12 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4549/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛяшко О.Б.
при секретаріХалатур Р.В.,
за участю:
позивача представника відповідача1 представника відповідача 2 ОСОБА_3., Борисенка А.О., Мазуркевич А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення грошової компенсації за період вимушеного прогулу
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому, з рахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати наказ № 593 від 22.03.2012 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника командира полку ПС Дніпропетровського МУ підполковника міліції ОСОБА_3», визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 22.03.2012 року № 54 о/с дск «по особовому складу» в частині звільнення в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», підполковника міліції - ОСОБА_3 (М-059048), заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління з 22.03.2012 року, зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_3 на посаді заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління з 23.03.2012 року, стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 23 березня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ № 593 від 22.03.2012 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника командира полку ПС Дніпропетровського МУ підполковника міліції ОСОБА_3». та наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 22.03.2012 року № 54 о/с дск «по особовому складу» в частині звільнення в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», підполковника міліції - ОСОБА_3 (М-059048), заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління з 22.03.2012 року винесені незаконно, оскільки позивач не порушував службової дисципліни та вимог чинного законодавства, про що свідчать постанова старшого слідчого прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Мачушак О.В. від 13.03.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України, постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2012 року, якою позивача не притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, та фактичні обставини , які не містять ознак порушення службової дисципліни.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення, у яких вказав, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ позивача став висновок службового розслідування від 22.03.2012 року, проведеного ССГР ВКЗ Дніпропетровського МУ ГУМВС щодо порушення службової дисципліни заступником командира полку патрульної служби Дніпропетровського МУ підполковником міліції ОСОБА_7 Вважає, що приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 з органів внутрішніх справ Головне управління МВС України в області діяло у межах своєї компетенції і керувалось нормами, які регулюють проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому воно здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Представник Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення, у яких зазначено, що ОСОБА_3 було грубо порушено службову дисципліну, а тому його звільнення з органів внутрішніх справ здійснено у відповідності з вимогами чинного законодавства України, яке регулює проходження служби в органах внутрішніх справ, оскільки ним вчинено дії, які суперечать завданню правоохоронних органів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей у трудовій книжці БТ-ІІ № 2254482 ОСОБА_3 21.03.1994 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ Наказом від 04.04.1994 № 15 о/с, а 22.03.2012 року звільнений з органів внутрішніх справ Наказом ГУМВС України від 22.03.2012 року № 54 о/с ДСК.
Згідно з Наказом № 54 о/с ДСК від 22.03.2012 року ГУМВС України в Дніпропетровській області підполковника міліції ОСОБА_3 (М-0590048) заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління, з 22 березня 2012 року, звільнено у запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни).
Судом, на підставі матеріалів службового розслідування та на підставі пояснень позивача, встановлено, що у листопаді 2011 року до ОСОБА_3 звернувся його знайомий гр. ОСОБА_8 з проханням допомогти у поновленні посвідчення водія гр. ОСОБА_9, після чого, у лютому 2012 року позивач зустрівся з гр. ОСОБА_9, який передав ОСОБА_3 необхідні документи для поновлення посвідчення водія та грошові кошти в сумі 200 грн. на оплату витрат, пов'язаних з відновленням медичної довідки. 06.03.2012 року гр. ОСОБА_9, при зустрічі з позивачем, передав останньому попередньо узгоджену суму 3500 грн. для оплати витрат офіційних послуг ДАІ щодо відновлення посвідчення водія. Цього ж дня о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3 дбровільно видав прибулим працівникам УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України та прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська вищезазначені грошові кошти в сумі 3500 грн.
За даним фактом 13.03.2012 року прокуратурою Красногвардійського району м. Дніпропетровська на підставі ст. 6 п. 2 Кримінально-процесуального кодексу України відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України.
22.03.2012 року прокурором Красногвардійського району м. Дніпропетровська стосовно ОСОБА_3 складено протокол про порушення ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ч. 2 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який направлений до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду та 09.04.2012 року повернутий судом до прокуратури для опрацювання.
