вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
12 червня 2012 р. 17:56 Справа №2а-2677/12/0170/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаряБордуленко М.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - Романовський А.М., представник за дов.;
від відповідача - ОСОБА_2, паспорт,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Нижньогірського районного центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення 7014,39 грн. заборгованості,
Суть спору: Нижньогірський районний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_27014,39 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем умисно не виконувались зобов'язання, встановлені Законом України "Про зайнятість населення", у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"мають бути виплачені кошти, що виплачувались у вигляді допомоги по безробіттю.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача, присутній у судовому засіданні, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він не є особою , яка веде особисте селянське господарство та не є членом такої родини.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд -
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення"№ 803-XII від 01.03.1991 року (далі по тексту -Закон № 803), статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.
Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення"держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Згідно зі ст.7 Закону № 803 одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону № 803).
Відповідачем 04.11.2010 року було подано заяву до Нижньогірського районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.30).
На підставі наданої заяви відповідачу наказом від 04.11.2010 року № НТ101104 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 ПК № 012010410102800001 (а.с. 14).
Згідно з п.10.01 наказу від 04.11.2010р. № НТ101104 відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин відповідно до пп. 1 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 1п. 5.3 організанізації безробітними підприємницької діяльності» на строк 90 календарних днів з 04.11.2010р. по 01.02.2011р.
Наказом від 03.02.2011р. № НТ110203 розпочато виплату допомоги по безробіттю та за період з 02.02.2011р. по 20.11.2011р. відповідачем було отримано допомогу по безробіттю 4466,30грн. (зворотній бік а.с.12).
Судом встановлено, що згідно з договором від 28.03.2011р. № 012011032800015 про спільну діяльність з організації оплачуваних громадських роботахОСОБА_2 брала участь в оплачуваних громадських роботах. Відповідно до наказу № 43 від 30.03.2011р. відповідача прийнято на роботу з 01.04 2011р. по 29.04.2011р. та наказу № 73 від 04.05.2011р. прийнято на роботу з 05.05.2011р. по 31.05.2011р., що підтверджується актами перевірки витрат на оплату праці безробітних, які брали участь в оплачуваних громадських роботах в Виконкомі Михайлівської сільської ради від 04.05.2011р. та 01.06.2011р. (а.с.10,11). Згідно довідки - розрахунку відповідачем за вказаний період отримано 2548,09грн. (а.с.9). Загальна сума повернення складає 7014,39грн.
У матеріалах справи є службова записка заступника начальника відділу надання соціальних послуг Нижньогірського районного центру зайнятості з якою вбачається що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 581375 ОСОБА_2 має земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (а.с.12).
Наказом від 20.12.2011р. № НТ111220 відповідача знято з обліку відповідно до п.20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості до пп.8 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
Частинами 2, 3 ст. 36 Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Нижньогірським районним центром зайнятості 29.12.2011 року було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"відносно ОСОБА_2, за результатами якого складено акт № 44 від 29.12.2011 року.
Перевірки підтверджено наявність державного акту ЯД № 581375 ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (а.с.25), таким чином, перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 не відпрацювала 26 календарних неділь , але мала ділянку для ведення особистого селянського господарства, вона є зайнятою особою відповідно до вимог п.б ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення». Однак, в порядку ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"не повідомив службу зайнятості про наявність державного актудля ведення особистого селянського господарства.
Пунктом «б» частини 3 ст. 1 Закону України «про зайнятість населення» передбачено , що зайнятою особою є громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особам, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не займається виробництвом, переробкою, споживанням сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства (далі - ОСГ), оскільки дана земельна ділянка знаходиться у оренді у ТОВ «Агрофірма ім. НК Крупської» строком з 01.08.2010р. по 01.08.2015р., що підтверджується довідкою № 253 від 06.03.2012р. (а.с.69).
Також довідкою Михайлівської сільської ради Нижньогірського району АР Крим № 1385 від 25.10.2010р. підтверджено, що ОСОБА_2 не має земельних ділянок на території Михайлівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, ведення особистого дачного будівництва, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, для сінокошення та випасу скота, має земельну ділянку (пай) ЯД № 5581375 яка складає 2,0689 га, який знаходиться у оренді у ТОВ «Агрофірма ім. НК Крупської», довідкою підтверджено що відповідачу земельна ділянка під ОСГ не виділявся, також на підставі ЗУ «Про селянське фермерське господарство» не є членом ОСГ (а.с.68).
На підставі викладеного, судом не приймаються до уваги доводи позивача про наявність у відповідача лише державного акту на право власності на земельну ділянку, в якому вказано про цільове призначення землі для ведення особистого селянського господарства та визнання відповідача особою, яка є такою що сама забезпечує себе роботою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулось 12.06.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 15.06.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158- 163, 167 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.