06 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді Пилипчук Н.П.,
суддів Крилової Т.Г., Кірсанової Л.І.,
при секретарі Асєєвій В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди
та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 13 грудня 2008 року о 16:30 год автомобілю «ВАЗ 21102», д/н НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження, позивачам майнова та моральна шкода.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено; позов ОСОБА_4 вирішено задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою -26 691,20 грн., витрати на проведення експертиз -2 718, 9 грн.; в іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити зазначене рішення суду, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 в повному обсязі. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що висновок експертизи № 33372 від 23 квітня 2009 року зазначений третьою особою в позовній заяві не було надано суду як доказ по справі. Крім того суду не було надано доказів фактичної вартості ремонту автомобіля та понесених витрат.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовим розглядом встановлено що 13 грудня 2008 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, в районі будинку АДРЕСА_1 сталося зіткнення автомобіля ВАЗ-21102, д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля Джип Гранд-Черокі, д.н. 88882ХК, під керуванням водія ОСОБА_1 Автомбіль ВАЗ-21102, д.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_4 Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження пасажир автомобіля ВАЗ-21102, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2010 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постановою апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2010 року зазначену постанову районного суду залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин, постанова апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення правильно судом першої інстанції прийнята за основу події ДТП, судова колегія вважає вину ОСОБА_1 у ДТП встановленою.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, несе особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За замістом ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця від 23.04.2009 року № 3372, що знаходиться в матеріалах справи, загальна сума шкоди, спричиненої власникові автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 становить 26 691,20 грн.
Інших доказів щодо розміру збитків сторони не надали, клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи не заявляли.
Судова колегія вважає можливим прийняти висновок спеціаліста автотоварознавця у якості письмового доказу у справі, оскільки, відомості щодо характеру ушкоджень автомобіля позивача, з яких виходив спеціаліст у висновку № 3372 від 23.04.2009 року, у повній мірі відповідають обсягу та характеру ушкоджень автомобіля зафіксованих у протоколі огляду місця ДТП від 08 квітня 2009 року.
Судова колегія встановила, що у зв*язку із ДТП, що сталося з вини відповідача, для доведення його вини та встановлення розміру відшкодування, ОСОБА_4 понесла витрати на проведення авто товарознавчого дослідження, та на проведення судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи. Зазначені витрати не є судовими витратами у цій справі, однак є збитками, що підлягають стягненню з відповідача. Розмір зазначених витрат підтверджений належними доказами, що містяться у матеріалах справи. ОСОБА_2, на ім*я якого складена квитанція підтвердив, що гроші на оплату судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи надала ОСОБА_4
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_4
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -