13 липня 2012 року Справа № 0870/6678/12
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу перед бюджетом по пені з єдиного податку,
10 липня 2012 року Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач або ДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ОСОБА_1), в якій просить суд стягнути з відповідача податковий борг перед бюджетом по пені з єдиного податку в сумі 665,69 грн., який виник з 22.12.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В позові ДПІ зазначає, що в зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного податку ОСОБА_1 було нараховано пеню:
в сумі 90,45 грн. (за період з 21.04.2004 по 22.12.2009) - тобто більш ніж як за 5 років;
в сумі 88,29 грн. (за період з 23.05.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
в сумі 86,34 грн. (за період з 21.06.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
в сумі 84,31 грн. (за період з 21.07.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
в сумі 82,16 грн. (за період з 22.08.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
в сумі 80,14 грн. (за період з 21.09.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
в сумі 77,98 грн. (за період з 21.10.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
в сумі 76,02 грн. (за період з 21.11.2006 по 22.12.2009); - тобто більш ніж як за 3 роки;
Однак, позивачем до позову не надано обґрунтованого розрахунку пені, в зв'язку з чим незрозуміло:
- чому борг виник саме 22.12.2009 року, а не в якийсь інший день;
- на які суми основного боргу нараховувалась пеня та на підставі яких розрахунків;
- на підставі яких законодавчих актів (які діяли на час виникнення боргу та/або діють на теперішній час) нарахована пеня за один період - більш ніж за 5 років; за інші періоди - більш ніж 3 роки.
Також не зрозуміло, чи сплачена (у разі сплати то коли) сума основного боргу.
Крім того, позивач зазначає місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1 В якості доказу, що підтверджує адресу, додав до матеріалів позову Свідоцтво про державну реєстрацію від 16.03.2006.
Однак, суд не вважає дане Свідоцтво належним доказом, що підтверджує місцезнаходження відповідача, оскільки з дати державної реєстрації пройшло більше шести років.
Належним доказом, який підтверджує місцезнаходження відповідача є Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо державної реєстрації місцезнаходження відповідача на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги п.4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р.
Керуючись ст. ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя
Позовну заяву Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетом по пені з єдиного податку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 08 серпня 2012 року.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом фактичного отримання судом до дати, встановленої судом:
1. Обґрунтованого розрахунку пені та письмових пояснень стосовно наступних питань:
- чому борг виник саме 22.12.2009 року, а не в якийсь інший день;
- на які суми основного боргу нараховувалась пеня та на підставі яких розрахунків;
- на підставі яких законодавчих актів (які діяли на час виникнення боргу та/або діють на теперішній час) нарахована пеня за один період - більш ніж за 5 років; за інші періоди - більш ніж 3 роки.
- чи сплачена (у разі сплати то коли) сума основного боргу.
2. Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо державної реєстрації місцезнаходження відповідача на час розгляду справи
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко
08 серпня 2012 року