Постанова від 24.07.2012 по справі 5006/9/17/2012

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.07.2012 р. справа №5006/9/17/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:Волосожар Г.В. -за дов. №178 від 01.01.2012р.

від відповідача:Петракова Т.І. за дов. №б/н від 11.07.2012р.

від третьої особи 1:не з»явився

від третьої особи 2:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від25.04.2012 року

у справі№ 5006/9/17/2012 (Суддя: Стукаленко К.І.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області

до відповідача Дочірнього підприємства «Дюфор», м.Донецьк

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест Трейд-М», м.Дружківка Донецької області

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФізичної особи-підприємця Романовського Валентина Олексійовича, м.Дружківка Донецької області

про стягнення збитків в розмірі 169 000грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Дюфор», м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі 169000грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2012р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області було відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору, а тому і правові підстави для стягнення збитків відсутні.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права, неповним з»ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 25.04.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач у судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Дочірнє підприємство «Дюфор», м.Донецьк через канцелярію суду надав пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Третя особа 1 та третя особа 2 до судового засідання апеляційної інстанції не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2010р. між Дочірнім підприємством «Дюфор»та Публічним акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод»(ВАТ змінено на ПАТ) був укладений договір підряду №1 (далі-договір), згідно п.1.1 якого підрядник за завданням замовника зобов»язується на свій ризик, своїми силами та механізмами, виконати роботи об»єктів замовника згідно кошторисной документації та специфікацій (які є невід»ємною частиною даного договору), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу в порядку та в строки, які встановлені даним договором.

Ціна, загальна вартість, а також, оплата робіт, які виконані підрядником за даним договором визначається в кошторисі та специфікації. (п.2.1 договору).

Строк початку та закінчення робіт визначається сторонами у конкретній специфікації. (п.3.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2010р., а в частині виконання зобов»язань, до їх повного виконання сторонами (п.12.6 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скіплений печатками обох підприємств.

Між сторонами також підписані специфікації №1, №3 на виконання ремонтно-будівельних робіт до договору №11 від 05.08.2010р., якими передбачено: найменування та перелік робіт, сума грн. без ПДВ, сума грн. з ПДВ, строк виконання, умови оплати (виконання робіт здійснюється замовником в порядку попередньої оплати в розмірі 50% від суми специфікації, кінцевий розрахунок у розмірі 50% від суми специфікації оплачується протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт), вимоги, строк гарантіїї.

Специфікації підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками обох підприємств.

Позивачем здійснено попередню оплату робіт з ремонту об»єктів позивача в розмірі 75000грн. за платіжним дорученням №7335 від 02.11.2010р. та на суму 94 000грн. за платіжним дорученням №7334 від 02.11.2010р., а всього: на суму 169 000грн.

На думку позивача, відповідачем зобов»язання з виконання робіт з ремонту об»єктів не виконані. Тому, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №3-2/6 від 23.01.2012р. про повернення грошових коштів, яка залишена останнім без задоволення, у зв»язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 169 000грн.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст. 837 Цивільного кодексу України).

У даному випадку відповідачем були виконані певні роботи, про що свідчать дії позивача, а саме: відповідно до листа за №201-232 від 25.11.2010р. було оглянуто виконання робіт з ремонту об»єктів, зазначені у договорі та надані зауваження (арк.спр. 41). Але, їх перелік та докази про невиконання умов договору в матеріалах справи відсутні. Крім того, позивач порушив вимоги ст.852 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, порушення відповідачем будь-яких зобов»язань з виконання робіт, а тому і заподіяння відповідачем йому збитків саме на суму 169 000грн. Відсутній причинно-наслідковий зв»язок між діями (бездіяльністю) відповідача та збитками, у зв»язку з чим судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 169 000грн.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2012 року у справі №5006/9/17/2012, грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2012 року у справі №5006/9/17/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2012 року у справі №5006/9/17/2012 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надрук.7 прим: 1 -у справу; 2 -позивачу; 3 -відповідачу; 4, 5 -третім особам; 6 -ДАГС; 7-ГС Дон. обл.

Попередній документ
25364810
Наступний документ
25364812
Інформація про рішення:
№ рішення: 25364811
№ справи: 5006/9/17/2012
Дата рішення: 24.07.2012
Дата публікації: 26.07.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори