про залишення позовної заяви без розгляду
м.Вінниця
06 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/3139/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
позивача: Спірідонов В.В.
відповідача: Макушинська К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Джерело"
до: Державної виконавчої служби України
про: визнання протиправними дій та скасування рішення, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Джерело» (в подальшому - позивач) до Державної виконавчої служби України (в подальшому - відповідач), у якій позивач просить визнати дії щодо винесення 23.05.2012р. постанов про поновлення виконавчих проваджень №24941026, №24932079, №24941862, №24942411, №24934298, №24940562, №24941448 та скасувати постанови від 23.05.2012р. про поновлення виконавчих проваджень №24941026, №24932079, №24941862, №24942411, №24934298, №24940562, №24941448
Ухвалою суду від 03.07.2012р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0270/3139/12 та призначено попереднє судове засідання.
В попередньому судовому засіданні 06.07.2012р. суд поставив на розгляд питання дотримання позивачем строків звернення до суду.
Представник відповідача вважає, що десятиденний строк звернення до суду позивачем пропущений без поважних причин, тому просить застосувати наслідки передбачені ст. 100 КАС України.
На думку позивача строки звернення до суду ним не пропущено, оскільки до суду звернувся з позовом 02.07.2012р., а про поновлення виконавчих проваджень №24941026, №24932079, №24941862, №24942411, №24934298, №24940562, №24941448 дізнався 29.06.2012р. в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. Крім того, зазначав що в даному випадку мають застосовуватись загальні строки звернення до суду, оскільки відповідач - Державна виконавча служба України не є органом примусового виконання, тому позов подано без врахування особливостей встановлених ст. 181 КАС України. Зокрема, посилався на норми Закону України «Про державну виконавчу службу», в якому вказано, що примусове виконання рішень в Україні покладено на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та визначено, що завданням цієї служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. При цьому звертав увагу, що до завдань новоствореної Державна виконавча служба України не відноситься здійснення примусового виконання рішень.
Визначаючись щодо повноважень та завдань державної виконавчої служби України, суд бере до уваги наступне.
За змістом положень Закону України «Про державну виконавчу службу» виконання судових рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Статтею 1 Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено утворити, зокрема, Державну виконавчу службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів.
Пунктом 5 зазначеного Указу Президента України встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.
Указом Президента України від 06 квітня 2011 року затверджено Положення про Державну виконавчу службу України.
Відповідно до названого Положення до основних завдань Державної виконавчої служби України поміж іншого віднесено реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень; забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.
Державна виконавча служба України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- організовує у межах своїх повноважень виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, додержання прав і свобод людини та громадянина, здійснює контроль за їх реалізацією;
- забезпечує здійснення державними виконавцями заходів примусового виконання рішень, передбачених законами;
- здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями.
Як повідомив у судовому засіданні представник Державної виконавчої служби, станом на час розгляду справи судом, Державна виконавча служба здійснює покладені на неї повноваження та функції, оскільки уже створено її матеріальну базу, сформовано структуру та заповнено штат працівників. Водночас Державна виконавча служба України продовжує виконувати виконавчі документи, які перебували на виконанні в Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Визначаючись щодо дотримання позивачем строків на звернення, суд виходить з наступного.
Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено альтернативний порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, який залежить від статусу суб'єкта оскарження у виконавчому провадженні. У межах цього дослідження увага звертається на судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, а тому потребує визначення коло осіб, які наділені правом звернення до суду.
Цією статтею визначено три групи осіб, які можуть оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. До них належать сторони виконавчого провадження, інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій. Такі ж групи осіб визначено у частині першій статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. яка передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
В даному випадку, позивач є учасником даних виконавчих проваджень (боржником), а тому даний адміністративний спір підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених ст. 181 КАС України.
Так, п. 1 ч. 2 ст. 181 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача в судовому засіданні в своїх поясненнях підтвердив, що на час звернення ним до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом від 12.06.2012р. по справі №2а/0270/2715/12 йому було відомо про поновлення виконавчих проваджень №24941026, №24932079, №24941862, №24942411, №24934298, №24940562, №24941448 та винесення оскаржуваних постанов від 23.05.2012р.
Таким чином, про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач вже був обізнаний 12.06.2012 року, проте до суду звернувся лише 02.07.2012 року, тобто з порушенням десятиденного строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 181 КАС України.
Відповідно ч. 1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Натомість, позивач не навів жодної поважної причини пропуску строку звернення, які є об'єктивно непереборними обставинами, і які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду в межах строку, визначеного ст. 181 КАС України.
Згідно зі ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Жодних інших поважних обставин, що зумовили пропуск строку звернення до суду позивачем не наведено та судом не встановлено.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі поданої ним позовної заяви та доданих до неї матеріалів та клопотання не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 181, 160, 165 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
Позовну заяву приватного підприємства "Джерело" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та скасування постанов від 23.05.2012р. про поновлення виконавчих проваджень №24941026, №24932079, №24941862, №24942411, №24934298, №24940562, №24941448 залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна