Справа № 1570/2596/2012
23 липня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
секретаря Гур'євої К.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» (далі ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС») з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №000032301 від 18.01.2012 року про збільшення йому грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 59950грн. за основним платежем та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7807грн.
Позивач зазначив, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №0001/2301/31847409 від 03.01.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС»щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків: ТОВ Фірмою «Ліон» за 04,05,06,07.2011року; ТОВ «Техноком Трейд»за 09,10,11.2010 року». В Акті перевірки зазначено про порушення ч. 1,5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, а також порушено пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"; пп. 198.1; пп. 198.3; пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з встановленням перевіркою відсутності об'єкту оподаткування ПДВ по недійсних операціях.
Але висновки Акту перевірки про зазначені порушення, в результаті чого відповідачем донарахований ПДВ на суму 59950грн. по господарським відносинам з вказаними контрагентами при здійсненні ним господарської діяльності не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС»до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими цими контрагентами, які заповнені відповідно до встановленого порядку. На час видання податкових накладних його контрагенти були зареєстрованими платниками ПДВ, знаходились в ЄДР, тобто мали повний обсяг правоздатності та дієздатності. Чинним законодавством не передбачено його обов'язку перевірки законності реєстрації суб'єкта господарювання, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень посадової особи на підписання податкової накладної, чинність установчих документів.
Позивач вважає, що посилання в акті перевірки на нікчемність правочинів, укладених ним з зазначеними контрагентами, а також такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків є безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочини недійсними повинні визнаватися у судовому порядку. Позивач зазначає, що укладені ним правочини з контрагентами відповідають вимогам законодавства, та направлені на реальне настання наслідків, про що свідчить виконання договорів обома сторонами. Весь товар та послуги ним отримані та використані в господарської діяльності.
Також позивач вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування висновків щодо порушення ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» податкового законодавства на акти перевірок його контрагентів, оскільки вони стосуються дотримання податкового законодавства саме контрагентами. Платники податків несуть самостійну відповідальність за порушення податкового законодавства, ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорюване рішення є законними та обґрунтованими, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» зареєстровано Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 29.12.2001, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №271860. На податковому обліку в органах державної податкової служби з 14.01.2002 року (а.с.9,73-86).
02.10.2011 року та 20.12.2011 року ОДПІ направило позивачу запит про надання інформації та її документального підтвердження господарських операцій з ТОВ Фірмою «Ліон»за 04,05,06,07.2011року; ТОВ «Техноком Трейд»(а.с.125-126). Позивач направив первини документи в ОДПІ, які отримані 20.12.2012 року (а.с.127).
В цей же день - 20.12.2011 року, ОДПІ видає наказ №1861 «Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС», яким на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України у зв'язку з отриманою інформацією від ДПІ у Фрунзевському районі м. Харків від 15.09.2011 року, 18.11.2011 року та ДПІ у Біляївському районі від 30.06.2011 року «щодо визнання угод нікчемними…»доручено управлінню податкового контролю юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ провести виїзну позапланову перевірку ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» з питань своєчасності сплати до бюджету податків по фінансово-господарським відносинам з ТОВ Фірмою «Ліон»за квітень-липень 2011року; ТОВ «Техноком Трейд»за вересень-листопад 2010 року (а.с.123).
З 20.12.2011 року по 26.12.2011 року ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 03.01.2012 року №0001/2301/31847409 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС»щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків: ТОВ Фірмою «Ліон»за квітень-липень 2011року; ТОВ «Техноком Трейд»за вересень-листопад 2010 року»( а.с.11-25).
Позивач надав заперечення на Акт перевірки, які до уваги згідно висновку ОДПІ прийняті не були (а.с.190-193).
На підставі Акту перевірки від 03.01.2012 року №0001/2301/31847409 ОДПІ 18.01.2012 року прийняло податкове повідомлення-рішення №000032301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 59950грн. за основним платежем та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7807грн. (а.с.10).
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №000032301 від 18.01.2012р. в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області (а.с.59-61) та ДПС України(а.с.90-94). Рішенням ДПА в Одеській області від 22.02.2012 року, ДПС України від 02.04.2012 року податкове повідомлення-рішення №000032301 від 18.01.2012р залишене без змін, а скарга без задоволення ( а.с.62-64,95-99).
У висновку Акту перевірки зазначено, що в порушення ч. 1,5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» по взаємовідносинам із TOB Фірмою «Ліон»та TOB «Техноком Трейд»при придбанні запасних частин, послуг. Товар (послуги) по вказаних правочинах в наявності фактично не придбався, чим порушено ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Також у висновку Акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7; пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість";пп. 198.1; пп. 198.3; пп. 198.6 ст. 198 ПК України перевіркою встановлено відсутність об'єкту оподаткування ПДВ по недійсним операціях, відсутність податкового кредиту з ПДВ від вартості придбаного, послуг по недійсних операціях. При перевірки донараховано ПДВ у розмірі 59950грн. (а.с.24).
Підпункт 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якій діяв до набрання чинності ПК України, до 01.01.2011 року, визначає дату виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), якою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася подія, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків як оплата товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, дата оформлення документа, що засвідчує виконання робіт (послуг) платником податку.
Пункти 198.1,198.2 ст.198 ПК України визначають з яких господарських операцій і коли виникає у платника податків право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме таке право виникає у тому числі у разі придбання товарів та послуг. Датою виникнення такого права платника податку вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.
Перевіряючий посилається на порушення позивачем вимог вказаних норм податкового законодавства, але в той же час підтверджує в Акті перевірки, що у позивача наявні всі податкові накладні по договорам придбання товарів та послуг у TOB Фірми «Ліон»та TOB «Техноком Трейд» відповідно до укладених з ними договорів; надана аналітична відомість руху грошових коштів по взаємодії та проведеним розрахункам з TOB «Техноком Трейд»; акти здачі - приймання послуг; суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларацій з ПДВ.
Проте перевіряючий стверджує, що незважаючи на наявність первинної документації, позивач неправомірно сформував податковий кредит у зазначений в акті перевірки період по договорам придбання товарів та послуг у TOB Фірми «Ліон»та TOB «Техноком Трейд», оскільки вказані договори мають ознаки нікчемності, а операції мали безтоварний характер.
Згідно Акту перевірки від 03.01.2012 року висновки ДПІ фактично базуються лише на отриманих актах перевірок контрагентів позивача, а саме актах ДПІ у Фрунзевському районі м. Харків від 31.08.2011року «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB Фірми «Ліон»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-червень 2011 року», від 18.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB Фірми «Ліон»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011року по 18.11.2011 року»та ДПІ у Біляївському районі від 14.06.2011року «Про неможливість проведення перевірки TOB «Техноком Трейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.05.2010 року по 19.05.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.05.2010 року по 19.05.2011 року».
Дослідивши зазначені акти судом встановлено, що перевірки контрагентів позивача фактично не проведені у зв'язку з відсутністю суб'єктів господарювання за місцем знаходження, тобто первинна бухгалтерська документація суб'єктів господарювання не досліджувалась. В акті ДПІ у Фрунзевському районі м. Харків від 31.08.2011року зазначено, що 29.08.2011 року ДПІ звернулось до Харківського адміністративного суду щодо припинення юридичної особи ТОВ фірма «Ліон». Проте в цьому ж акті зазначено, що ТОВ фірма «Ліон»зареєстрована 05.10.1999 року, взята на податковий облік в ДПІ у Фрунзевському районі м. Харків 12.10.1999 року, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 14.10.1999року. В акті ДПІ у Біляївському районі від 14.06.2011року зазначено, що відносно TOB «Техноком Трейд»07.04.2011 року господарським судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство. Також зазначено, що TOB «Техноком Трейд»зареєстроване у Біляївській райдержадміністрації 11.05.2010 року, на податковому обліку в ДПІ з 12.05.2010 року, платник ПДВ з 20.05.2010 року (а.с.128-184)
Таким чином, згідно актів перевірок контрагентів позивача на період здійснення господарських операцій з позивачем зазначені контрагенти мали юридичну правосуб'єктність.
Відповідно ж до ч.2 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
При таких обставинах обґрунтованими є доводи позивача, що чинним законодавством не передбачено його обов'язку щодо перевірки законності реєстрації суб'єкта господарювання, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень посадової особи на підписання податкової накладної, чинність установчих документів. В акті перевірки відсутні будь-які докази щодо обізнаності позивача про порушення контрагентами законодавства.
Суд вважає недостатнім для висновків Акту від 03.01.2012 року про порушення позивачем податкового законодавства посилання в ньому лише на акти ДПІ відносно контрагентів. Дані актів перевірок відносно контрагентів позивача без притягнення до відповідальності цих контрагентів за порушення податкового законодавства не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень, оскільки акт -не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є проміжним документом. В актах перевірки відносно позивача податковим органом не наведено жодного доказу про притягнення до будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства його контрагентів на підставі складених відносно них актів та причетність до цих порушень позивача. Проте сама по собі наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.
Судом встановлено, що позивачем укладено договори з ТОВ Фірма «Ліон» 01.04,01.05,01.06,01.07.2011року (а.с.29-32) про проведення робіт щодо вставлення вітрового скла автобусу, проведення капітального ремонту двигуна та КПП автобусу.
Зазначені договори відповідають вимогам ст.180 ГК України щодо їх змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь -чиїх прав. Зазначені обставини не спростовуються в Акті перевірки від 03.01.2012 року відносно позивача, в якому досліджені зазначені договори та не міститься жодного посилання на норми закону, яким ці договори не відповідають. Жодної підстави, передбаченої законом вважати вказані договори нікчемними, судом не встановлено.
Судом також встановлено, що на виконання вищевказаних договорів позивач отримав послуги, у позивача наявні видаткові та податкові накладні. Також у позивача наявні всі документи щодо придбання товару (запчастин) у TOB «Техноком Трейд»(тормозні колодки, шарові опри та інші), які використані у господарської діяльності підприємства (а.с.33-54).
В акті перевірки досліджені всі надані позивачем по запиту ДПІ первинні документі щодо формування податкового кредиту по здійсненним договірним відносинам з ТОВ Фірма «Ліон», TOB «Техноком Трейд» (договори, видаткові та податкові накладні, платіжні документи), наявність яких не заперечується в Акті перевірки. На підставі отриманих податкових накладних позивачем сформований податковий кредит з дотриманням вимог ст.198 ПК України.
Твердження відповідача, що договори позивача з вищезазначеними контрагентами є нікчемним, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд не приймає до уваги, оскільки не доведено в актах перевірок, та представником відповідача в судовому засіданні не надано жодного доказу стосовно того, що господарські операції мали безтоварний характер.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №000032301 від 18.01.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛПАССЕРВІС» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 59950грн. за основним платежем та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7807грн.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.
Суддя:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення
24 липня 2012 року
.