Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/5163/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13-45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кусти Ю.Ф.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки
про: стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму 177663,55 грн.
за участю:
представників сторін
від позивача: Маркін О.О. - за довір.
від відповідача: Лошакова О.М. - за довір.
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки, звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму 177663,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідач відмовився від відшкодування витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 177663,55 грн., в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути зазначену суму заборгованості в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання, відповідно до якого просить суд виключити із списку громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, зменшити позовні вимоги на суму 5621,59 грн., та стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму 172041,96 грн.
Також надав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму витрат 17763,55 грн., по причині неотримання страхових виплат в разі втрати годувальника основний розмір пенсії 1154,67 грн., цільова грошова допомога 20,73 грн., витрати на виплату та доставку 2,19 грн., державна адресна допомога 6222,60 грн., витрати на виплату та доставку 17,28 грн.; по причині на дату смерті годувальника утриманець був працездатним основний розмір пенсії 28843,30 грн., цільова грошова допомога 0,00 грн., витрати на виплату та доставку 113,73 грн., державна адресна допомога 138203,53 грн., витрати на виплату та доставку 613,03 грн.; по причині дорожньо - транспортної пригоди основний розмір пенсії 302,73 грн., цільова грошова допомога 0,00 грн., витрати на виплату та доставку 0,80 грн., державна адресна допомога 2163,27 грн., витрати на виплату та доставку 5,69 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши письмові заперечення, які долучені до матеріалів до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ
Управлінням Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки у період з січня 2012 року по березень 2012 року направлено акти щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Позивачем сплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника (витрати на поховання), який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Вказані виплати увійшли до Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника (витрати на поховання), який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки не були враховані суми, визначені у актах щомісячної звірки у тому числі :
по причині не отримання страхових виплат в разі втрати годувальника відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8;
по причині того, що на дату смерті годувальника утриманець був працездатним та на день смерті потерпілого (годувальника) утриманець не досяг 55 річного віку та непрацездатним за висновком МСЕК не визнавався, відносно наступних осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_8, ОСОБА_75, а стосовно:
ОСОБА_76 по причині дорожньо - транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Статтею 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
Згідно частини 4 пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім і померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Відповідно до п. 2 Порядку, він визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п. 6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно із частиною 16 статті 34 вказаного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Крім того, частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон) визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно статті 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із статтею 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є :
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Статтею 33 Закону України № 1105 передбачено, що в разі смерті потерпілого право на отримання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Крім того ст. 33 діє за умови п. 2 ч. 9 ст. 34, яка наголошує, що у разі смерті потерпілого причинний зв'язок його смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів, а саме МСЕК.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, тобто Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що в особових пенсійних справах відсутні висновки МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я відносно ОСОБА_7, ОСОБА_74
Судом також встановлено, що ОСОБА_9 (на момент смерті годувальника було 37 років), ОСОБА_6 (на момент смерті годувальника було 36 років), ОСОБА_10 (на момент смерті годувальника було 51 років), ОСОБА_11 (на момент смерті годувальника було 46 років), ОСОБА_12 (на момент смерті годувальника було 54 років), ОСОБА_13 (на момент смерті годувальника було 48 років), ОСОБА_14 (на момент смерті годувальника було 41 років), ОСОБА_15 (на момент смерті годувальника було 38 років), ОСОБА_16 (на момент смерті годувальника було 46 років), ОСОБА_17 (на момент смерті годувальника було 29 років), ОСОБА_18 (на момент смерті годувальника було 43 років), ОСОБА_19 (на момент смерті годувальника було 44 років), ОСОБА_8 (на момент смерті годувальника було 20 років), ОСОБА_20 (на момент смерті годувальника було 32 років), ОСОБА_21 (на момент смерті годувальника було 29 років), ОСОБА_22 (на момент смерті годувальника було 46 років), ОСОБА_23 (на момент смерті годувальника було 52 років), ОСОБА_24 (на момент смерті годувальника було 41 років), ОСОБА_25 (на момент смерті годувальника було 40 років), ОСОБА_26 (на момент смерті годувальника було 53 років), ОСОБА_27 (на момент смерті годувальника було 46 років), ОСОБА_28 (на момент смерті годувальника було 42 років), ОСОБА_29 (на момент смерті годувальника було 32 років), ОСОБА_30 (на момент смерті годувальника було 34 років), ОСОБА_31 (на момент смерті годувальника було 29 років), ОСОБА_32 (на момент смерті годувальника було 38 років), ОСОБА_33 (на момент смерті годувальника було 40 років), ОСОБА_34 (на момент смерті годувальника було 53 років), ОСОБА_35 (на момент смерті годувальника було 29 років), ОСОБА_36 (на момент смерті годувальника було 39 років), ОСОБА_37 (на момент смерті годувальника було 36 років), ОСОБА_38 (на момент смерті годувальника було 43 років), ОСОБА_39 (на момент