про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
24 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/3466/12
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Генеральної прокуратури України, старшого прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді Генеральної прокуратури України Семененка В., прокуратури Вінницької області, прокурора Барського району Вінницької області Невольчука С.П., Кабінету Міністрів України
про: оскарження дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, порушення прав на безпеку, здоров'я, честь та гідність, повідомлення про вчинені тяжкі злочини,
20.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся у суд з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (відповідач 1), старшого прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді Генеральної прокуратури України Семененка В. (відповідач 2), прокуратури Вінницької області (відповідач 3), прокурора Барського району Вінницької області Невольчука С.П. (відповідач 4), Кабінету Міністрів України (відповідач 5), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1, 3-4 щодо ігнорування передбаченого статтею 97 КПК України обов'язку прийняти від нього та провести перевірку його заяви про злочини, скоєні головою Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_4, та визнати, що внаслідок таких протиправних дій зазначених відповідачів йому нанесено шкоду здоров'ю;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо ігнорування встановленого статтею 121 Конституції України обов'язку здійснювати нагляд за відповідачами 2-4, внаслідок чого останніми проігноровано обов'язок згідно із ст. 97 КПК України прийняти від нього заяву про злочин, скоєний головою Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_4, що призвело до нанесення шкоди його здоров'ю;
- визнати протиправними дії відповідача 2 щодо направлення листом від 27.01.2012 року до прокуратури Вінницької області листа судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Сенька Л.Ю. та визнати, що внаслідок таких дій було нанесено шкоду його здоров'ю;
- визнати, що вищевказані протиправні дії та бездіяльність відповідачів 1-4 призвели до порушення його прав на безпеку, здоров'я, честь та гідність, гарантованих статтею 3 Конституції України;
- на підставі ст.ст. 1167, 1168, 1172-1174 ЦК України стягнути солідарно з усіх відповідачів на його користь 2 мільярди 500 мільйонів гривень моральної шкоди.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї матеріалів, позивач ОСОБА_1 фактично оскаржує та висловлює свою незгоду з діями органів прокуратури та її посадових осіб під час розгляду його заяви про злочини і ставить питання про перевірку адміністративним судом правомірності бездіяльності відповідачів щодо невиконання ними вимог статті 97 КПК України, встановлення осіб, винних, на думку позивача, у вчинені тяжких злочинів, та їх кримінального переслідування.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом один частини першої статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно із вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання положень частини 3 статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Отже, вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Заявлений позивачем адміністративний позов стосується оскарження процесуальних дій (бездіяльності) органів державної влади під час перевірки його повідомлення про злочин, для оскарження яких встановлено спеціальний порядок, що виключає можливість вирішення такого позову за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 слід відмовити, одночасно роз'яснивши позивачу його право на звернення за захистом своїх прав та інтересів до загального місцевого суду у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.
Керуючись ст. 2, 3, 17, 107, 109, 165, 186, 254 КАС України,
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, старшого прокурора відділу представництва органів прокуратури в суді Генеральної прокуратури України Семененка В., прокуратури Вінницької області, прокурора Барського району Вінницької області Невольчука С.П., Кабінету Міністрів України про оскарження дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, порушення прав на безпеку, здоров'я, честь та гідність, повідомлення про вчинені тяжкі злочини.
2. Роз'яснити позивачу його право на звернення за захистом своїх прав та інтересів до загального місцевого суду у порядку кримінального судочинства.
3. Копію даної ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сало Павло Ігорович