16 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/3679/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРищенко А. Ю.
при секретаріХанієвій Ф.М.,
за участю:
позивача - представника відповідача - ОСОБА_2, Солодовнікова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
21.03.2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку, адже дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач зазначає, що діяльність з виробництва ювелірних виробів, торгівлі ювелірними виробами не входить до визначених законами України понять видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі дорогоцінного каміння органогенного утворення, щодо яких встановлені обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування.
Просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 02.02.2012 року № 4682/10/171-15 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. Тому, позивач не може бути платником єдиного податку відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2012 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, дата взяття на облік в органі державної податкової служби - 02.03.2004 року. Державна реєстрація позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_1 від 26.02.2004 року.
У відповідь на заявлену заяву позивача Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надіслала лист від 02.02.2012 року № 4682/10/171-15, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 24.01.2012 року з огляду на вимоги пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Відповідач посилався саме на те, що відповідно вказаної норми Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Судом встановлено, що відповідно до п. 10 вказаної заяви від 24.01.2012 року позивач вказала обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме: код згідно з КВЕД - 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна.
Суд зазначає, що відповідно до пп. 298.3.5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування зазначаються такі обов'язкові відомості: обрані фізичною особою-підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються.
Пунктом 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України передбачено, що підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову і видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам ст. 291 цієї статті;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Так, дійсно пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, передбачає, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Проте, КВЕД ДК 009:2005 не містить такого виду діяльності, як видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, а містить дані види діяльності окремо:
13.20.0. добування руд кольорових металів (включає, зокрема, добування дорогоцінних металів: золота, срібла, платини);
14.50.0. інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань (включає добування підземним та відкритим способом мінералів та матеріалів, не віднесених до інших групувань, зокрема, дорогоцінного каміння);
27.41.0. виробництво дорогоцінних металів;
51.52.4 оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами, тощо.
Діяльність у сфері виробництва ювелірних виробів та годинників, торгівлі ювелірними виробами відноситься до інших підкласів згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме:
36.22.0 виробництво ювелірних виробів;
33.50.0 виробництво годинників;
52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами;
52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами;
51.47.9 оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
Суд зазначає, що класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 04.05.1993 року «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики».
Отже, відповідно до вищевказаного класифікатора види діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України окремо передбачені КВЕД ДК 009:2005, та серед них не передбачені визначені позивачем види діяльності, а саме: код згідно з КВЕД - 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна.
Відповідно до вищевказаного КВЕД ДК 009:2005 за кодом 36.22.0. передбачені такі види діяльності:
виробництво ювелірних виробів (який включає, зокрема, виробництво обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, включаючи оброблення каміння промислового призначення, а також штучного та відновленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння; виробництво ювелірних виробів із дорогоцінних та недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами, з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, з дорогоцінних металів у сполучені із дорогоцінними та напівдорогоцінним камінням або з іншими матеріалами).
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про держане регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 року № 637/97-ВР, надані значення відповідних понять, а саме:
1) дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
2) дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
а) першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;
б) другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;
в) третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;
г) четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин;
3) дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
4) напівдорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
а) першого порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;
б) другого порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма;
5) видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
6) видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
7) виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
8) використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння для виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб;
9) операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням - дії, пов'язані з:
а) виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння;
б) надходженням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;
в) зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання;
г) ввезенням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з-за кордону та вивезенням з України;
17) первинна обробка - сукупність процесів сортування, розділу, піротехнічного і радіаційного контролю;
18) переробка брухту і відходів дорогоцінних металів і сплавів - комплекс підготовчих пірометалургійних і гідрометалургійних операцій, у тому числі афінаж, для отримання дорогоцінних металів і сплавів із брухту та відходів;
19) афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок;
20) рекуперація дорогоцінного каміння - повернення частини дорогоцінного каміння для повторного використання.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали.
А тому, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення, а саме: видобуток (підкласи 13.20.0, 14.50.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); виробництво (підклас 27.41.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення (підкласи 51.52.4, 51.56.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005).
Отже, суд, враховуючи те, що позивач у своїй заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав види діяльності за КВЕД 009:2005, а саме: код згідно з КВЕД - 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна, що не є підпадає під дію пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, приходить до висновку, що вищевказані види діяльності не є видобутком, виробництвом, реалізацією дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Крім того, відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для відмови позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку за наслідками розгляду його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 24.01.2012 року. А тому, рішення відповідача щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладене у листі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 02.02.2012 року № 4682/10/171-15 є протиправним та підлягає скасуванню повністю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 02.02.2012 року № 4682/10/171-15 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 21.05.2012 року.
Суддя А. Ю. Рищенко