Постанова від 19.07.2012 по справі 2а-0770/1734/12

Cправа № 2a-0770/1734/12

Рядок статзвітності № 5.5

Код 2

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

за участю секретаря судового засідання -Лумей В.Г.

та сторін, які беруть участь у справі:

позивача -ОСОБА_1

представника позивача 1 -ОСОБА_2

представника позивача 2 -ОСОБА_3

представника відповідача 1 - управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області -Брензович З.С.

представника відповідача 2 -виконавчого комітету Ужгородської міської ради -Куценка І.М.

третьої особи -ОСОБА_6 -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області та профспілки, житлово-побутова комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатської області, виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій посадових осіб, визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа ОСОБА_6, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області та профспілки, житлово-побутова комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатської області, виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій посадових осіб, визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа ОСОБА_6.

В ході судового розгляду представник відповідача управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі по тексту -представник відповідача -1) заявила клопотання про залишення даного позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строків для звернення до адміністративного суду.

Своє клопотання представник відповідача 1 мотивує тим, що позивачка знала про порушення свого права, ще у 2010 році так як оскаржуване позивачем рішення відповідача 1 житлово -побутової комісії УМВС від 22 грудня 2000 року про виділення пенсіонеру органів внутрішніх справ ОСОБА_6 2-х кімнатної квартири по АДРЕСА_1 отримано нею від її колишнього чоловіка у 2010 році, як це і зазначено нею в позові, а не як вона зазначає в ньому, що про порушення свого права вона дізналася у серпні 2011 року після отримання нею листа №20 від виконавчого комітету Ужгородської міської ради та у вересні 2011 року листа № 3/250 від управління УМВС України в Закарпатській області, а тому з врахуванням вимог ст.ст. 99, 100 КАС України просила вказане клопотання задовольнити.

Позивач та її представники в судовому засіданні проти даного клопотання заперечили і пояснили, що позивачкою в даному випадку не пропущено строк для звернення до адміністративного суду з вказаним позов, оскільки про порушення своїх законних прав позивачка дізналася лише з вищевказаних листів, а саме: у серпні 2011 року після отримання позивачкою листа №20 від виконавчого комітету Ужгородської міської ради та у вересні 2011 року листа № 3/250 від управління УМВС України в Закарпатській області, а тому саме з цього моменту у позивачки виникло право на звернення до адміністративного суду, яким позивач і скористалася звернувшись до суду 19.10.2011року і тим самим не пропустила строк для звернення до суду, а тому просили суд у задоволенні даного клопотання відмовити.

Представник відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі по тексту -представник відповідача -2) в судовому засіданні проти даного клопотання не заперечував та пояснив і надав суду заяву позивачки ОСОБА_1 від 21.01.2010 року адресовану міському голові Ужгородської міської ради згідно якої вона просила надати їй витяг з рішення Виконавчого комітету за 2001 рік на основі якого було видано свідоцтво про право власності за № 22 від 28.02.2001 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і такий витяг нею був отриманий 26.01.2010 року про що свідчить її особистий підпис на вказаній заяві від 26.01.2010 року. Також надав копії листів-відповідей від 19.08.2011 року за № 20і та від 06.10.11 року за № Б-3135/02-6, які підтверджують факт неодноразового звернення позивачки до відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради з приводу оскаржуваних рішень та дій відповідача.

Третя особа -ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи і про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу з приводу даного клопотання представника відповідача управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про залишення позову без розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вказаним адміністративним позовом 19.10.2011 року, про що свідчить відмітка суду про одержання вказаної позовної заяви судом за № 43069.

З позовних вимог даного адміністративного суду вбачається, що позивач просить суду: - визнати протиправним дії відповідача управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатської області та профспілки і житлово-побутової комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області щодо затвердження на спільному засіданні колегії профкому УМВС України в Закарпатській області від 20 лютого 2001 року; - визнати протиправним та скасувати протокол та рішення житлово-побутової комісії УМВС України в Закарпатській області від 20.02.2001 року в частині пунктів 1 та 2, що стосується відміни рішення житлово-побутової комісії УМВС України від 22 грудня 2000 року та передачі у власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 житловою площею 38,9 кв.м.; - визнати протиправним дії відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо прийняття рішення № 22 від 28.02.2001 року в частині пункту 5.4. щодо реєстрації 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 на правах особистої власності за ОСОБА_6 та зобов'язання Ужгородського міжрегіонального виробничого підприємства технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на підставі укладених угод між УМВС України в Закарпатській області та ОСОБА_6; - зобов'язати відповідача виконавчий комітет Ужгородської міської ради видати ордер на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі протоколу засідання житлово-побутової комісії УМВС України в Закарпатській області від 22.12.2000 року на 2-х кімнатну квартиру житлової площею 38,9 кв. м. ОСОБА_6. ОСОБА_1

Як зазначає позивач у своєму позові вона дізналася про порушення свого законного права лише у серпні 2011 року після отримання від виконавчого комітету Ужгородської міської ради листа № 20 з якого їй стало відомо, що рішення виконкому стосовно видачі ордеру на квартиру АДРЕСА_1 в гр.. ОСОБА_6 не приймалося та листа управління МВС України в Закарпатській області від вересня 2011 року № 3/250 з якого вона дізналася що протоколом засідання житлово -побутової комісії УМВС України в Закарпатській області від 20 лютого 2001 року було відмінено рішення житлово -побутової комісії УМВС від 22 грудня 2000 року про виділення пенсіонеру органів внутрішніх справ ОСОБА_6 2-х кімнатної квартири та прийнято рішення про передачу зазначеної квартири лише ОСОБА_6 після чого як встановлено в ході судового розгляду даної справи вона і звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.

Однак, як встановлено судом в ході судового розгляду даної справи та зазначено у позовній заяві самим позивачем, про існування оскаржуваного позивачем рішення житлово-побутової комісії УМВС України в Закарпатській області від 20.02.2001 року в частині пунктів 1 та 2, що стосується відміни рішення житлово-побутової комісії УМВС України від 22 грудня 2000 року та передачі у власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 житловою площею 38,9 кв.м. вона дізналася ще у кінці 2010 року після того, як таке їй було надано їй, її колишнім чоловіком ОСОБА_6

Також як встановлено судом в ході судового розгляду даної справи вказане оскаржуване рішення житлово-побутової комісії УМВС України в Закарпатській області, стало підставою для винесення відповідачем, а саме виконавчим комітетом Ужгородської міської ради оскаржуваного позивачем рішення № 22 від 28.02.2001 року, а саме пункту 5.4 щодо реєстрації 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 на правах особистої власності за ОСОБА_6.

Позивач та її представники зазначають, що про існування цього рішення їм стало відомо лише у серпні 2011 року після отримання від виконавчого комітету Ужгородської міської ради листа № 20, з якого їй стало відомо, що вказаним рішенням зареєстровано на правах особистої власності квартиру АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_6, а до цього часу їм не було відомо про його існування.

В той же час, з наданої представником відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради копії заяви позивачки від 21.01.2010 року, яка адресована Міському голові Ужгородської міської ради позивачка вже отримувала 26.01.2010 року витяг з оскаржуваного нею рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 22 від 2001 року, що підтверджується наявним на даній заяві підписом позивача і даний факт позивач в ході судового розгляду даної справи визнала.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що в даному випадку у позивача виникло право на звернення до адміністративного суду у 2010 році, а не як зазначає позивач з серпня та вересня місяця 2011 року, так як про порушення своїх законних прав позивач знав значно раніше ніж отримав вище зазначені позивачем листи виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 20 від серпня 2011 року та листа управління МВС України в Закарпатській області у вересня 2011 року № 3/250.

Між тим, слід також зазначити, що як вбачається з копії паспорта позивача громадянина України НОМЕР_1, позивач прописана у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 03 квітня 2001 року і про існування даної квартири позивачу було відомо раніше так як вбачається з копії рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27.05.2011 року наданого представником відповідача дана квартира за адресою: АДРЕСА_1 вже була предметом спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ майна і рішення у даній цивільній справі винесено судом першої інстанції 09.12.2010 року.

Отже з наведеного слід зробити висновок про те, що позивач у даній адміністративній справі мала можливість раніше дізнатися про існування вищевказаних оскаржуваних рішень відповідачів на підставі яких ними було прийнято рішення про передачу ОСОБА_6 на правах особистої власності квартири АДРЕСА_1, однак таким право вона не скористалася.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

В даному випадку позивачем та його представниками не наведено суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду так як позивач і її представники зазначають, що позивачем не пропущено такий строк.

Крім того, позивач та її представники не заявляли клопотань щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки вважають, що такий не пропущений.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що в даному випадку позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду і клопотань щодо поновлення такого строку від позивача та її представників не надходило, а тому дану позовну заяву відповідно до п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України - слід залишити без розгляду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст.5, 99, 100,155,160,165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду -задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області та профспілки, житлово-побутова комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатської області, виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій посадових осіб, визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа ОСОБА_6 -залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Гебеш С.А.

Попередній документ
25365648
Наступний документ
25365650
Інформація про рішення:
№ рішення: 25365649
№ справи: 2а-0770/1734/12
Дата рішення: 19.07.2012
Дата публікації: 23.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: