26 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5409/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та Територіального управління в Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 510,00 грн. , -
15.05.2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та Територіального управління в Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 510,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що перевіркою додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було встановлено факт експлуатації Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, чим порушено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Згідно постанови про застосування фінансових санкцій №135827 від 12.01.2012 р. відповідач повинен був сплатити до державного бюджету адміністративно-господарський штраф в сумі 510,00 грн. за допущене ним порушення, проте добровільно суму штрафу не сплачує, що і стало підставою для зверення прокурора до суду з даним позовом.
Відповідач про дату та місце судового розгляду повідомлявся, але повернувся конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження з відміткою "за цією адресою вже рік не проживає".
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату та місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату та місце розгляду судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 (далі - Положення), Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту і зв'язку України і йому підпорядковується.
П. 4 Положення передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно з п. п. 2, 20, 27 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. За результатами перевірки складається акт. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до 29 Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
22.12.2011 р. державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Мулявко О. Б. та Смалюк О. І. проведено перевірку дотримання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час якої було встановлено факт експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, передбаченої ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За результатами перевірки складено акт № 023274 від 22.12.2011 р.
12.01.2012 р. начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, було винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 135827 в сумі 510,00 грн., яку направлено на адресу останнього для добровільного виконання та повернуто поштою за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи що позивачем правомірно визначено відповідачу фінансові санкції у сумі 510,00 грн., а доказів сплати до суду надано не було, позовні вимоги про стягення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та Територіального управління в Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 510,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету України (р/р 31118106700002, МФО 805012, ЗКПО 37988155, код штрафу 21081100, ГУДКСУ у Дніпропетровській області) адміністративно-господарський штраф за порушення вимог законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про застосування фінансових санкцій від 22.01.2012 р. № 135827 на суму 510,00 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Р.З. Голобутовський