Провадження № 22-ц/2090/4475/2012 Головуючий 1 - інстанції -Болибок Є.А.
Справа № 2010/2-2876/11 Доповідач - Кругова С.С.
Категорія -стягнення суми боргу
10 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - Кругової С.С.
суддів колегії - Зазулинської Т.П.
- Хорошевського О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Сварожич» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 травня 2012 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Сварожич»до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу,-
У грудні 2011 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 борг в сумі 91 007 грн.
В обґрунтування позову посилався на те, що 06 вересня 2005 року між ЖБК «Сварожич»та ОСОБА_4 укладена інвестиційна угода № 4, згідно якої позивач взяв на себе обов'язок виконати комплекс будівельних робіт об'єкту нерухомості ( житлового будинку садибного типу ), а відповідач зобов'язалась дотримуватись термінів перерахування коштів. Вартість договору склала 132 760 грн.
Позивачем були виконані всі передбачені договором роботи: скорегована вартість будинку склала станом на 06 вересня 2005 року 128 747 грн.
Згідно розрахунку заборгованості та протоколу розбіжностей станом на 01 грудня 2011 загальна заборгованість відповідача з урахуванням коефіцієнту інфляції, склала 91 007 грн., які відповідач з травня 2006 року, фактично мешкаючи у будинку, в категоричній формі відмовляється виплачувати.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ЖБК «Сварожич»просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням діючого законодавства України.
Так, незважаючи на те, що в судовому засіданні було з'ясовано, що з передбачених договором № 4 від 06 вересня 2005 року 132 760 грн., відповідачем було сплачено на користь ЖБК «Сварожич»лише 79 646 грн., а також зважаючи на інші обставини ( зокрема на те, що позивач згідно документів, виконав певний обсяг будівельних робіт та надання будівельних матеріалів відповідачу на пільгових умовах як асоційованому члену кооперативу, а відповідач, зловживаючи довірою, отримавши право власності на будинок, відмовився в категоричній формі отримувати претензію № 19, і лише ґрунтуючись на сумнівних доводах; неповне дослідження судом обставин виникнення боргу; не з'ясувавши, як доказ відсутності боргу, який суб'єкт, що має право на здійснення будівельних робіт, виконував роботи, які строго регламентуються законодавством України; та інше).
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 посилалась на те, що сплачувала кошти за договором доти поки велося будівництво. Оскільки позивач припинив будівництво будинку і завершувала вона його своїми силами, тому черговий транш не сплачувала. Вважає, що за ті будівельні роботи, що позивач виконав вона розрахувалась в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що позивач будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо виконання ним робіт, які передбачені інвестиційним договором № 4 від 6 вересня 2005 року та відповідно витрат коштів, які позивач просить стягнути як борг з відповідача - суду не надав.
З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 6 вересня 2005 року між сторонами у справі ЖБК «Сварожич»і ОСОБА_4 укладено інвестиційний договір предметом якого є об'єкт нерухомості : будинок садибного типу чотирьохкімнатний площею 102 кв.м. загальна вартість 132 760 грн.
Згідно п.п.3.1. п.3 договору інвестор здійснює розрахунок за об'єкт нерухомості в сумі 132 760 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «Організації»у наступні терміни: 10 000 -при підписання договору; 122 760 грн. до 30 листопада 2005 року ( 10000 + 122760= 132 760 грн.)
Крім цього, в договорі зазначено обов'язок сплати інвестором -56 380 грн. до 30 вересня 2005 року; 13 276 грн. до 30 жовтня 2005 року і 53 104 грн. після вселення (56380+13276+53104=122760 грн.).
Згідно п.п.3.3. п.3 договору інвестиційний договір вважається таким, що втратив чинність при невиконанні «Інвестором»п.3.1. цього договору у вказаний термін.
З матеріалів справи вбачається, що «Інвестором»позивачем ОСОБА_4 було сплачено 8 вересня 2005 року за квитанцією № 6 (при підписанні договору) -10 000 грн., 26 жовтня 2005 року за квитанцією № 16 (по строку до 30 вересня 2005 року) -56 380 грн. і 4 листопада 2005 року за квитанцією без номеру ( по строку до 30 жовтня 2005 року) - 13 276 грн. Всього позивачем було сплачено 79 656 грн. Кінцевий розрахунок в сумі 53 104 грн. після вселення позивачем здійснено не було.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що сторонами був змінений первинний порядок розрахунку і сума 122760 грн. повинна була сплачуватись не одноразово до 30 листопада 2005 року , а трьома частками і остання після вселення в будинок.
Але, при цьому ні інвестиційний договір ні інші матеріали справи не містять ніяких даних щодо об'єму будівельних робіт який повинна була виконати «Організація»і відповідно його вартість, що позбавляє суд можливості перевірити об'єм виконаних робіт і його вартість відповідно до сплаченої «Інвестором»частки вартості робіт.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.
При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Матеріали справи не містять доказів позовних вимог.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі і дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Всі документи, які на думку позивача підтверджують позовні вимоги складені ним в односторонньому порядку містять лише підписи посадової особи позивача, належним чином не посвідчені і не можуть вважатись доказами в розумінні ст..57-59,64 ЦПК України. Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду -позивач суду не надав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Сварожич»- відхилити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11 травня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий судді -
Судді колегії -