вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
24 липня 2012 р. (о 10:25) Справа №2а-5631/12/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є.,
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Терещенко І.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової служби в АР Крим
про стягнення 20253,52 грн.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної податкової служби в АР Крим (далі відповідач) про стягнення з Державної податкової служби в АР Крим на користь позивача одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 років служби у розмірі 20253,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованою відмовою відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п.10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.05.2011 року відкрите провадження в адміністративний справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2012 року, від 05.07.2012 року зупинено провадження у справі.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2012 року, від 24.07.2012 р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.07.2012 року визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду.
У судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення адміністративного позову, підтримав адміністративний позов з урахуванням заяви про уточнення позову, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував зазначивши, що позивач не має права на отримання такої допомоги, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» одноразова грошова допомога виплачується особам, які мають право на пенсію.
В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
Позивач проходив службу в Державній податковій службі в АР Крим.
Наказом Державної податкової служби в АР Крим від 05.03.2012 № 66-о відповідно до статті 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 №50-ХІІ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 прапорщика податкової міліції ОСОБА_1, помічника оперуповноваженого комендантської роти Управління податкової міліції ДПА в АР Крим, було звільнено з посади податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «З» (через скорочення штатів).
Наказом Державної податкової служби в АР Крим №250 від 16.07.2012 року були внесені зміни в наказ Державної податкової служби в АР Крим від 05.03.2012 № 66-о та визначено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення (05.03.2012 р) складає: у календарному обчислюванні - 13 років 01 місяць 10днів; у пільговому обчислюванні - 15 років 09 місяців 20 днів. в частині визначення вислуги років.
Судом встановлено, що наказом Державної податкової служби в АР Крим від 05.03.2012 № 66-о ОСОБА_1 передбачено виплатити щомісячну грошову допомогу відповідно до статті 9-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-ХІІ і п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.92 № 393, в розмірі окладу за спеціальним званням, протягом одного року після звільнення зі служби.
Разом з тим, позивач вважає, що відповідач був зобов'язаний при звільненні також виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.92 № 393. У зв'язку з чим, позивач звернувся до Державної податкової служби в АР Крим з відповідною заявою.
Згідно листа від 20.04.2012 року позивачу було відмовлено у виплаті зазначеної грошової допомоги, що і було підставою для звернення до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбаченій Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-ХІІ, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Також, ч.4 ст.9 вказаного Закону передбачено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Таким чином, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-ХІІ, передбачено, що право на отримання грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби мають особи, які набули право на пенсію за цим Законом.
Отже головним принципом виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби є набуття особою рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу права на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.12 цього Закону, пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей";
г) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не відноситься до осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
А відтак, враховуючи, що позивач на момент звільнення не набув права на призначення та отримання пенсії за вказаним Законом, тому при звільненні не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», натомість, має право та отримує щомісячну грошову допомогу згідно ст.9-1 цього ж Закону.
Суд зауважує, що пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.92 № 393 встановлено, що військовослужбовцям, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, Таким чином, п. 10 зазначеної постанови не встановлені таки умови для отримання одноразової грошової допомоги як набуття право на пенсію за цим Законом.
Разом з тим, застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.92№393 відбувається у відповідності до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що відповідно до я. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-ХІІ, які мають вищу юридичну сили ніж норми п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.92 № 393, та які встановлюють підстави та умови для отримання визначеної ч. 1 ст. 9 Закону одноразової грошової допомоги.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що, відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-ХІІ, відповідач діяв з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, а тому підстав для задоволення адміністративного позову суд не вбачає.
У зв'язку зі складністю справи судом 24.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 27.07.2012 р. постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.