23 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1951/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 2210,00 грн.,
Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, застосованих згідно постанов від 27.01.2012 року №130027 та №130026 в сумі 2210,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні державного контролю за автомобільними перевізниками позивачем проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт №056378 від 20.01.2012 року, у якому зафіксовано факт вчинення відповідачем правопорушень, відповідальність за які передбачена абзацами 3, 4, частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
На підставі акту перевірки, позивачем винесені постанови від 23.01.2012 року №130027 та №130026, якими до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 2210,00 грн. Оскільки у визначений законом строк ОСОБА_1. фінансові санкції в добровільному порядку не сплатив, прокурор просить суд стягнути з відповідача фінансові санкції в повному обсязі.
Ухвалою судді від 27.06.2012 року в даній адміністративній справі відкрите скорочене провадження відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
27.06.2012 року ухвала судді від 27.06.2012 року про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, направлена на адресу державної реєстрації відповідача, повернулася з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частиною 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження та про наслідки неподання заперечень проти позову. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що 20.01.2012 року в м. Луцьку державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. В результаті перевірки транспортного засобу марки Skoda Fabia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1., і яким на момент перевірки керував водій ОСОБА_1., обладнаному як легкове таксі, виявлено факт надання послуг з перевезення пасажирів без наявності ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів на таксі, а також ліцензійної картки.
За результатами перевірки складено акт №056378 від 20.01.2012 року.
За порушення законодавства України про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена абзацами 3, 4 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області від 23.01.2012 року №130027 до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн., та постановою від 23.01.2012 року №130026 - в сумі 510,00 грн., на загальну суму 2210,00 грн.
Згідно зі статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до частини восьмої даної норми Закону документами, що дають право здійснювати автомобільні перевезення для автомобільного самозайнятого перевізника є: ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
Пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, а пунктом 15 вказаного порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, в тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного самозайнятого перевізника - ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
В порушення зазначених вимог під час перевірки не було надано ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб.
Абзацом третім частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що у випадку надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Абзацом четвертим частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що відповідачем суму фінансової санкції в розмірі 2210,00 грн. не сплачено, постанови про застосування фінансових санкцій не оскаржені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підставні та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження в адміністративних справах, передбачених пунктами 1,3,4 частини першої статті 183-2.
Отже, постанова підлягає до негайного виконання.
Керуючись статтями 158-163, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід держави 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 00 коп. фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А. Лозовський