Провадження № 22ц/2090/3426/2012 Головуючий 1 - інстанції -Подус А.С.
Справа № 2/2011/388/2012 Доповідач - Зазулинська Т.П.
Категорія -захист честі та гідності
18 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі та гідності, відшкодування матеріальних збитків та компенсацію моральної шкоди,-
У жовтні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 13794,22 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В обґрунтування позову посилався на те, що його мати -ОСОБА_6 мешкає за адресою АДРЕСА_1, її сусідом є ОСОБА_5 Через побутові підстави, зокрема спори щодо меж земельних ділянок домоволодінь, між сусідами виникли стійкі неприязні відносини. З цих мотивів ОСОБА_5 неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявами про злочини, нібито вчинені ним. Через це він змушений був постійно з»являтися на допити, доводити свою невинність у вчиненні злочинів, що призвело до погіршення здоров'я та моральних страждань. Крім повідомлень у правоохоронні органи, відповідач неодноразово повідомляв в усній формі неправдиві факти про нього членам родини знайомим,зокрема його дружині ОСОБА_7, її матері ОСОБА_8 його знайомому ОСОБА_9
Неправомірні дії ОСОБА_5 з поширення неправдивих відомостей, які порочать його честь і гідність призвели до стресу дружини, у якої зникло грудне молоко і вона не змогла годувати їх сина, наклепи відповідача чула також його неповнолітня донька, що викликало у неї тяжкий емоційний стан і стало причиною психологічного розладу.
Все це призвело його до стійкого стану психоемоційного стресу, значно погіршило здоров»я викликало необхідність неодноразового стаціонарного лікування, посиленого харчування.
У червні 2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 13525,71 грн. та моральну в сумі 38361,60 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення є незаконним та необгрунтованим.
Зазначає, що висновок суду з приводу того, що допитані у якості свідків його дружина ОСОБА_7 та друг - ОСОБА_9 підтвердили факти особистих неприязних стосунків між сторонами, однак не пояснили, яку саме інформацію про ОСОБА_4, коли, при яких обставинах їм повідомив ОСОБА_5, не відповідає дійсності.
Не погоджується і з висновком суду щодо відсутності причинного зв'язку між станом його здоров'я та діями відповідача, які є протиправними, та зазначає, що з медичних документів, наданих суду, вбачається, що погіршення його здоров'я є наслідком перенесеного ним стресу.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 просить відмовити у її задоволенні і залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги .
Заслухавши доповідь судді; пояснення представників сторін; перевіривши матеріали справи; доводи апеляційної скарги і заперечень на скаргу, судова колегія доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного
Відповідно доч.ч.1,3 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г)поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності ( неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій ( наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. немайнове право.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди,заподіяної такими порушеннями як фізичній та к ф юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності дол. Загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз»яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у с правах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди ( з подальшими змінами). ( п.п.15,16,27)
У п.5 вказаної постанови вказано, що у відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної( немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її щзаподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останього в її заподіюванні. Суд, зокрема, повинен з»ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні та ін.
За змістом ст. 297 ЦК України та, виходячи із зазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України звернення громадян до правоохоронних органів про захист своїх прав не може вважатися поширенням неправдивих відомостей.
Звернувшись до суду з позовом ОСОБА_4 не вказав у своїй заяві які саме звернення ОСОБА_5 до правоохоронних органів містили недостовірну інформацію щодо нього, в чому саме полягала така інформація.
Надана ним медична документація щодо стану здоров»я, та докази придбання лікарських препаратів не містять висновків про причинний зв»язок стану здоров»я позивача з неправомірними діями відповідача.
Доказів, які б свідчили про поширення відповідачем недостовірних, неправдивих відомостей щодо нього серед інших осіб, позивачем також не надано. Допитані в якості свідків дружина позивача ОСОБА_7 та його друг ОСОБА_12 підтвердили існування між сторонами особистих неприязних стосунків, але пояснень про те яку саме неправдиву інформацію щодо позивача і за яких обставин їм повідомляв відповідач,суду не надавали.
За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відсутній сам факт поширення недостовірної інформації, а відтак не мав підстав для задоволення позову і в частині відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 не спростовують висновків суду; не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому , відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, судова колегія відхиляє скаргу і залишає рішення районного суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,319,324 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя - Судді колегії -