25.07.2012
Справа № 2025/3867/2012
Номер провадження 2-а/2025/298/2012
25 липня 2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого -судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Яценко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, посилаючись на те, що 15 червня 2012 року відносно нього винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1-СХ-1-ФО. Згідно даної постанови на позивача накладений штраф у розмірі 5100 гривень за порушення посадовою особою емітента порядку проведення загальних зборів акціонерного товариства. Позивач з даною постановою не згодний та вважає її винесеною з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки його діях не було складу правопорушення. В зв'язку з чим просить скасувати постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1-СХ-1-ФО від 15 червня 2012 року.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 лютого 2012 року між відкритим акціонерним товариством «Лозівське»та реєстратором товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Співдружність»була укладена угода № 12, згідно умов якої останній були делеговані повноваження з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Лозівське», які відбулися 19 квітня 2012 року. Копія даної угоди, разом з поясненнями були надіслані відповідачу по справі, але під час проведення перевірки та при вирішенні питання про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів дані докази не були враховані. А тому вважає, що при винесенні постанови № 1-СХ-1-ФО «про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів»від 15 червня 2012 року не були з'ясовані всі обставини по справі, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вважає, що висновки зроблені відповідачем, не відповідають як фактичним обставинам так і суперечать нормам діючого законодавства, регулюючого спірні правовідносини.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі, та окрім скасування постанови просить визнати її протиправною.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заперечення в яких просить розглянути справу за їх відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 104 КАС України особа має право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.
Вирішуючи спір по суті, відповідно до ст. 159 КАС України, суд приймає рішення, яке повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, правові засади державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначаються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Згідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України та підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії. Основною формою роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як колегіального органу є засідання.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», одним із основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Матеріалами справи встановлено, що 19 квітня 2012 року відбулися загальні збори акціонерів ВАТ «Лозівське». 10 лютого 2012 року між відкритим акціонерним товариством «Лозівське»та реєстратором товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Співдружність»була укладена угода № 12, згідно умов якої останній були делеговані повноваження з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Лозівське», які відбулися 19 квітня 2012 року.
За результатами розгляду звернення акціонера ВАТ «Лозівське»були встановлені порушення проведення загальних зборів, в зв'язку з чим постановою уповноваженої особи Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку начальника Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_3 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та фондового ринку № 1-СХ-ФО від 15 червня 2012 року накладено на голову правління ВАТ «Лозівське»ОСОБА_1 штраф у розмірі 5100 гривень за порушення посадовою особою емітента порядку проведення загальних зборів акціонерного товариства «Лозівське».
Вивчивши умови договору № 12 від 10 лютого 2012 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Лозівське»та реєстратором товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Співдружність»вбачається, що даний договір є договором доручення, за яким ВАТ «Лозівське»делегувало повноваження, а товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Співдружність»взяло обов'язок з організації та проведення чергових загальних зборів товариства. Тобто порушення, які були виявлені відповідачем по справі, стосовно проведення загальних зборів товариства були допущені реєстратором ТОВ фірма «Співдружність».
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача обґрунтовані, викладені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог є доведеними, а постанова Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1-СХ-1-ФО від 15 червня 2012 року прийнята з порушенням вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та підлягає скасуванню.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Також відповідно до ст. 71 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. А суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку, у відповідності до вимог ст.. 71ч. 1 КАСУ, відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає законними та обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 69, 71, 158, 160-163, 171-2, 186, 254 КАС України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 червня 2012 року № 1-СХ-1-ФО про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Постанова у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.А. Смірнова