Ухвала від 28.07.2012 по справі 2-1893/11

РІШЕННЯ Справа №2-1893/11р.

Іменем України

13 грудня 2011 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до TOB "Виробничо-комерційна фірма "Престиж" «Про усунення перешкод в користуванні майном», -

встановив:

Позивачі 09.03.2010р. звернулися до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обгрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що рішенням Дніпропетровської міськради №73/28 від 13 лютого 2008р. їм було передано в спільну оренду земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,8423га та 0,1213га. На підставі цього рішення були укладенні договори оренди земельних ділянок. Але до теперішнього часу на території земельної ділянки площею 0,1213га розташовані металеві рекламні щити на бетонних тумбах площею 4,5кв.м., що належать TOB "Виробничо-комерційна фірма "Престиж", які створюють перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки. Дозволу на розміщення рекламних конструкцій на даній земельній ділянці відповідачі не мають та договору про суборенду не укладали. З цього приводу вони неодноразово зверталися до КП "Адміністративно-технічного управління" Дніпропетровської міськради про зобов'язання відповідача здійснити демонтаж рекламних конструкцій, але їм було відмовлено. У зв'язку з викладеним просять зобов'язати TOB "Виробничо-комерційна фірма "Престиж" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов'язання відповідача здійснити демонтаж рекламних конструкцій.

В судове засідання сторони не з'явилися, в поданих до суду заявах позивачі позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити та розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим судом ухвалено про заочний розгляд відповідно до ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачами на підставі рішення Дніпропетровської міськради від 13.02.2008р. №73/28 (а.с.5-6) було укладено 06 травня 2008р. договори оренди:

- земельної ділянки загальною площею 0,8423га з ОСОБА_1, площею частки за яку справляється орендна плата 37,5% або 0,3158га (а.с.9-12) та земельної ділянки загальною площею 0,1213га, площею частки за яку справляється орендна плата 37,5% або 0,0455га (а.с.23-26);

- земельної ділянки загальною площею 0,8423га з ОСОБА_3, площею частки за яку справляється орендна плата 2,75% або 0,0232га (а.с.36-39 та земельної ділянки загальною площею 0,1213га, площею частки за яку справляється орендна плата 2,75% або 0,0033га (а.с.52-54);

- земельної ділянки загальною площею 0,8423га з ОСОБА_4, площею частки за яку справляється орендна плата 34,75% або 0,2927га (а.с.64-67) та земельної ділянки загальною площею 0,1213га, площею частки за яку справляється орендна плата 34,75% або 0,0422га (а.с.79-82);

- земельної ділянки загальною площею 0,8423га з ОСОБА_2, площею частки за яку справляється орендна плата 25% або 0,2106га (а.с.91-94) та земельної ділянки загальною площею 0,1213га, площею частки за яку справляється орендна плата 25% або 0,0303га (а.с.132-135).

На виконання умов вказаних договорів позивачам фактично було передано зазначені земельні ділянки в користування, про що того ж 06 травня 2008р. було складено акти приймання-передачі земельних ділянок (а.с.13,27,40,55,68,83,95,136).

Згідно зі ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із копій договорів оренди вони пройшли відповідну державну реєстрацію.

Також судом встановлено, що на орендованих позивачами земельних ділянках розміщено «спеціальні конструкції для розміщення реклами», що належать ТОВ «ВКФ «Престиж». Таке розміщення вищевказаних конструкцій позивачі вважають протиправним, таким, що суперечить вимогам Законів України «Про рекламу»та «Про оренду землі», оскільки воно не погоджувалось із ними, зменшує корисну площу земельної ділянки, переданої їм в оренду, та заважає технологічному циклу, внаслідок чого в користуванні земельною ділянкою їм створюються перешкоди.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про рекламу»та Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

У п.10 вищевказаного рішення Дніпропетровської міськради від 13.02.2008р. про передачу земельних ділянок позивачам в оренду зазначено, що за виконавчим комітетом Дніпропетровської міськради залишається право встановлення реклами, розміщення для загальноміських потреб малих архітектурних форм та міських інженерних мереж і споруд, а також право на виконання зазначених робіт без узгодження із землекористувачами за умови збереження технологічного циклу.

А як зазначили позивачі у позові відповідачем було отримано дозвіл за №1052/15 від 28.11.2003р.на розміщення зовнішньої реклами, що був виданий йому виконавчим комітетом Дніпропетровської міськради.

Про те, що належні відповідачеві «спеціальні конструкції для розміщення реклами»заважають технологічному процесу позивачі, всупереч вимогам ст.ст.10,60 ЦПК України, належних та допустимих доказів суду не надали. Також, як зазначалось вище, дозвіл на їх встановлення відповідач отримав в 2003р., тобто до передачі землі в оренду позивачам, приймаючи земельну ділянку в користування (оренду) позивачі знали про знаходження вказаних конструкцій на цій земельній ділянці, заперечень проти чого не висловлювали, мали можливість спланувати так званий технологічний цикл з урахуванням цього.

Таким чином вимоги позивачів є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до TOB "Виробничо-комерційна фірма "Престиж" «Про усунення перешкод в користуванні майном»- відмовити.

Строк апеляційного оскарження рішення -10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя