10 липня 2012 року Справа № 0870/5967/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 72 753,37 грн. на відшкодування сум виплаченої адресної допомоги до пенсії,
Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області про зобов'язання відшкодувати заборгованість в сумі 72753,37 грн., яка складається з щомісячної державної адресної допомоги та витрат на виплату та доставку адресної допомоги, яка включена в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з грудня 2011 року по травень 2012 року включно.
У позові вказано, що відповідачем не відшкодовуються суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги особам, яким нарахована пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Позивач наголошує, що відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» виплата щомісячної державної адресної допомоги є пенсійними виплатами і здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державно соціальна допомога. Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 (далі - Закон № 1058), до кола виплат, які здійснюються Пенсійним фондом, не відносяться пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Такі виплати здійснюються за рахунок коштів ФССНВВ, що встановлено п. "г" та п. "д" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105 (далі - Закон № 1105). Крім того, зазначає, що відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, до якого також відноситься Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 72753,37 грн., яка складається з щомісячної державної адресної допомоги та витрат на виплату та доставку адресної допомоги, яка включена в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з грудня 2011 року по травень 2012 року включно.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що надіслав до суду письмові заперечення на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства та спільної постанови правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій уз в'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 04.03.2003 року № 5-4/4, відшкодуванню підлягають лише сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію, допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати та доставки вищезазначених пенсій. Відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її виплату і доставку законодавством не передбачено. Більш того, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 та від 16.07.2008р. № 654. Зазначив,що Верховним Судом України зроблено висновок проте, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги (постанова ВАСУ від 06.06.2011 року у справі № 21-57а11). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 41 КАС України не здійснюється, справа розглядається у письмовому провадженні.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, Виконавчою дирекцією ФСС з НВ і ПЗ не відшкодовується щомісячна державна адресна допомога та витрати на виплату та доставку адресної допомоги, яка включена в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з грудня 2011 року по травень 2012 року включно, а саме:
за грудень 2011 року - на суму 12231,27 грн.;
за січень 2012 року - на суму 11984,07 грн.;
за лютий 2012 року - на суму 11963,55 грн.;
за березень 2012 року - на суму 11326,55 грн.;
за квітень 2012 року - на суму 12965,21 грн.;
за травень 2012 року - на суму 12282,72 грн.
Між позивачем та відповідачем відсутній спір щодо кількості пенсіонерів, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (її основного розміру, щомісячної цільової допомоги на прожиття, витрат на виплату і доставку цих пенсій).
Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105 встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги не пов'язана із вищеназваними страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ №265 від 26.03.2008р. «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Виплати адресної допомоги були введені 1 квітня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення» №265, пунктом 1 якого встановлено, установити, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, встановлених законодавством.
Дійсно, відповідно до п. 4 Постанови КМУ №265, виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Однак, за правилами ст.21 Закону №1105, ФССНВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, або в разі його смерті, в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Даним Законом не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 та від 16.07.2008р. № 654, а також виплат підвищення до пенсії, встановлених Постановою КМУ №198 від 11.03.2009.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві , професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів
Єдиним нормативним документом, що регулює взаємодію фондів з питання відшкодування зазначених коштів є Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений спільною постановою правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Пункт 4 зазначеного порядку визначає вичерпний перелік сум, що підлягають відшкодуванню, а саме: відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відшкодування інших витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2008 № 30 "Про затвердження бюджету Пенсійного Фонду України на 2008 рік» дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначеними за різними пенсійними програмами, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною другою п.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-1V передбачено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, суд приходить до висновку що для відшкодування управлінню Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області витрат, пов'язаних з виплатою інвалідам внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання щомісячної державної адресної допомоги, підстав не вбачається, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,-
У задоволенні позовних вимог позивачу - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко