Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"09" липня 2012 р. № 2а- 5207/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участі секретаря - Беззубко А.О.,
за участі представника позивача -Шумейко О.О. (довіреність №248-191 від 24.01.2012р.);
представника відповідача - Онищенко А.В. (довіреність №167/10/10-012 від 26.03.2012 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Джеспла", товариство з обмеженою відповідальністю "Базис" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд :
- визнати дії Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту за березень 2009 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень та травень 2009 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис"- протиправними.
- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові № 0000390840/0 від 07.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1 000 000, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 258 555, 50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства завод "Електроважмаш" (юридична адреса: 61089, м. Харків, просп. Московський, 299, код ЄДРПОУ: 00213121, р/р № 26002200400001 у ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року адміністративний позов у справі за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Джеспла", товариство з обмеженою відповідальністю "Базис" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі .
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року відповідач подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.03.2012 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року скасовано , а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2012 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Джеспла", товариство з обмеженою відповідальністю "Базис" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки з 10.11.2009 р. по 23.11.2009 р. є протиправними, оскільки для проведення такої перевірки у відповідача не було законних підстав та перевірка проведена без дотримання вимог законодавства. Представник позивача посилається на незаконність податкового повідомлення-рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року, оскільки податковий орган в акті документальної невиїзної перевірки № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 р., стверджуючи про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Джеспла" та між позивачем і ТОВ "Базис" в силу ст. 228 Цивільного кодексу України, не має жодних доказів на підтвердження своїх обґрунтувань . Також позивач зазначив, що відповідно до рішень Господарського суду правочини , укладені між позивачем та його контрагентами визнані дійсними. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Протокольно ухвалою суду було замінено первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України на відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України у зв"язку з ліквідацією первинного відповідача та правонаступництвом до нового відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмовому запереченні на адміністративний позов , посилається на нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Джеспла та ТОВ "Базис", а перевірка ним проведена з дотриманням вимог законодавства та за наявності підстав.
Представники третіх осіб: ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис", які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибули, причину неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності та заперечень проти позову не надали.
Враховуючи те, що треті особи повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд вирішив розглядати справу за відсутності третіх осіб за наявними доказами у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача , встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 420686, серії А01 Державне підприємства завод "Електроважмаш" зареєстровано як юридична особа 03.12.1991 року, ідентифікаційний код 00213121 (а.с.109,т.І).
Державне підприємства завод "Електроважмаш" перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 15.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100230619 від 20.06.2009 року про реєстрацію платника податку на додану вартість.
СДПІ ВПП у м.Харкові з 10.11.2009 р по 23.11.2009 р. було проведено документальну невиїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань правильності формування податкового кредиту за березень 2009 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень, травень 2009 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис"та складено акт № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 р.
Підставою для проведення перевірки визначено п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ.
Вказаною нормою передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Суд зазначає, що Законом України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР та Законом України "Про державну податкову службу в Україні"встановлено порядок та підстави проведення перевірок органами державної податкової служби.
Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР передбачено право податкового органу на проведення перевірки платника податку, який подав декларацію з податку на додану вартість з від'ємним значенням податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на свій рахунок у банку, а саме, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як вказано в акті перевірки № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 р., перевірка була проведена за результатами отриманих зустрічних перевірок з питань правових відносин ДП завод "Електроважмаш" з постачальниками ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис". Вид перевірки визначено як документальна невиїзна.
Визначення документальної невиїзної перевірки міститься в п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Згідно п. 1 ч. 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності такої підстпви, як : за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
Таким чином судом встановлено, що оскільки підставою для проведення перевірки позивача було зазначено за результатами отриманих зустрічних перевірок з питань правових відносин ДП завод "Електроважмаш" з постачальниками ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис", відповідач повинен був проводити саме позапланову виїзну перевірку позивача, порядок проведення якої встановлений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та відрізняється від порядку проведення невиїзних документальних перевірок.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні визначені діючим законодавством повноваженння щодо для проведення документальної невиїзної перевірки ДП завод "Електроважмаш" саме за підстав, зазначених в акті перевірки, у зв"язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про визнання дій Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту за березень 2009 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень та травень 2009 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис"- протиправними.
Щодо стосується спіррного податкового повідомлення-рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року, судом встановлено наступне.
З 10.11.2009 р. по 23.11.2009 р. СДПІ ВПП у м.Харкові було проведено документальну невиїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень, травень 2009 р. на підставіотриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис", за результатами якої складено акт № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 року.
На підставі акту перевірки № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 року було прийняте податкове повідомлення - рішеня від 07.12.2009 р. № 0000390840/0.
Перевіркою встановлено, що основними постачальниками ДП завод "Електроважмаш" у березні 2009 р. були ТОВ "Джеспла" (код 31723832) та ТОВ "Базис" (код 30525091).