Старшим інспектором ССГР ВКЗ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції Симоненко І.С. 23.03.2012 року складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником командира полку патрульної служби Дніпропетровського МУ підполковником міліції ОСОБА_3
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області № 593 від 22 березня 2012 року притягнено до дисциплінарної відповідальності заступника командира полку патрульної служби Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області підполковника міліції ОСОБА_3, за порушення службової дисципліни, що виразилося у неслужбових відносинах з гр. ОСОБА_9 та звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Судом встановлено, що згідно висновку попереднього атестування від 26.04.2011 року ОСОБА_3 займаній посаді відповідає. За час служби в органах внутрішніх справ та на займаних посадах зарекомендував себе як професійно грамотний керівник, який здатний швидко мобілізувати підлеглих та направити на виконання поставлених завдань. Сумлінно ставиться до виконання своїх функціональних обов'язків, успішно їх виконує. Нормативні документи, які регламентують діяльність ОВС, знає та вірно використовує на практиці. Завдання по боротьбі зі злочинністю, які стоять перед правоохоронними органами, розуміє вірно. Набутий у роботі досвід уміло використовує у своїй діяльності та передає молодим співробітникам. Добрі знання форм і методів роботи, нормативних документів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, поєднані з умінням перетворювати їх на конкретні справи, дозволяли йому та підрозділам, якими він керував, досягати позитивних показників у роботі. Почуття відповідальності за доручену справу розвинуто. Вимогливий до себе та підлеглих. Працелюбний та енергійний. Користується авторитетом серед співробітників. У поводженні з громадянами ввічливий, тактовний. За характером спокійний, врівноважений. Відданий справі служіння українському народу. В роботі з особистим часом не рахується. У спілкуванні з громадянами доброзичливий, виявляє культуру і тактовність. Уміє зберігати державну та службову таємницю. Підтягнутий, фізично добре розвинений, вільно володіє табельною зброєю та прийомами самозахисту. Українською мовою володіє вільно. У стосунках з колегами додержується взаємоповаги. Вміє згуртувати колектив на вирішення поставлених завдань. Вимогливість успішно поєднує з турботою про підлеглих. Службові відносини будує на підставі статутів ОВС України. Згідно свідчень позивача, що не спростовувались представниками відповідачів, ОСОБА_3 неодноразово заохочувався за сумлінне виконання службових обов'язків, однак і мав дисциплінарні стягнення.
Відповідно до довідки № 30ф/288 від 23.05.2012 року середнє місячне грошове забезпечення ОСОБА_3 станом на 22.03.2012 року складає 1660,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями позивача у судовому засіданні, останній, при зносинах з ОСОБА_9 та отриманні від нього грошових коштів, не мав наміру збагачення та його дії спрямовувались лише на допомогу юридично не обізнаному вищевказаному гр. ОСОБА_9 щодо врегулювання питання повернення посвідчення водія шляхом офіційного внесення грошових коштів до каси відповідної Державної автомобільної інспекції.
Крім того, відмова у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України та відсутність рішення суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення також свідчать про відсутність порушення ОСОБА_3 норм діючого законодавства.
Відповідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 3 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII, діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Частиною 1 статті 1 та статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV, визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до норм пп. «є» п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Відповідно положень ст. 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України. Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно ч. 1 ст. 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
Згідно п. 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року, задачами службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне дослідження обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (в подальшому - працівники органів внутрішніх справ), виявлення причин та умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування діючих нормативних актів з тим, щоб кожен, хто скоїв порушення, був притягнутий до справедливої відповідальності і ні один невинний не був притягнутий до відповідальності. Службове розслідування повинно сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, вихованню особового складу органів внутрішніх справ в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства.
Підпунктом 7.3 пункту 7 вищевказаної інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є заяви, скарги та листи громадян. А підпунктом 14.8 п. 14 встановлено, що посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, за бажанням на те останньої. якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.
