19 квітня 2012 року м. Київ К-38851/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_4 на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 1054, 60 гривень.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, ОСОБА_4 подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд або закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби уповноважені державою здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати у бюджет податків, зборів і інших платежів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що гр. ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до копії довідки позивача та подає податкову звітність до ДПІ у Київському районі м. Харкова.
Громадянкою ОСОБА_4 до ДПІ у Київському районі подано декларацію №1037 про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року згідно якої сума нарахованого доходу, одержаного не за місцем основної роботи (свідоцтво про право на спадкування) становить 21092,00 грн., сума утриманого податку -0.
ДПІ у Київському районі м. Харкова здійснено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб та винесено податкове повідомлення № 0002551701/0 від 06.05.2008 року, згідно якого сума податку з доходів фізичної особи ОСОБА_4 становить 1054,60 грн. (ставка податку 5%), яке отримано відповідачкою 23.05.2008 року
ДПІ у Київському районі м. Харкова сформовано першу податкову вимогу №1/25 від 25.06.2008 року та розміщено на дошці податкових оголошень; 02.10.2008 року сформовано другу податкову вимогу №2/58, яку отримала ОСОБА_4 особисто, що підтверджується матеріалами справи.
14.11.2008 року начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято рішення №288 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №21302637 від 15.10.2008 року, всі активи платника знаходяться у податковій заставі.
Із матеріалів справи вбачається, що на звернення ОСОБА_4 ДПІ була надана відповідь від 22.09.2008 року про відсутність підстав для надання відстрочки по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1054,60 грн. з посиланням на ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що після отримання наданої ОСОБА_4 декларації про доходи за 2007 рік, ДПІ в Київському районі м. Харкова правомірно нарахувала податок, прийняла податкове повідомлення, вимог, які направила громадянці.
Стаття 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на той момент, передбачає особливу процедуру оскарження податкових повідомлень.
Оскільки відповідач своїм правом не скористалась і не оскаржила податкове повідомлення, строк передбачений законом на сплату зобов'язання минув, то зобов'язання згідно податкового повідомлення, яке є узгодженим, оскільки повідомлення отримано відповідачем та не оскаржено, підлягає стягненню.
Таким чином, у ОСОБА_4 утворився борг перед бюджетом у розмірі 1054,60 грн., який на момент розгляду справи не сплачений відповідачем. Відмова ДПІ у наданні відстрочення сплати цього боргу не оскаржена.
Частиною 2 ст. 227 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року -відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
(підписи)О.І. Степашко
М.О. Федоров