Провадження № 22ц/2090/3474/2012 Головуючий 1-інстанції -Ткаченко О.А.
Справа № 2025/2-1359/11 Доповідач -Зазулинська Т.П.
Категорія -договірні
12 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2011 року позивач звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 185328,47 грн. за кредитним договором № 4627085039006693 від 21 березня 2007 року та судові витрати в сумі 1820 грн.
В обґрунтування позову зазначав що 21 березня 2007 року з ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 4627085039006693, згідно якому відповідачу наданий кредит у розмірі 88336,02 грн. на термін до 20 березня 2014 року. В порушенні умов договору відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого станом на 26 серпня 2011 року утворилась заборгованість в сумі 185328,47 грн., яка складається з : 74548,63 грн. -заборгованість за кредитом; 46198,63 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 5641,10 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 58940,11 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк»просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, які полягають у не застосуванні норм матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин; неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідність рішення вимогам ст. 215 ЦПК України
Відповідач скаргу не визнала. Не заперечуючи отримання від позивача кредиту на придбання автомобілю, вказує, що з осені 2008 року припинила його повернення в зв»язку з економічною кризою та збігом тяжких сімейних обставин через свою хворобу та хворобу близьких, що на її думку є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Посилається також на те, що договір застави автомобіля укладено без згоди її чоловіка, у той час як вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, а також на те, що реалізація заставного майна відбулась з порушеннями умов договору, без її участі в оцінці автомобіля та без повідомлення про проведення публічних торгів. Вказує також, що пеня нарахована позивачем без дотримання строків позовної давності.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції просить його рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - без задоволення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року „ Про судове рішення у цивільній справі ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Безумовними підставами для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України є неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи і порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. .
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не виконані вимоги чинного цивільно-процесуального закону щодо надання доказів на підтвердження обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
При цьому суд послався в рішенні на те, що довідка про розрахунок заборгованості в сумі 185328,47 грн. не містить повного помісячного розрахунку всіх складових, початку часу, з якого такі нарахування проведені та сум, які сплачені відповідачем на погашення заборгованості; мають місце розбіжності між сумою кредиту, одержаного відповідачкою і сумою кредиту, зазначеного позивачем, на яку до того ж нараховані відсотки та інші платежі; нарахування пені здійснено позивачем за весь час користування кредитом з моменту виникнення заборгованості.
Крім того вказав, що судом були у відповідності до ч.4 ст.10 ЦПК України створені всі необхідні умови для забезпечення наданих законом прав для повного і всебічного дослідження обставин справи; роз»яснені права та обов»язки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів і попереджено про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Між тим, представник позивача, явка якого до суду була визнана обов»язковою, та якого було зобов»язано надати до суду оригінали документів, наданих у копіях, вказані вимоги суду не виконала, до суду двічі не з»являлась, подала заяву про відкладення справи розглядом, посилаючись на те, що для надання документів необхідний більш тривалий час, а потім подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, посилаючись на те, що позивачем надано достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Судова колегія вважає, що висновки суду не ґрунтуються на законі і суперечать матеріалам справи.
Статтею 57, ч.1 ст.58, ч.1ст. 59 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких с уд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом
З матеріалів справи убачається, що 21 березня 2007 року між сторонами укладено № SAMDN 40000012401426 про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної картки «Авторасрочка»та додаткова угода № 2 до цього договору.
Відповідно до додаткової угоди № 2 банком було перераховано на картку 70663,09 грн., з яких 62670,00 грн. -для придбання автомобіля; 5013,60 грн. -одноразова винагорода ( комісія) за надання фінансового інструменту, 34,00 грн. за реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; 2945,49 грн. -сплата страхового платежу на строк до 19.03.2008 року. Крім того позивачем сплачено 1253,40 грн. за особисте страхування.
Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди річний страховий платіж передбачено в розмірі 2945,49 грн. та щорічне збільшення кредитного ліміту на суму сплати чергових страхових платежів. У випадку та порядку передбаченими пп.15.2 та 17.7 цієї угоди. Процентна ставка по кредитному ліміту встановлена в розмірі 0,75% в місяць на суму залишку заборгованості по кредитному ліміту з розрахунку 360 днів на рік, а також щомісячно в розмірі 0,5 % виданого кредитного ліміту, комісії за резервування коштів у відповідності з п.31 даної угоди і винагороди за проведення додаткового моніторингу відповідно до п.39 Угоди.
Одержання кредитних коштів на придбання автомобілю ОСОБА_4 не заперечується. Не заперечує відповідач і того, що придбаний за кредитні кошти автомобіль ДЄУ Нексія, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 був предметом застави, на який Банк у відповідності з умовами додаткової угоди № 2 набував право звернення стягнення у випадку затримки уплати частки кредитного ліміту та/або процентів не менш ніж на один календарний місяць або перевищення суми заборгованості над сумою кредитного ліміту більш ніж на 10 відсотків або несплати Клієнтом більш ніж однією виплати, яка перевищує 5% суми кредитного ліміту, іншого суттєвого порушення умов угоди.
Звернення стягнення на предмет застави за вибором Банку здійснюється у тому числі шляхом його продажу Банком з з укладення договору купівлі-продажу з третьою особою -покупцем. Пошук покупців на предмет застави провадиться як Клієнтом так і Банком.
У разі, якщо суми, вирученої від продажу предмета застави недостатньо для повного задоволення вимог Банку, останній в праві одержати суму, якої недостало для повного задоволення його вимог за рахунок іншого майна Клієнта.( п.п.35-37).
Згідно акту від 04.04.2008 року автомобіль позичальника ОСОБА_4, яка допустила прострочку кредиту за договором , ДЄУ Нексія, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 у несправному стані після ДТП і пожежі переданий позичальником Банку для реалізації зі спрямуванням виручених коштів на погашення заборгованості.
02 вересня 2008 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_5 бути її представником перед 3-ми особами з питань, пов»язаних з експлуатацією, обслуговуванням , розпорядженням належним їй автомобілем, у тому числі з правом його продажу і підписання правочинів щодо розпорядження автомобілем на умовах і за ціною на його розсуд.
16.03.2010 року на рахунок ОСОБА_4 від реалізації автомобіля надійшло 3426,00 грн.
Згідно квитанції № 59 від 16.03.2010 року 1000,00 грн. сплачено за оцінку предмета застави..
Відповідно до п.24 Додаткової угоди кошти, одержані від Клієнта в першу чергу спрямовуються для відшкодування затрат/збитків Банку (п.п.16.7, 17.8) далі -пені відповідно до п.32,33; далі - простроченої комісії по кредитному ліміту; далі - простроченої винагороди, далі -прострочених процентів, далі -простроченої заборгованості по кредитному ліміту.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до вимог ст..ст.526,527,530,610, 611 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином, в установлені строки відповідно до умов договору та вимог закону.
Невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання) є порушенням зобов»язання.
У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
При зверненні до суду позивачем були надані копія договору, копія договору № SAMDN 40000012401426 про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної картки «Авторасрочка»та додаткової угоди № 2 до цього договору від 21.03.2007 року, розрахунок заборгованості, копії договорів страхування, копії квитанцій та виписка з рахунку ( про внесення коштів від реалізації автомобіля), копія акту від 04.04.2008 року про передачу автомобіля для реалізації, розрахунки заборгованості, у тому числі і з нарахування пені.
Як вже зазначено, ОСОБА_4 не заперечувала проти одержання кредиту для купівлі автомобіля та допущеної прострочки з його повернення, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів.
При цьому відповідач не піддавала сумніву справжність наданих позивачем копій документів і не заявляла клопотань про надання їх оригіналів, тому зобов»язання до цього позивача судом з власної ініціативи не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч.2 ст.64 ЦПК України.
Нарахування заборгованості проведено позивачем виходячи з фактично одержаних відповідачкою сум. Будь-яких доказів на спростування вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії відповідач суду не надала.
Заявлення вимог про стягнення пені , нарахованої поза межами строку позовної давності не перешкоджало вирішенню вказаних вимог позивача судом першої інстанції із застосуванням вимог ч.2 ст.258 ЦК України
Посилання відповідача на те, що автомобіль був переданий у заклад без згоди чоловіка, у той час як є спільною сумісною власністю подружжя , а також на те, що автомобіль як предмет застави був реалізований з порушеннями вимог закону та умов договору і додаткової угоди до договору є безпідставними , оскільки укладаючи договір застави ОСОБА_4 заявила про відсутність прав будь-яких осіб щодо вказаного майна. На його реалізацію надала згоду та видала довіреність якою уповноважила ОСОБА_5 розпорядитися автомобілем на умовах і за ціною на його розсуд. Укладені 21.03.2007 року між позивачем і ОСОБА_4 договір та додаткова угода до цього договору іншими особами, у тому числі чоловіком відповідача, не оспорені.
Доказів того, що з часу передачі автомобіля для реалізації вона зверталась до позивача з пропозицією продажу автомобілю особі ( Клієнту) яку підшукала особисто, відповідач ані суду першої інстанції ані апеляційному суду не надала.
За таких обставин пояснення ОСОБА_4 про те, що передавши автомобіль на реалізацію для погашення заборгованості була впевнена про відсутності будь-яких претензій до неї з боку позивача не ґрунтуються на обставинах справи.
Судова колегія доходить висновку, що позивачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження вимог про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, на підставі яких спір міг бути вирішений по суті і відмова у задоволенні позову з підстав ненадання належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог суперечить матеріалам справи і вимогам закону у зв»язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
При цьому судова колегія доходить висновку, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_4 в частині стягнення 74548 ,63 грн. заборгованості за кредитом, 46198, 63 грн.. заборгованість по процентам за користування кредитом; 5641,10 грн. -заборгованості по комісії підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення пені (неустойки) судова колегія дійшла наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовна давність в один рік , виходячи з чого вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»в цій частині можуть бути заявлені тільки за період з 10 вересня 2010 року , що становить 28401,91грн...
Крім того, частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду та якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки.
Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші суттєві обставини, які заслуговують на увагу.
Відповідач посилається на збіг тяжких обставин як на причину виникнення заборгованості.
З наданих суду апеляційної інстанції довідок убачається, що ОСОБА_4 страждає рядом захворювань з приводу яких протягом 2011-2012 р.р. знаходилась на стаціонарному лікуванні, проходила обстеження.
Крім того, судова колегія приймає до уваги і те, що автомобіль, придбаний ОСОБА_4 за кредитні кошти, був пошкоджений в умовах ДТП та внаслідок пожежі і станом на 04.04.2008 року, тобто через незначний час після придбання , фактично не підлягав відновленню.
Згідно ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Виходячи з цих засад, апеляційний суд з урахуванням інтересів усіх учасників цивільних відносин , з урахуванням стану здоров»я відповідача та вищенаведених обставин, які на думку судової колегії мають суттєве значення і заслуговують на увагу, дійшов висновку про те, що розмір неустойки ( пені) має бути зменшений на 10000,00 грн.
Понесені позивачем судові витрати у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 1567, 90 .грн., з яких 1447,90 грн. -судовий збір і 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст..ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст..ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 січня 2012 року скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 02.04.1998 року, ідентифікаційний № НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк»( вул..Набережна Перемоги,50 місто Дніпропетровськ код ЕДРПОУ 14360570, МФО 305299 на рахунок № 29092829003111 заборгованість за договором № SAMDN 40000012401426 від 21.03.2007 року в сумі 144790( сто сорок чотирі тисячи сімсот дев»яносто) грн..27 коп.., з яких 74548 ( сімдесят чотирі тисячи п»ятсот сорок вісім) грн..63 коп.. заборгованість за кредитом, 46198 ( сорок шість тисяч сто дев»яносто вісім ) грн..63 коп.. заборгованість по процентам за користування кредитом; 5641) п»ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 10 коп.. -заборгованість по комісії і 18401( вісімнадцять тисяч чотириста одна) грн. 91коп.. - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором, а на рахунок № 64993919400001- 1567( одну тисячу п»ятсот шістдесят сім) грн. 90 коп. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя -
Судді колегії -