Судом встановлено, що відповідачем зроблено висновок на підставі матеріалів, наданих за результатами зустрічних перевірок ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис" про неможливість реального виконання вищевказаних договорів з урахуванням часу, відсутності матеріальних, трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, порушення умов договорів, що свідчить про укладення угод без мети реального настання правових наслідків
Відповідач в акті перевірки № 3885/40-027/00213121 від 23.11.2009 року зазначає, що ДП завод "Електроважмаш" в порушення ст. 228 ЦК України укладено правочини, що суперечать інтересам суспільства, спрямовані на заволодіння майном держави -дохідної частини бюджету, а отже, договори, укладені ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла", є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла"судом встановлено наступне.
Згідно п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Пункт 7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює: "Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту".
Відповідно до п. 7.4.5.Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що "бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)".
Відповідно до умов договору № 26-12/245 від 26.12.2005р., укладеного між ТОВ "Базис" (виконавець) та ДП завод "Електроважмаш" (замовник) , виконавець зобов'язується провести розробку "Технічного завдання" "Програми контролю якості основних вузлів та деталей на синхронний вертикальний обратимий гідрогенератор-двигун СВО2-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку № 3 Ташлицької ГАЕС", а замовник зобов'язується сплатити та прийняти технічну документацію відповідно до умов договору (п. 1.1.). Право власності на Технічну документацію переходить до замовника після сплати замовником 100% вартості технічної документації та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.3.). Вартість документації складає 2 654400,00 грн., в т.ч. ПДВ 442400,00 грн. (п. 3.1). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 ). Договір підписано від імені директорів підприємств та та скріплено печатками підприємств.
На виконання умов вказаного договору , між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Базис" складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 303/1 від 30.03.2009 р., відповідно до якого виконавцем ТОВ "Базис" були проведені роботи (надані послуги) за договором № 26-12-245 від 26.12.2005 р. Загальна вартість робіт складає 2 654 400,0 грн., в т.ч. ПДВ 442 400,0 грн.
ТОВ "Базис на адресу ДП завод "Електроважмаш" були виписані податкові накладні на суму 2 654 400,0 грн., в тому числі:
-податкова накладна № 11392 від 11.03.2009 р. на суму 1 327 200,0грн. в т.ч. ПДВ 221200,0 грн.;
-податкова накладна № 11391 від 30.03.2009 р. на суму 1 327 200,0грн. в т.ч. ПДВ 221200,0 грн.
У відповідності до вимог п. 5.1. Договору № 26-12-245 від 26.12.2005 р. вищезазначені акти виконаних робіт мають підпис від імені виконавця ТОВ "Базис" (підпис посвідчено печаткою підприємства), та замовника ДП завод "Електроважмаш" - що підтверджує факт проведення господарської операції.
Слід також зазначити, що книга вхідної кореспондеції ДП завод "Електровамаш" за 2009 р. містить відмітку за номером 1342 про отримання 30.03.2009 р. заводом технічної документації від ТОВ "Базис".
ДП завод "Електроважмаш" було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Базис" грошові кошту у загальній сумі 265 4400,0 грн. в. тому числі:
-1327200,0 грн в т.ч. ПДВ 221200,0 грн. згідно платіжного доручення № 900 від 11.03.2009 р.
-1327200,0 грн в т.ч. ПДВ 221200,0 грн. згідно платіжного доручення № 1636 від 14.04.2009 р.
Відповідно до умов договору № 12-26/54 від 26.12.2005 р., укладеному між ТОВ "Джеспла" (виконавець) та ДП завод "Електроважмаш" (замовник) , виконавець зобов'язується провести розробку "Технічної документації на нові вузли та вузли, що модернізуються, та розрахунково-нормативної документації на синхронний вертикальний обратимий гідрогенератор -двигун СВ02-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку №3 Ташлицької ГАЕС", а замовник зобов'язується сплатити та прийняти технічну документацію відповідно до вимог, передбачених договором (п.1.1. Договору). Право власності на технічну документацію переходить до замовника після сплати замовником 100% вартості Технічної документації та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.2.3 Договору). Вартість документації складає 3345600,0 грн. в т.ч. ПДВ 557600,0 грн.
На виконання умов вказаного договору між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Джеспла" складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4-273 від27.03.2009 р., відповідно до якого виконавцем ТОВ "Джеспла" були проведені роботи (надані послуги) за договором № 12-26/54 від 26.12.2005 р., загальна вартість робіт складає 3345600,0 грн.в т.ч. ПДВ 557600,0 грн.
Слід також зазначити, що книга вхідної кореспондеції ДП завод "Електровамаш" за 2009 р. містить відмітку за номером 1328 про отримання 27.03.2009 р. заводом технічної документації від ТОВ "Джеспла".
ТОВ "Джеспла" на адресу ДП завод "Електроважмаш" були виписані податкові накладні:
- податкова накладна № 110341 від 11.03.2009 р. на суму 1 672 800,0 грн. в т. ч. ПДВ 278800,0 грн.
-податкова накладна № 270341 від 27.03.2009 р. на суму 1 672 800,0 грн. в т. ч. ПДВ 278800,0 грн.
ДП завод "Електроважмаш" було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Джеспла" грошові кошти в загальній сумі 3 345 600, 0грн. В тому числі:
-1 672 800,0 грн. в. т.ч. ПДВ 278800,0 грн. за платіжним дорученнм № 901 від 11.03.2009 р.
-1 672 800,0 грн. в. т.ч. ПДВ 278800,0 грн. за платіжним дорученнм № 1637 від 14.04.2009 р.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Суд зазнає , що зазначені вище договори та первинні документи відповідають нормам законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин..
Щодо посилання відповідача про недійсність угод, укладених ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла", суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Суд зазначає, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави -Конституції України, яка в ст. З найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, порушуватимуть Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись порушенням правочином таких нормативно-правових актів держави, як: Конституція України, Кримінальний кодекс та Кодекс України про адміністративні правопорушення. Тому можна стверджувати, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений.
Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.
Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також пов'язано з тим, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.
А відтак, під правочином, що порушує публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинюються з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративними деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.
Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Таких доказів відповідачем не надано.
В матеріалах справи міститься постанова Червонозаводського районного суду м.Харківа по справі №4-535/10 від 25.08.2010 року, згідно якої постанову старшого слідчого прокуратури Харківської області про порушення кримінальної справи по відношенню директора ДП "Електротяжмаш" ОСОБА_4 за фактом зловживання службовими повноваженнями -скасувати. Зазначена постанова набрала законної сили.
Листом Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року витребувано у Прокуратури Харківської області інформацію та матеріали кримінальної справи відносно директора ДПЗ "Електротяжмаш" ОСОБА_4 , оскільки згідно постанови Червонозаводського районного суду м.Харківа по справі №4-535/10 від 25.08.2010 року матеріали справи повернуто до Прокуратури Харківської області.
Судом не отримано відповіді від Прокуратури Харківської області та не отримано жодних документів по кримінальній справі відносно директора ДПЗ "Електротяжмаш" ОСОБА_4
Відповідачем також не надано доказів суду відносно кримінальної справи відносно директора ДПЗ "Електротяжмаш" ОСОБА_4, як і не надано суду доказів того , що договори , укладені між позивачем та ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла" були виконані саме контрагентами ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла", а не ними самими. Таким чином відповідачем не доведено передоручення виконання зазначених правочинів третім особам.
Судом встановлено, що метою укладених договорів між позивачем та ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла"було виконання контракту, укладеного між позивачем та ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 25.12.2008 року.
Що стосується посилань відповідача на те, що у контрагентів позивача відсутній персонал, суд зазначає, що відповідно до норм Закону України "Про систему оподаткування" за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю однієї сторони правочину над іншою стороною правочину.
Якщо контрагент не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі, передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008-2009 рр.).
В матеріалах справи міститься висновок економічного дослідження № 1764 від 16.03.2010 р. Згідно висновку експертного економічного дослідження № 1764 від 16.03.2010 р. акти здачі-приймання робіт № 4-273 від 27.03.2009 р. та № 303/1 від 30.03.2009 р. оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ІV від 16.07.1999 р.та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 р№ 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, мають відомості про відповідну господарську операцію та підтверджує її здійснення, і є підставо. Для відображення у бухгалтерському та податковому обліку ДП заводж "Електроважмаш" здійснених з ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла" господарських операцій. Податкові накладні, виписані ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис" на адресу ДП завод "Електроважмаш" за своїм оформленням відповідають вимогам чинного законодавства. Також проведеним дослідженням визначено, що відображення в податковому обліку ДП завод "Електроважмаш" фінансово господарських операцій з ТОВ "Базис" (за договором № 26-12-245 від 26.12.2005р.) та ТОВ "Джеспла" (за договором № 12-26/54 від 26.12.2005р.) в період 2005-2009рр., відповідає вимогам пп.5.2.1, ст. 5, п.п.11.2.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та вимогам пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
До матеріалів справи позивачем надано копії рішень Господарського суду м.Києва від 07.03.2012 року по справі № 34/366 та від 07.03.2012 року по справі № 34/367, які набрали законної сили. Згідно зазначених рішень ДП завод "Електроважмаш" звернувся до Господарського суду м.Києва для визнання договорів , укладених між позивачем та ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис" недійсними та про стягнення з цих підприємств сплачених коштів за договорами.
В задоволенні позовних вимог ДП завод "Електроважмаш" зазначеними вище рішеннями відмовлено з підстав того, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис" є виконаними та відповідають нормам законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що правочини, які було вчинено між позивачем та ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис" є правомірними, реальними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не заборонена законом, а також вони не визнані судом недійсними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів між ДП "Електроважмаш" та ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис", в розумінні ч.1 ст. 215 ЦК України. Зазначений висновок зроблений відповідачем без урахування всіх обставин справи, що свідчить про його необґрунтованість.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № № 0000390840/0 від 07.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1 000 000, 00 грн та нарахування штрафних санкцій у сумі 258 555, 50 грн. є неправомірним, а позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .
Суд зазначає , що судові витрати по справі не стягуються, оскільки відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року по справі №2а- 593/10/2070 судові витрати вже було стягнуто на користь позивача у розмірі 3,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Джеспла", товариство з обмеженою відповідальністю "Базис" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту за березень 2009 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень та травень 2009 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис"- протиправними.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові № 0000390840/0 від 07.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1 000 000, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 258 555, 50 грн.
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2012 року.
Суддя Шляхова О.М.