Відповідно п.п. 7, 9-11 Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, працівники органів внутрішніх справ зобов'язуються керуватися у службовій діяльності і повсякденному житті та поведінці системою наступних етичних норм: у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, зокрема мовної; критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працювати над самовдосконаленням, підвищенням свого професійного та загальнокультурного рівня; стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою і народом України захищати законні права і інтереси громадян. Всіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення; у разі недотримання взятих зобов'язань бути готовими понести відповідальність, передбачену законодавством України, іншими чинними нормативними актами, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ.
Згідно положень Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затверджено наказом МВС України № 18 від 11.01.1996 року, громадянин України, який вирішив присвятити своє життя службі в органах внутрішніх справ, добровільне бере на себе обов'язок служити Закону, виконувати вимоги Присяги, додержуватись високоморальних норм поведінки. Працівник органів внутрішніх справ повинен постійно пам'ятати, що він є представником органів влади, і бути гідним довір'я народу. При виконанні службових обов'язків та у повсякденному житті працівник органів внутрішніх справ повинен своїми вчинками та поведінкою, способом життя стверджувати високі принципи безкорисливості, чесності та скромності у громадському та особистому житті, нетерпимо ставитись до будь-яких аморальних проявів, активно боротися з цими явищами в колективах органів внутрішніх справ.
Наведені вище обставини та норми чинного законодавства свідчать про відсутність порушення ОСОБА_3 службової дисципліни, присяги працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівника ОВС, Дисциплінарного статуту ОВС.
Таким чином, доводи відповідачів, наведені в обґрунтування законності оскаржуваних рішень щодо притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності з підстав порушення останнім високоморальних норм поведінки та резонансу від події наведених зносин ОСОБА_3 з особою ОСОБА_9, - фактично викликані необґрунтованими припущеннями самого ОСОБА_9 щодо порушення його прав та законних інтересів ОСОБА_3, які стали підставою для звернення до органів внутрішніх справ з відповідною заявою, - не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються встановленими судом фактичними обставинами і доказами, що їх підтверджують.
З огляду на викладене, суд вважає, що під час проведення службового розслідування відносно заступника командира полку ПС Дніпропетровського МУ підполковника міліції ОСОБА_3, старшим інспектором ССГР ВКЗ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції Симоненко І.С. не досліджено всіх фактичних обставин, не враховано особистість позивача, його моральні якості та не враховано постанову старшого слідчого прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Мачушака О.В. від 13.03.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого, ст. 368 КК України та відсутність рішення суду щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що призвело до прийняття необ'єктивних та помилкових рішень, що є підставою для їх скасування.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9 у п. 32 вказано, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника.
Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про міліцію» визначено, що працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Відповідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу проводиться відповідно до абзацу «з» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Суд вважає, що підполковника міліції ОСОБА_3 необхідно поновити на роботі на посаді заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 березня 2012 року по 12 червня 2012 року. Виплата за час вимушеного прогулу повинна проводитись з урахуванням середньої заробітної плати з відрахуванням фактично отриманого доходу особи за весь цей час на іншій роботі.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Позивач у даній справі є звільненим від сплати судового збору, оскільки публічна служба, зокрема в органах внутрішніх справ, є оплатною та є різновидом трудової діяльності, а отже наведені норми Закону України «Про судовий збір» поширюються на норми щодо публічної служби.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 593 від 22.03.2012 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника командира полку ПС Дніпропетровського МУ підполковника міліції ОСОБА_3».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 22.03.2012 року № 54 о/с дск «по особовому складу» в частині звільнення в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», підполковника міліції - ОСОБА_3 (М-059048), заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління з 22.03.2012 року.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_3 на посаді заступника командира з кадрового забезпечення полку патрульної служби Дніпропетровського міського управління з 23.03.2012 року.
Стягнути з Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі середнього грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 23 березня 2012 року по 12 червня 2012 року.
Звернути постанову суду до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко