 ПК України позивачем не допускалися. Крім того, позивач вказує на неправомірність проведення перевірки, оскільки остання проводилася без відома директора ТОВ «Вест Експрес».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додатковому обґрунтуванню позовних вимог і просив суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду письмові заперечення згідно яких, позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у задоволенні останніх, виходячи з наступного. Позивач був повідомлений про проведення перевірки, що підтверджується копією Наказу про від 04.10.2011р. №448 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»із підписом головного бухгалтера ТОВ «Вест Експрес»Піскун М.Ф. про отримання наказу 05.10.2011р. та копією направлення на перевірку від 04.10.2011р. №391 з розпискою головного бухгалтера про пред'явлення направлення на перевірку та вручення наказу. Позивач безпідставно заперечує правомірність проведення перевірки, оскільки відповідно до пп. 78.1.8 п. 78 статті 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться за обставин, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Згідно з поданою позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2011р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 121106,00 грн. Крім того, відповідно до п. 200.1 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. В порушення вищевказаних пунктів підприємство включило до розрахунку бюджетного відшкодування суму 121106,00 грн. не оплачену в попередніх податкових періодах.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце і час судового засідання. Заява про розгляд справи без його участі до суду не надходила.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що працівниками Іршавської ДПІ в період з 05.10.2011р. по 07.10.2011р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Вест Експрес»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011р. у розмірі 121106,00 грн. Перевірка проводилася на підставі Наказу Іршавської ДПІ від 04.10.2011р. №448 та направлення на перевірку від 04.10.2011р. №391.
12.10.2011р. за результатами проведеної перевірки складено Акт №904/23-50/32637362 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вест Експрес»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011р.
18.10.2011р. Іршавською ДПІ, на підставі вищевказаного Акту, прийнято податкове повідомлення-рішення №4923582350, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121106,00 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 60553 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акта перевірки від 12.10.2011р. в якому зафіксовано порушення позивачем абз. «а»п. 200.4 ст. 200 ПК України. Згідно зазначеної норми: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. На думку відповідача, в порушення вищевказаної норми позивачем включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму 121106,00 грн. не оплачену в попередніх податкових періодах.
Суд приходить до переконання, що в даному випадку висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування не ґрунтуються на нормах законодавства України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 201.1 ст. 201, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Тобто, податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
13.03.2011р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ТОВ «Вест-Експрес»було укладено договір фінансового лізингу №LC4704-03/11 на підставі якого ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»24.06.2011р. передало у користування позивачу сідельний тягач Renault Magnum 480.19, 2011 р.в. Зазначене підтверджується №2487, актом прийому передачі від 24.06.2011р. та видатковою накладною від 24.06.2011р. №761.
24.06.2011р. ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»видало позивачу податкову накладну №2487 на загальну суму 963714,05 грн. (в т.ч. ПДВ в розмірі 160619,01 грн.).
Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, суд констатує, що позивач при розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в податковій декларації за липень 2011р. дотримався вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області №4923582350 від 18.10.2011р.
3.Стягнути із державного бюджету в особі Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
4.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Маєцька Н.Д.