смерті годувальника було 42 років), ОСОБА_40 (на момент смерті годувальника було 50 років), ОСОБА_41 (на момент смерті годувальника було 49 років), ОСОБА_42 (на момент смерті годувальника було 37 років), ОСОБА_43 (на момент смерті годувальника було 52 років), ОСОБА_44 (на момент смерті годувальника було 54 років), ОСОБА_45 (на момент смерті годувальника було 49 років), ОСОБА_46 (на момент смерті годувальника було 51 років), ОСОБА_48 (на момент смерті годувальника було 46 років), ОСОБА_49 (на момент смерті годувальника було 31 років), ОСОБА_50 (на момент смерті годувальника було 24 років), ОСОБА_51 (на момент смерті годувальника було 54 років), ОСОБА_52 (на момент смерті годувальника було 25 років), ОСОБА_53 (на момент смерті годувальника було 45 років), ОСОБА_54 (на момент смерті годувальника було 45 років), ОСОБА_55 (на момент смерті годувальника було 43 років), ОСОБА_56 (на момент смерті годувальника було 36 років), ОСОБА_57 (на момент смерті годувальника було 53 років), ОСОБА_58 (на момент смерті годувальника було 46 років), ОСОБА_59 (на момент смерті годувальника було 39 років), ОСОБА_60 (на момент смерті годувальника було 36 років), ОСОБА_61 (на момент смерті годувальника було 30 років), ОСОБА_62 (на момент смерті годувальника було 37 років), ОСОБА_63 (на момент смерті годувальника було 35 років), ОСОБА_64 (на момент смерті годувальника було 45 років), ОСОБА_65 (на момент смерті годувальника було 43 років), ОСОБА_66 (на момент смерті годувальника було 38 років), ОСОБА_71 (на момент смерті годувальника було 43 років), ОСОБА_72 (на момент смерті годувальника було 49 років), ОСОБА_73 (на момент смерті годувальника було 35 років), ОСОБА_75 (на момент смерті годувальника було 46 років).
Відносно вищезазначених осіб суд зазначає, що на день смерті потерпілого (годувальника) утриманець не досяг 55 річного віку, був працездатним, групи інвалідності не встановлено, а також в особових пенсійних справах відсутні висновки МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або рішення суду про встановлення перебування на утриманні нас смерті годувальника.
Стосовно наступних осіб:
- ОСОБА_47, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд зазначає, що згідно із розпорядженням від 2009 року даній особі призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На день смерті годувальника ОСОБА_77, ОСОБА_47 виповнилось 58 років, однак на день смерті годувальника вона працювала, що підтверджується копією трудової книжки, в зв'язку з чим право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону) вона не мала.
- ОСОБА_68, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд зазначає, що згідно із розпорядженням від 20.04.2010 року даній особі призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На день смерті годувальника ОСОБА_78, ОСОБА_68 виповнилось 55 років, однак на день смерті годувальника вона працювала, що підтверджується копією трудової книжки, в зв'язку з чим право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону) вона не мала.
- ОСОБА_69, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд зазначає, що згідно із розпорядженням від 2010 року даній особі призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На день смерті годувальника ОСОБА_79, ОСОБА_69 виповнилось 61 рік, однак на день смерті годувальника вона працювала, що підтверджується копією трудової книжки, в зв'язку з чим право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону) вона не мала.
- ОСОБА_70, ІНФОРМАЦІЯ_3, суд зазначає, що згідно із розпорядженням від 06.01.2010 року даній особі призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На день смерті годувальника ОСОБА_80, ОСОБА_70 виповнилось 55 років, однак на день смерті годувальника вона працювала, що підтверджується копією трудової книжки, в зв'язку з чим право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону) вона не мала.
- ОСОБА_67, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд зазначає, що згідно із розпорядженням від 04.12.2009 року даній особі призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
На день смерті годувальника ОСОБА_81, ОСОБА_67 виповнилось 56 рік, однак на день смерті годувальника вона працювала відповідно до довідки ,що була надана останій до УПФУ Червоногвардійському районі м. Макіївки для перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонерові, в зв'язку з чим право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону) вона не мала.
Стосовно призначення пенсії ОСОБА_76 суд зазначає, що годувальник загинув внаслідок дорожньо-транспортних подій, де є винними треті особи, про що зазначено у актах за формою Н-1, які знаходяться у пенсійних справах даних осіб. На момент даних подій вже діяли норми Цивільного кодексу України, а тому, відповідно до частини 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відділення виконавчої дирекції Фонду не є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті; на відділення лише покладається обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну з вини роботодавця. До Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві дані події не мають ніякого відношення, оскільки Фонд здійснює виплати тільки в разі настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Відповідно до ст. 14 цього Закону нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на робітника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем позовної вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Пунктом 4 цієї Постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 вказаного Закону передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
У вказаному переліку відсутня державна адресна допомога.
Також, як вже зазначалось судом, пунктом 4 Порядку визначено перелік витрат, які Відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Червоногвардійському районі м. Макіївки підлягають відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки.
У зазначеному переліку також відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресною допомоги.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 20.06.2011 року по справі № 21-118а11.
За приписами частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму 172041,96 грн. є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму 172041,96 грн. - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 17 липня 2012 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олішевська B.В.