05 липня 2012 року м. Київ К/9991/89826/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та податкових вимог, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, адміністративний позов ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та податкових вимог задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.03.2010 року № 0027501702/0/354. В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 05.02.2010 року по 11.02.2010 року Кременчуцькою ОДШ проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, в ході якої виявлено порушення позивачем підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, пункту 12.1 статті 12, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ГУ, в результаті чого не сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 10 384 грн. 12 коп.
За результатами перевірки складено акт від 15.02.2010 року № 521/17-311/НОМЕР_1, на підставі якого Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0027501702/0/354, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 10 384 грн. 12 коп.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що об'єктом оподаткування при продажу легкового автомобіля є ціна, що визначена експертом, тобто при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб при здійснені позивачем продажу автомобіля він повинен нарахувати податок не з суми одержаних ним у власність коштів, а з суми експертної оцінки автомобіля з наступних підстав.
При продажу автомобіля, коли одночасно мається дві оцінки (зазначена в біржовій угоді та експертна оцінка) для визначення об'єкту оподаткування приймається не звичайна ціна такого автомобіля визначена експертом, а ціна угоди, оскільки така позиція податкового органу не стосуються отримання доходу позивач в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Норми, яка б передбачала нарахування податку продавцю на різницю між сумою продажу, та експертною оцінкою вартості товару, при не отриманні коштів чи доходу в іншому вигляді таким продавцем Закон не містить.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -відхилити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
(підписи)О.І. Степашко
М.О. Федоров